«Олександр заважає Росії». Катерина Усик – про війну, життя в окупованому Криму та погрози сім’ї після анексії

А також про важливість реваншу проти Джошуа для України.

Блог12х3
16 серпня, 11:32
5
«Олександр заважає Росії». Катерина Усик – про війну, життя в окупованому Криму та погрози сім’ї після анексії

Дружина Олександра Усика Катерина дала інтерв'ю Володимиру Кобелькову для Youtube-каналу «Київський торт». Про виїзд за кордон, життя в Криму та важливість поєдинків Олександра для України.

«Олександр повністю перейшов на українську»

- Дуже скучила за всіма своїми друзями і за своєю державою. Я знаходжусь в Дубаї. Інша моя сім’я – діти, батьки – вони в Європі. Я за місяць до бою прилетіла сюди. Видохнути трохи і підтримати морально Сашу.

- Я знаю, що ти можеш говорити українською. Давай через пів року, чи, коли ви повернетесь, наступне інтерв’ю ми запишемо вже українською? Адже Саша каже, що ви спілкуєтесь з дітьми українською. (Катерина відповідала російською, – прим)

- Давай не через пів року, а раніше? Хочу дуже скоро повернутись в Україну. Я намагаюсь вчити українську. На жаль, у мене мало практики зараз, бо я знаходжусь за кордоном. З дітьми говоримо українською, Саша повністю перейшов на українську мову – у нього непогано виходить.

- Зараз ти в Дубаї. Яка взагалі була географія твоя, твоєї родини? Де ви були за весь цей час?

- Ми виїхали 22 березня з України у бік Угорщини. Потім відправились у Прагу, а звідти через тиждень Олександр поїхав у Дубаї на збори, а я з дітьми та батьками в Іспанію. Наступний мій маршрут – Саудівська Аравія, а звідти – у Київ.

- Що найважче за цей час перебування у Європі?

- Ти мене не перший день знаєш. Ти знаєш, що я достатньо комунікабельна людина і мені ніде не важко знаходитись – у мене всюди є знайомі та друзі. Але зараз я реально страждаю. Тому що я ще так довго не знаходилась далеко від батьківщини. Тим більше в такий час, коли їй важко. Мені б хотілось, звісно, знаходитись вдома. Я розумію ризики, розумію, що я не знаю, що мене там чекає, але дуже хочеться додому. Ніяка Європа та Дубаї це не замінять.

Єдине, що мене заспокоює – що сім’я, чоловік в безпеці, я знаходжусь у більш безпечному становищі. Якби мій чоловік був в Україні, я б була з ним однозначно. 

«Така перша леді – подарунок долі нам всім»

- На наступний день після того, як Олександр приїхав у Київ, з’явилась інформація, що він вступив у ТРО. Через деякий час на нього, як і на багатьох відомих людей, пішов хейт в стилі «сфоткався з автоматом і все».

- Саня пішов у військомат. Його послали. Тобто сказали: «Саша, йди». Він каже: «Не піду». Але його не взяли. Є кому воювати. Не беруть кого попало. Саня допомагав фінансово, без фондів. Свої гроші повністю. Коли кажуть поїхав… Так, поїхав. Тому що у нього троє дітей. колосальна відповідальність, треба допомагати країні, жити. 

Добре, не поїхав би. Йому дали два тижні: або ти залишаєшся, або віддаєш всі пояси. Україні потрібні перемоги, Україні потрібні великі люди.

- Ти особисто знайома з нашою першою леді – пані Оленою Зеленською. Чи спілкувалась ти з нею до вторгнення чи після 24 лютого? Яка вона?

- Така перша леді – подарунок долі нам всім. Вона розумна, вихована. Думаю, що вона продумує кожну свою думку на десять кроків. Це просто інтелект, виховання, краса. Саме такою має бути перша леді.

До війни ми з нею особливо не спілкувались. Коли все почалось, я їй написала. Вона тоді ще була у мережі. Вона відповіла, що це все має нас об’єднати і все у нас буде добре. Це найважливіше, що вона могла сказати – об’єднати. Як насправді за перши три дні люди, які дивились у протилежні боки останні 30 років, разом встали і показали, що ми нічого не віддамо і заберемо своє. 

Я дуже пишаюсь нами всіма, і президентом та першою леді у першу чергу. Ми настільки круто тримаємось. Я так пишаюсь нашою країною. Вірю, що ми витримаємо. Ми не така велика територія, але настільки сильні і круті. Ми зараз найкрутіші, чесно. 

- Чи спілкувався Олександр з президентом Володимиром Олександровичем та мером Києва Віталієм Володимировичем після повернення у Київ? Бо були чутки, що і перший, і другий казали, що Саші треба їхати тренуватись та боксувати.

- Звісно. З Віталієм сто відсотків, з приводу Володимира Олександровича – не знаю, я туди не лізу. Я знаю, що дозвіл на виїзд та підготовку підписував президент, міністри і в тому числі Віталій Кличко. 

- У вас же троє дітей - і так можна виїздити?

- Ну, все офіційно має бути. Троє, четверо, п’ятеро – яка різниця? У нашого водія троє дітей, але він не поїхав. Він був в АТО і зараз знаходиться в гарячих точках.

«24 лютого – не перший день, коли я ненавиджу Росію. В Криму погрожували і мені, і Олександру»

- Чому 24 лютого відкрила сторінку в інстаграмі?

- На емоціях. До цього тільки близькі друзі та групи, яким я довіряю, могли бачити всі пости. А тут я зрозуміла, що маю щось робити. У мене все кипіло. 

Коли відкрила – одразу багато людей відписалось. Коли пішли емоції, заклики, а у відповідь було мовчання.

- Ти фактично відкрила свій фронт. Розуміла, скільки хейту отримаєш? Багато людей думали, що ти і до України, і до Росії, бо ти – кримчанка.

- Давай чесно: 24 лютого – не перший день, коли я ненавиджу Росію. Чесно. 14-й рік, коли «ввічливі люди» зайшли у Крим, а я виїхала. Хоча не хотіла, а довелось. І не тільки мені, а багато кому. Просто я не могла про це сказати – у мене в Криму живуть батьки.

Слава богу вони 23 лютого приїхали. Вони виїхали і через годину закрили кордон. 

- Ви довго жили у Криму, а в одному зі своїх інтерв’ю ти заявила, що ви поїхали, коли вас вже буквально виштовхнули. Що ти мала на увазі?

- Я завжди їздила в Криму за рулем. У мене завжди був український прапор, не знімала його принципіально. Машина була на київських номерах. Мені обіцяли зірвати машину, якщо я не зніму прапорець. Казали: «А ти не дізнаєшся, хто її зірвав». Кажу: «А як я не дізнаюсь, якщо ти мені сказав?» 

Я поїхала, коли зрозуміла, що Лізі (старша донька, – прим.) потрібно в школу. В Криму точно ні, майбутнього на окупованій території немає - я переконуюсь в цьому постійно. Останній раз ми були там 6 лютого – перед війною. Я встала зранку і кажу: «Саш, поїхали в Крим». Ми майже три роки там не були. Він каже: «Ну як, в сенсі?» І ми поїхали.

Я б не змогла там жити. Це просто дно. З новими дорогами, які вони набудували для своїх танків. Люди – штора. Санкції мінімальні там, але це відчувається так. Я б не змогла там жити. Я з 14-го року в Криму не почувала себе вдома взагалі. Прожила там 27 років і почувалась, як в гостях. А по приїзді в Київ було відчуття, наче я повернулась додому. 

- А як відбувались погрози щодо машини? Дзвонили чи як?

- Це автомийка якась – я часто мила машину недалеко від дому. Просто підійшов директор автомийки – серйозна людина, сам розумієш. Каже: «Кать, до мене підходили люди і сказали, що якщо ти не знімеш прапорець – тобі підірвуть машину».

- Пам’ятаю, як після анексії Олександр також їздив по Криму з двома прапорцями і в костюмі національної збірної.

- У мене батько 23 лютого по Сімферополю в українському костюмі ходив. Йому по барабану. Просто Саша не так багато часу проводив в Криму, як я з маленькими дітьми. 

І ось це питання – вони 8 років виносять мозок моєму чоловікові: «Саша, чий Крим?» Якби у мене не було там родичів, я б одразу сказала: Крим – Україна. Бо він реально Україна. І я розуміла, що туди не повернусь, поки він не повернеться в склад України. Я б сказала і поїхала в Київ. Але там живуть мої батьки і не хочуть переїжджати.

Саша може б і сказав, але коли він був у Києві, йому набрали якісь люди. Кажуть: «Саша, ну ти ж розумієш, що якщо ти скажеш, що Крим український, ми ж знаємо, де живе твоя дружина. Ми обов’язково щось у неї знайдемо». І дивлячись, як Росія себе веде, не сумніваюсь, що щось знайшли б.

- Чи не було пропозицій домовитись з найвідомішою сім’єю на півострові, щоб підтримати анексію?

- Саши практично не було – він весь час був в Києві. Звісно, вони звикли, що все можна купити, але це не так. Любов до своєї країни – так, як Україну любить Саша, її не купиш ні за які гроші. Це було б просто марно.

- Чи сильно працювала пропаганда в Криму?

- Вона працювала там всі 30 років. Російська пропаганда там була завжди. Не вистачало української. Мені здається, що Крим просто передали. І винуватити людей… Я знаходилась в 14-му році в Криму. Нас пугали, що татари нас поріжуть, турки. Людей постійно запугували. 

Плюс постійно "Росія 24". Я у 14-му боялась їхати в Київ, коли дивилась в новинах, що відбувається на Майдані. А коли приїхала, просто прозріла. Різні картинки, все різне. Звісно, люди бояться. Я тоді думала, що заїду в Херсон і все – все сіре, все горить. Ось така у мене картинка була в голові.

Росія дуже добре попрацювала з Кримом. Але зараз, я тебе здивую, з 24 лютого дуже багато людей виїхало. Дуже багато людей чекають Україну.

- Наскільки важко було вмовити Олександра виїхати?

- Ми обидва не хотіла виїжджати. Але розуміли, що він втрачає форму. Він діючий спортсмен, у якого серйозний бій попереду. Який представляє Україну на світовому рівні. Звісно, нам почали дзвонити, питати, чому ми не їдемо. Ми переносили на декілька днів весь час.

Але, знову ж таки, після бою Саша поїде до батьків та дітей, яких він п’ять місяців не бачив. І я думаю через тиждень ми поїдемо в Київ. Я так хочу.

- Знаю прекрасну історію про ваших дітей. Ти їхала з Іспанії до Саші на декілька днів і залишала кишенькові гроші всім дітям: 20 чи 50 євро. Вони сказали: можна переказати ці гроші на ЗСУ чи людям в Україні?

- Вони не всі у мене благодійники. Ліза заховала собі, Міша маленький пішов цукерки собі купив. А Кирило сказав, що хоче ці гроші відправити на благодійність. 

Кирило – душа. Він мені такі повідомлення пише, йому так це все болить. Він на все готовий, щоб поїхати додому. Каже: «Я не боюсь, я поїду рятувати людей». Ось до такого. Йому реально складно. Він справді хоче додому.

Якби не збори і не Саша, ми б вже давно поїхали.

«Олександр заважає Росії»

- За що Олександр отримує таку кількість хейту?

- Це все в соцмережах. Скільки в житті ми зустрічали людей: солдати, до яких Саша їздив у госпіталь перед від’їздом у табір. В лице йому ніхто нічого ніколи не казав. 

У нього попереду серйозна робота, яка йде на користь Україні. Україні потрібні перемоги: у будь-якому виді спорту, Євробаченні, на фронті, всюди. Люди втомилися від війни. Їм хочеться позитивних моментів.

Я впевнена, що 20 серпня бій Саші будуть дивитись всі. І я сподіваюсь, що хоча б на цю годину у нас в державі буде все спокійно. Просто молюсь про це. Саша – символ України.

До нас додому прийшли. Всі знали, що це дім Саши у Ворзелі. І їх привели туди – вони знали, у кого жили. Навряд, якби він там був, вони б поклали зброю і сказали «О, Саша». Вони б знущались над усіма. 

Він заважає Росії. Коли його хейтять – тут питання, чи це реальні люди, чи просто проплачена фігня, щоб роз’єднувати людей. Ми знаємо, що він любить Україну. Подивись на його тіло.

Зараз всі стали патріотами: прапорці, татуювання набивають. Людина все життя прославляє країну, виходить під українську музику, обожнює Україну. У нас пропозицій по переїзду було куди завгодно: Канада, Штати, але ні – тільки Україна. І у нього немає навіть думок, щоб десь залишитись.

- Чия була ідея викупити права на трансляцію для українців?

- Я тут ні при чому. Це все Олександр. Я вважаю, це дуже круто. Хоч і є люди, які кажуть, що і так купили б, бо цей бій всі чекають.

- Знаю, що Олександр в курсі всіх подій в Україні. Який у нього психологічний стан зараз?

- Складно, звісно. Він намагається абстрагуватись, але переживає сильно. Проте, це ще більше мотивує – це точно. Думаю, буде дуже цікаво і дай бог все складеться, як треба.

- Що буде в кар’єрі Олександра після цього бою?

- Все буде добре. Мені так хочеться. Я віру в Олександра. Ніколи у ньому не сумніваюсь. Я знаю його характер. Пояси мають приїхати додому – однозначно. Нам всім це потрібно.

З ким спарингують Усик та Джошуа перед реваншем: чемпіони, справжні гіганти та боксери-аматориУсик в Джидді. Жовто-блакитні шорти та боксерки зі словами Мохаммеда Алі

Найкращі
Нові
Перші
будемо вболівати!)
Відповісти
12
andrew_lupak
Раніше думав, що дружина погано впливає на нього, бо вона росіянка, а виявляється вона цілком адекватна. Кобельков ще би взяв інтерв'ю в Ломаченка, щоб той пояснив свою позицію, своє мовчання і викладання оцих постів з московськими попами, яких ще й звинувачують у здачі українських волонтерів ФСБ.
Відповісти
5
Юрій Яцуляк
Заголовок - просто вогонь.)
Відповісти
2
ak-75
Нічого іншого я й не чекав. Бла-бла-бла Олександр, бла-бла-бла перша леді, бла-бла-бла все
Відповісти
-17
Сергей Онищенко
🤮🤮
Відповісти
-20

Інші пости блогу