Всі пам'ятають, як «Челсі» двічі вигравав ЛЧ з тренерами, які прийшли по ходу сезону. Але таких випадків могло бути аж 4
Але втручалися обставини.
Коли в «Челсі» знову зaмінили тренера по ходу сезону, то в мережі одразу почали жартувати, що «сині» стали головним претендентом на перемогу в ЛЧ. Вболівальники добре пам’ятають, що із коучами, які підхоплювали команду по ходу сезону, «Челсі» двічі вигравав ЛЧ та ще два рази був доволі близький до цього.
Випадок із Роберто Ді Маттео хрестоматійний, адже він, можливо, найменш титулований тренер, якому коли-небудь підкорювалася ЛЧ. Італієць трохи потренував «ВБА», де навіть встиг стати тренером місяця в АПЛ. Пізніше він прийшов у «Челсі» в якості помічника Віллаша-Боаша, а на початку березня 2012-го став виконувачем обов’язків головного тренера.
Його команда змогла здолати «Наполі», відігравшись після 1:3 в Італії, двічі обіграти міцну «Бенфіку» з Жорже Жезушем та обійти в «Барселону» після того самого голу Фернандо Торреса. У фіналі на рідному стадіоні «Альянц Арена» була обіграна «Баварія» в серії пенальті. Казка Ді Маттео тривала недовго, адже вже влітку він програв матч на Суперкубок, а восени клуб із ним розпрощався. Після цього він не зовсім вдало потренував «Шальке» та «Віллу», а зараз є радником у корейському клубі «Чонгук».
Інший випадок зі перемогою в ЛЧ ще зовсім свіжий у пам’яті. Томас Тухель прийшов у «Челсі» 26 січня 2021 року, а вже 29 травня здійняв над головою кубок ЛЧ. А 7 вересня 2022-го німець пішов з клубу і, як виявилося, ще отримав шанс потренувати «Баварію» у цьогорічному розіграші.
Проте було в історії «Челсі» ще два випадки, коли тренери, які мали б гасити пожежу, ледь не ставали тріумфаторами.
Загадковий друг Абрамовича, який ледь не взяв ЛЧ з першого разу
Авраама Гранта, коли він замінив Моурінью на посту головного тренера «Челcі», у Європі майже ніхто не знав, але в Ізраїлі він був одним із найпомітніших тренерів. Чотири чемпіонства та робота зі збірної «синів Давида» – таким був доробок спеціаліста. В липні 2007 року тренер став функціонером та отримав посаду спортивного директора. Проте вже у вересні приїхав рятувати «синіх» після відставки Жозе.
В чомусь вони були схожі з португальцем, адже обоє не були сильними футболістами, Грант взагалі не грав на професійному рівні. Натомість в нього виявився тренерський талант та вміння товаришувати із потрібними людьми. В Ізраїлі колеги часто говорили, що до Гранта надто лояльні місцеві ЗМІ, як допомагають йому отримувати посади. Такою людиною став загадковий ізраїльський агент Піні Захаві, який водив дружбу із російськими олігархами, арабськими шейхами, а на початку 2000-х саме увірвався в англійський футбол.
Піні познайомив Гранта із Абрамовичем у 2005 році, з часом тренер все частіше почав з’являтися в ложі «Стемфорд Брідж». У 2006 році він став спортивним директором «Портсмута», власником якого був ще один російський олігарх Олександр Гайдамак. За рік він опинився в «Челсі» і став дуже неочевидною заміною Моурінью. Сам Грант теж виявився дуже непростим хлопцем, він ходив на звані вечері до мультимільйонера Метью Фрейда (правнука того самого Зігмуда Фрейда і зятя медіамагната Руперта Мердока), вільно зідзвонювався із вищим керівництвом Ізраїля та розповідав про свої зв’язки із «Моссадом».
Очевидно, Грант тверезо оцінював свої тренерські таланти, адже після звільнення Моурінью він залишив собі в помічниках Стіва Кларка і попросив підписати йому в команду нідерландського спеціаліста Хенка тен Кате. Той був помічником Райкарда у «Барселоні», а потім рік працював головним у «Аяксі». Обов’язки розділялись так: Стів Кларк відповідав за тренування, тен Кате за тактику, а Грант робив те, що вміє найбільше – говорив з людьми. За зізнанням Френка Лемпарда, Грант допоміг йому в той час, коли він переживав смерть матері.
На момент призначення у Авраама навіть не було тренерської ліцензії Про, але команда почала доволі непогано грати. «Челсі» показував стабільні результати і фінішував другим після «МЮ». Але головний свій матч проти манкуніанців Грант програв.
Фінальний матч ЛЧ-2007/08 був досить рівним, хоча у «Челсі» й було більше ударів по воротах. Після 90-ї хвилини Грант почав робити заміни, але так і не випустив Андрія Шевченка на його третій фінал ЛЧ. Натомість вийшов Ніколя Анелька, який не забив вирішальний пенальті за «Челсі». Багато хто з нас пам’ятає промах Террі, але він не був фатальним, а лише дозволив «МЮ» зрівняти рахунок.
Після вирішального пенальті Гіггза Джон плакав в обіймах Гранта, а самому тренеру залишалося працювати три дні. Попри дружбу, Абрамович вирішив розірвати чотирирічний контракт, хоча Авраам в інтерв’ю говорив про несправедливість, адже йому дали менше часу, ніж Венгеру чи Фергюсону. Після цього він ще попрацював у «Портсмуті», «Вест Гемі», збірній Гани, а зараз тренує збірну Замбії.
Евребе та Іньєста залишили без фіналу Хіддінка
Луїш Феліпе Сколарі, який замінив Гранта, виявився не зовсім готовим до АПЛ. Бразилець привів у «Челсі» Деку, з яким працював у збірній Португалії, та непогано стартував. Щоправда, потім щось пішло не так, в лютому команда перебувала на 4-й позиції в АПЛ. Не те щоб це була якась фатальна криза, але власник вирішив попрощатися із Сколарі. Йому на заміну одразу був призначений Гус Хіддінк, який за сумісництвом тренував збірну країни, де заробляв свої статки Роман Абрамович.
Для нідерландця такий фокус був не вперше, адже у 2006-му він виграв чемпіонство із «ПСВ», тренуючи паралельно збірну Австралії, яку теж вивів на ЧС. При ньому «сині» виграли Кубок Англії і стали третіми в АПЛ, але головна подія на Хіддінка чекала в ЛЧ.
У чвертьфіналі «Челсі» влаштував драматичну перестрілку із «Ліверпулем», а в півфіналі вийшов на «Барселону» Гвардіоли. Усі ледь не хором називали фаворитами каталонців, які перед тим розтрощили «Баварію», але в першому матчі на «Камп Ноу» були сумні нулі. Матч на «Стемфорд Брідж» мав вирішити, хто ж поїде до Риму на фінал.
На 9-й хвилині Майкл Ессьєн відкрив рахунок, запустивши одну із найскандальніших розв’язок в ЛЧ. Норвежець Евребе розпочав фестиваль дивних суддівських рішень, які фанати «Челсі» досі згадують з комом у горлі.
На 26-й хвилині Абідаль жорстко грає проти Дрогба – Евребе мовчить.
Покарання для Абідаля прийшло на 66-й хвилині, але за що Евербе вилучив француза, відомо лише йому.
На 82-й хвилині руками у власній штрафній грає Жерар Піке. Для Евербе – все ок.
На 93-й Андреас Іньєста забиває один з двох своїх найважливіших голів у житті
Після удару Баллака на 96-й хвилині м'яч, можливо, влучив у руку Ето'о. Після чого «Стемфорд» почав палати. Вираз обличчя Дрогба, який намагається донести Евребе все, що він про нього думає, увійшов в історію.
Хіддінк не зумів вивести команду в другий поспіль фінал ЛЧ, хоча був дуже близьким до цього. Залишається лише перевірити, чи діятиме магія зміни коучів для «Челсі» і цього сезону.
Фото: 90min, bleacherreport, Alexei Belikov/Gloval Look Press
