Нічого крутішого у баскетболі вже не буде. Каррі та Леброн зійдуться в останній великій битві покоління в НБА
Андрій Білик – про достроковий фінал та емоційну кульмінацію баскетбольного сезону.
Найзмістовнішу баскетбольну цитату останнього тижня нам несподівано подарував Дреймонд Грін.
«Ми настільки швидко захоплюємося тим, що буде далі, що не цінуємо те, що маємо. А коли настає те саме майбутнє, про яке ми так багато думали, то озираємось назад і кажемо – чорт, я все ще хочу мати те, що в мене було тоді».
Кращого вступу до серії другого раунду плей-оф НБА між «Голден Стейт» та «Лейкерс» просто не існує. Бо це буде, ймовірно, остання велика битва покоління суперзірок, задрафтованих ще у 2000-х, Леброна Джеймса та Стефа Каррі, на найбільшій сцені.
Леброну 38. Він продовжує дивувати нас щодня своїм спортивним довголіттям, проводить статистично один із найкращих сезонів у професійній кар’єрі, але ж ми розуміємо – це не триватиме вічно.
Цьогоріч йому знадобилися один з найкращих бігменів сьогодення та повна перебудова ростеру «Лейкерс» посеред сезону (дуже ефективна, до речі, перебудова) просто для того, щоб просто вийти в плей-оф та дістатися другого раунду.
З Джеймсом все ще рахуються, але вже не бояться: зараз уся ліга готова кинути виклик Королю, бо відчуває, що він стомився. Звісно ж, це нечесно – десять років тому всім цим діллонам бруксам забракло б сміливості відкривати рота. Але час неспинний: епоха правління Леброна добігає свого логічного кінця.
Стефу 35. Так, у нього ще мають бути два-три сезони гри на дуже високому рівні у запасі, однак проблема – із самими «Ворріорз», що стоять на порозі великої перебудови.
Якщо ви бодай трохи занурювались в історію з новою колективною угодою, то знаєте: з 2024 року збирати суперкоманди стане складніше, а зберігати їх на дистанції у понад два роки – просто нереально (значне перебільшення стелі заробітних плат коштуватиме виключень середнього рівня та, в окремих випадках, навіть драфт-піків). Навіть для настільки прибуткових проектів із настільки щедрими власниками, як «Голден Стейт».
З 1 липня Джордан Пул почне отримувати дуже великі гроші (яких він і близько не коштує, але то деталі – чотирирічний контракт на 120+ мільйонів вже укладено). Дреймонд, який завжди йшов на поступки команді і за всю свою кар’єру не отримав жодної дев’ятизначної угоди, може стати вільним агентом, щоб отримати останній великий договір – бо йому ж теж вже 33. Незрозуміло, що робити з Клеєм Томпсоном, який точно вже не вартує 40 мільйонів на рік – і, водночас, є одним із символів династії «Ворріорз».
Вже зараз платіжка клубу на наступний сезон складає 211 мільйонів доларів (це з опціями гравця для Гріна та Донте Дівінченцо) – і не хотів би я бути Бобом Маєрсом, якому влітку все це доведеться не просто розгрібати, а ще й намагатися підсилити. Бо цей ростер награв на шостий посів на Заході та сім матчів у першому раунді із «Сакраменто», і він ще старішатиме.
І, звісно ж, на п’яти вже наступає молодь. Всі ці дончичі, моренти, фокси, тейтуми хочуть перемагати – і обов’язково перемагати саме тих зірок попереднього покоління, на апсетах яких можна сформувати собі ім’я, статус та репутацію у найсильнішій лізі світу.
А ще їхніх перемог прагнуть вболівальники. Бо нам завжди хочеться чогось новенького, свіженького та несподіваного, а не фінальної серії «Бостон» – «Лейкерс». І навряд чи хтось з вас надто вже сильно сумує за «Сан-Антоніо» – бо Тоні Паркера, Тіма Данкана та Ману Жинобілі свого часу було настільки багато, що вони приїлися. А декому й просто набридли.
Так само і з Леброном та Каррі. Вони домінували цілу епоху, зіграли між собою чотири фінальні серії поспіль і, починаючи з 2012-го, здобули вісім чемпіонських титулів на двох. А могли б навіть і більше – десь завадили обставини («Ворріорз» переламались у фіналі-2019 проти «Торонто»), десь забракло переможного досвіду («Хіт» у фіналі-2011 проти «Далласа»).
І зовсім скоро обидва вони підуть. Чи тихо, як Данкан, чи з прощальним туром, як Кобі – це неважливо.
Важливо інше – сьогодні вони ще тут. Сьогодні вони ще можуть – і довели це у лобових зустрічах саме із тими молодими та голодними, які так сильно прагнуть зігнати хедлайнерів епохи з великої сцени.
«Лейкерс» переїхали «Мемфіс» у завершальному шостому поєдинку серії – 40 очок переваги, купа мемів із приниженим Бруксом у соціальних мережах, чиста домінація. Каррі знищив «Сакраменто» у сьомому матчі, настрілявши 50 – хто б скільки не сміявся із виїзного рекорду «Голден Стейт» у регулярному чемпіонаті, коли це мало значення, вони перемогли двічі поспіль на одній з найгарячіших арен своєї конференції.
Цілком можливо, що це остання битва Стефа та Леброна. Але це ще вони – найкращий снайпер та найкращий скорер в історії, люди, які колись змінили баскетбол до непізнаваності, люди, які будуть включені до Зали баскетбольної слави із першої ж спроби.
Це не Шак, який в останньому сезоні за «Бостон» більше розважав публіку, аніж грав у баскетбол. Не Айверсон, що підкорював серця, але так і не зміг пробудити у собі лідера та чемпіона. І навіть не Стоктон із Мелоуном, які провели видатні кар’єри – але залишились у спогадах лише як ті, хто створив декорації під «Останній танок» Джордана.
Це живі легенди, які все ще хочуть перемагати. Які продовжують битись за свою спадщину. Які пішли у похід за п’ятим титулом – ймовірно, останній для кожного з них у якості перших зірок команди.
Тому прислухайтесь до Гріна, як би ви до нього не ставились. Цінуйте те, що ми маємо зараз. Бо серія «Голден Стейт» – «Лейкерс» – це найкраще, що могло статися із нами у цьогорічному плей-оф НБА. Це його кульмінація, головна битва та емоційний фінал – при всій повазі до здобутків Джиммі Батлера, майстерності Кевіна Дюрента з Ніколою Йокичем та хайпу навколо «Нікс», що виграли першу за десятиріччя серію на виліт.
Леброн проти Стефа. Збудована від драфтів династія проти зібраної на прапорці банди бійців. Унікальний талант проти надлюдських фізичних можливостей. Велич проти величі. Історія проти історії.
Нічого крутішого у цьогорічному плей-оф НБА не буде – тож просто вмикайтеся і насолоджуйтесь тим, що все це відбувається на наших з вами очах.
Фото: LA Times
