Tribuna/Баскетбол/Блоги/На уровне и под эгидой/«Якщо я скажу, якими словами мотивував гравців, то мене тут забанять». Топова чемпіонська пресконференція Забірченка та Конєва

«Якщо я скажу, якими словами мотивував гравців, то мене тут забанять». Топова чемпіонська пресконференція Забірченка та Конєва

Поділилися враженнями від тріумфального сезону.

9 квітня, 19:45
2
«Якщо я скажу, якими словами мотивував гравців, то мене тут забанять». Топова чемпіонська пресконференція Забірченка та Конєва

«Будівельник» здобув своє 11-те чемпіонство України, закінчивши сезон перемогою над «Київ-Баскетом» у домашньому баблі Суперліги.

На післяматчеву пресконференцію від «Будівельника» прийшли головні дійові особи сезону – тренер-чемпіон Дмитро Забірченко та MVP сезону Володимир Конєв.

Володимир Конєв: «Точно можу провести на цьому рівні ще декілька сезонів»

– Хочу відзначити те, що завершено перший в історії воєнний сезон. Подякувати ЗСУ, нашим захисникам за те, що цей сезон відбувся. Подякувати ФБУ, організаторам чемпіонату, президентам клубів, які вирішили продовжувати баскетбол в країні.

Вітаю керівництво, тренерський штаб, медичний штаб, усіх гравців, увесь «Будівельник». Емоції зашкалюють, це неймовірно. Будемо відпочивати і насолоджуватися з цим.

– Це ваше четверте чемпіонство з трьома різними командами – два з «Хіміком», одне з «Черкаськими Мавпами» та одне із «Будівельником». Яке запам’яталося найбільше та чи можна їх взагалі порівнювати?

– Це все різні історії, вони по-своєму прекрасні. Запам’ятається, напевно, ця. Тому що це такий воєнний сезон, дуже незвичний, грати баблами під тривоги завжди, купа складнощів. Як грати, наприклад, коли у Дніпрі були бабли і російські покидьки обстріляли дім з людьми. Ти не думаєш про баскетбол. Це ненормально.

За баскетбольною складовою черкаський сезон мені запам’ятався. Гарно по плей-оф пройшли, гарно виграли. Але кожна з цих історії різна та прекрасна.

– Що для вас означає нагорода MVP сезону?

– Приємно мати таку відзнаку, але не можу сказати, що вона більше щось означає, ніж чемпіонство. MVP – це нагорода командна. Хтось ставить заслін, хтось робить підбирання, хтось забиває. Я колись отримав MVP на кубку і казав – це результат роботи всієї команди.

– Як ти почуваєшся на своєму кар’єрному шляху, скільки ще таких крутих сезонів можеш видати?

– Точно можу ще декілька. Цей сезон взагалі складно рахувати, не було передсезонки. Ми просиділи кілька місяців, тренувалися індивідуально, але не було тренувального табору. Якщо пам’ятаєте, як ми грали на передсезонці – паршиво. Звідси і пішло багато мікротравм, хвороб, та й формат незвичний, три дні поспіль грати – важко для тих, кому за 30. Відчуваю, що можу зіграти ще кілька сезонів на рівні, мені тільки 33 роки.

Дмитро Забірченко: «Коли ти тренер, то більше працюєш головою»

– В останніх матчах нам не вистачало мотивації на результат. Але суперник своїми інтерв’ю та всім іншим повернули нас до того моменту, коли ми надмотивовані виграти цей матч. Тому дякую «Київ-Баскету» за те, що дали показати справжню силу та міць «Будівельника».

Важкий сезон – тривоги, переноси, на наступний день, на три тижні, на три місяці були переноси у нас. Але наша перемога сьогодні другорядна, всі ми чекаємо перемоги наших ЗСУ і нашої країни. Маємо жити, маємо відчувати смак перемоги, сьогодні ми чемпіони і дякуємо всім, хто нас підтримував та давав змогу грати в баскетбол. Федерацію баскетболу України, керівництво клубу, суперникам, деякі з яких живуть в прифронтових зонах і приїжджають, б’ються, віддають всіх себе грі. Тут треба подякувати всій баскетбольній спільноті, яка все ж таки провела цей чемпіонат. Вболівальникам, які пишуть, підтримують.

Клуб вітаю з перемогою. Перше чемпіонство для мене у складі «Будівельника» як тренера. Будемо працювати далі. Будемо сподіватися, що наступний сезон ми проведемо вже без війни, у вільній, незалежній Україні.

У «Будівельника» був сильний склад, але працювати з ним непросто. Як шукати мотивацію для людей, які вже досвідчені, мали чемпіонства з різними командами? Де знаходили її, які слова підбирали?

– Якщо я буду казати тут ці слова, то мене забанять та «запищать» тут все (сміється – прим.). Приблизно так знаходимо мотивацію. Десь допомагають індивідуальні розмови. Гравці більш вікові, досвідчені, їм потрібна роль у команді. Важко, коли в тебе один м’яч, для всіх це знайти. Але може піти гра в одного, інший зробить два кидки. Бувало таке, що у нас за першу половину Саша Кольченко робив 0 кидків, приходив у роздягальню, весь розлючений, а потім за другу половину забиває 18 очок і 12 кидків робить.

Я сподіваюсь, що вони на мене не ображаються, за мої слова, за мою спробу їх мотивувати на це все. Але вони всі професіонали, на кожне тренування вони приходять та працюють. У мене по сезону не було жодного тренування, де хтось робив для себе поблажки, якщо я не зробив їх для команди цілком. Тому вони і чемпіони, бо максимально працюють на тренуваннях.

– Всі завжди поважали вас як гравця і ви завжди мали вагу в українському баскетболі. Чи допомагає це вирішувати деякі ситуації із гравцями, які вже ставали чемпіонами, як от Кольченко та Конєв?

– Я думаю, так, бо тренер все одно має мати свою вагу. Ми бачимо на прикладі «Реала» – пішов Пабло Ласо, прийшов Чус Матео, хороший тренер, але є гравці, які вважають його недостатньо авторитетним, керівництво клубу постійно про це говорить. Не знаю, що там буде далі в «Реалі», але мені це допомогло.

Я завжди відвертий з хлопцями, у мене такий характер. Я завжди кажу їм правду, немає такого, щоб я ходив десь щось казав за спиною. Коли я вважаю, що вони погано тренуються чи поводять себе погано – я їм про це кажу. Мене можна не любити, але я такий, щирий та відкритий, завжди кажу правду. Сподіваюсь, що це також допомагає тому, щоб був цей авторитет.

– Були по ходу цього сезону кризові ситуації, коли відчували, що справи йдуть погано і потрібно говорити з гравцями?

– Таких ситуацій було мінімум. Звичайно, я даю трошки «поблажки» гравцям, яким за 30 років. Ти не можеш навантажувати їх так, як молодих гравців. У нас було п’ять гравців 30+, які іноді потребують відпочинку, іноді я можу закрити очі в тренувальному процесі, якщо він десь трохи збавить вимоги. Але 17 тобі років, 18, чи 33-34, ти маєш виходити на кожне тренування і ставати кращим. Неважливо, як гравець, як людина, як персона – маєш ставати кращим.

Можливо, ти станеш потім тренером, керівником клубу, але ти прийшов тренуватися – маєш робити все, аби стати кращим. Кожну секунду, хвилину, годину, день, рік – ти маєш ставати кращим. Якщо ти припиниш це, то все, можна закінчувати з баскетболом і всім тим, чим ти займаєшся. Гравці, в принципі, доходили до цього самі, але іноді я їх теж підштовхував.

– Ви – перший в історії, хто виграв чемпіонство з одним клубом і як гравець, і як тренер. В чому різниця у тому, щоб вигравати як гравець та як тренер?

– Різниця є. Коли ти гравець – ти приходиш і робиш свою роботу. Прийшов – тренування відпрацював, підготувався, відео, знаєш, що робить твій суперник, готуєшся виконувати свою роль. Як тренер – ти маєш думати про всіх. Про відкриті кидки, про те, як створити цю ситуацію для шутера, як використовувати свої переваги на майданчику, про те, як грати в захисті, завадити супернику здобути легкі очки, щось десь ламати, перекрити.

У тренера більше нічна робота, коли відео, підготовка. Ти більше думаєш і працюєш головою, ніж тілом. Звичайно, що велика різниця у тому, щоб бути гравцем та тренером.

– Вас офіційно призначено тренером збірної України U-16. Встигнете у відпустку між клубним сезоном та матчами збірної?

– А куди у відпустку? На дачу? (сміється – прим.). U-16, наскільки я знаю, або четвертого або сьомого серпня гратиме. Збори почнуться на початку липня – це в найкращому випадку. Тому зараз почнеться робота зі збірною, там її буде багато.

Багато дітей поїхало за кордон. Де будуть збори? Чи відпустять батьки своїх дітей в Україну, якщо вони за кордоном. Як це все зробити безпечно. Скоріш за все, збори будуть на Заході України. Але я все ще не уявляю, як це буде, хто взагалі приїде до збірної із тих хлопців, хто поїхав грати за кордон. Важко поки що сказати, що взагалі буде.

Фото: ФБУ

Інші пости блогу

Всі пости