Давідс закінчував у «Барнеті»: взяв перший номер, тричі вилучався за 8 матчів, тренував команду, сидячи у «Бентлі»
Легендарному гравцю виповнилося 50.
У 90-х та 2000-х, здається, не було жодного вболівальника, який би не симпатизував Едгару Давідсу. В «Аяксі», «Мілані», «Юве», «Барселоні» та інших клубах він завжди викликав позитивні емоції. Хоча футболіст на прізвисько Пітбуль не мав таких видатних атакувальних скілів, як Бергкамп чи Зеєдорф, але завдяки фактурній зовнішності та окулярам, у яких йому дозволили грати через проблеми із зором, Едгар завжди потрапляв у футбольні реклами із зірками світового футболу. На ЧС-2022 ми могли бачити його в тренерському штабі Луї ван Гала у збірній Нідерландів, але перші тренерські спроби Давідса відбувалися у дуже незвичному місці.
Уродженець Суринаму закінчував із футболом у декілька заходів. У 2008 році в нього закінчився контракт з «Аяксом», а потім півзахисник довго не міг домовитися з іншими командами. Через два роки він опинився у «Крістал Пелес», який виступав у Чемпіоншипі, але Пітбуля вистачило всього на шість матчів – він був не готовий до темпу другого за силою англійського дивізіону, тим паче, що коуч з якогось дива відправив його грати лівого захисника. Після цього він спробував себе в якості спортивного функціонера в «Аяксі», аж поки 11 жовтня 2012 року не опинився у «Барнеті».
Найкривіше поле в Англії та зона вильоту в четвертому дивізіоні
Богом забутий клуб із Північного Лондона за всю свою історію ніколи не грав у вищому дивізіоні, не кажучи вже про АПЛ. «Барнет» виступав у четвертій за силою лізі Англії, а до приходу легенди із Нідерландів був відомий хіба тим, що мав найкривіший стадіон в країні. Побудована у 1907 році арена «Андерхілл» мала цікаву особливість: північна сторона поля знаходилася трішки вище за південну. У 2013-му «Барнет» переїхав на новенький «Хайв», а у 2018-му «Андерхілл» знесли, бо земля у Лондоні надто дорога, щоб тримати стадіон із нерівним полем.
Шукати логіки у цьому переході Давідса не варто, просто Едгар скучив за футболом, а керівництво «Барнета» обожнює міняти тренерів. Спочатку він ділив тренерські обов’язки із Марком Робсоном, але згодом став тренувати сам.
Прийшовши у команду в жовтні, Едгар побачив колектив, який ще жодного разу в сезоні не виграв. За 11 матчів у команди було 8 поразок, і це виглядало, як робота мрії Сема Еллердайса, а не виклик для переможця Ліги чемпіонів.
Але своїм прикладом Давідс надихнув партнерів, команда обіграла «Нортгемптон», потроху почала налагоджувати гру. Здавалося, що Пітбуль врятує команду від вильоту, але в останніх турах клуб не зміг вигребти із дна таблиці. Хоча 51 очко було рекордним для «Барнета» за історію виступів у четвертому дивізіоні, але «бджоли» зайняли місце в зоні вильоту за різницею голів.
Рятував на дорозі вболівальників та проводив тренування прямо із власного автомобіля
Вболівальники жартували, що у них в складі у той час було більше переможців Ліги чемпіонів, ніж у «Тоттенгема» та «Арсенала». Попри не дуже вдалі результати, фани «Барнета» із теплотою згадують Давідса. У березі 2013-го, коли «бджоли» програли в гостях «Аккрінгтону», повертаючись додому, команда зустріла фанатів, автобус яких зламався прямо на дорозі. Давідс наказав клубному водієві відвезти футболістів до найближчого СТО, висадити їх і повернутися за вболівальниками, які замерзали на дорозі. За декілька годин 36 фанів «Барнета» пили каву із коучем та командою, поки їхній автобус ремонтували.
Але в команді Давідса все ж вважали трохи дивакуватим, хоч визнавали його заслуги. «Перед початком сезону мені подзвонив тренер і запитав, чи не проти я, щоб він узяв перший номер. Ви – менеджер, вам і вирішувати», – згадував голкіпер команди Грем Стек. У Конференції (п’ятий дивізіон Англії) легендарний півзахисник бігав з одиничкою на спині. Також він попросив керівництво клубу дозволу не їздити на дальні матчі, які потребують ночівлі, хоч це й досить дивно для капітана і тренера в одній особі. Але власник погодився на такі поступки.
Виходячи на поле, Давідс все частіше зривався на суперників, тож за 8 матчів у Конференції отримав 3 червоні картки.
Партнери по команді з іронією згадують його тренування. Наприклад, Джек Хайд розповідав: «Іноді взимку він не з’являвся вчасно на тренуванні, а через годину ми бачили, як він їхав через автостоянку прямо на поле на своєму «Бентлі» за 100 тисяч фунтів. Якщо глянути на автомобільні його диски, то вони були геть побиті – Едгар не був хорошим водієм. Він ставав за воротами, вмикав в машині опалення та виставляв ноги на панель приладів. Одного разу під час тренування він почав буксувати та не міг виїхати з багнюки. Ці історії будуть з нами вічно».
Хай там як, але в історії «Барнета» Давідс поки залишається найзірковішим гравцем, якого з посмішкою згадують вболівальники.
