«Готовий повернутися в збірну, але є там деякі чоловічки, які це вирішують». Мішула – про перехід до «Керавноса» та вплив війни
Головне із ефіру з українським баскетболістом.
Баскетболіст кіпрського «Керавноса» та ексгравець збірної України Олександр Мішула став гостем прямого ефіру в баскетбольному інстаграмі Tribuna.com та Backdoorcutua, ведучими якого стали Андрій Білик та Максим Гайовий.
Зібрали для вас головне із лайву з українським гравцем. Повна відеоверсія ефіру представлена нижче.
Про перехід із «Брно» до «Керавноса»
– Ми з агентом говорили, чи є якісь можливості, але не більше. Був черговий тур ENBL в Чехії і після нього мені телефонує агент, каже, що є пропозиція. Все же на пошті, перевіряй, тебе дуже хочуть тут бачити (в «Керавносі» – прим. Tribuna.com). Вони заплатять бай-аут, вже майже все вирішили. Я подивився, що клуб пропонує, подивився, що вони грають в Кубку Європи ФІБА і одразу ж погодився. Чому б ні, чому б не спробувати.
Мені дуже сподобався настрій у команді. Тут все якось по-сімейному, у роздягальні всі жартують, як в родину прийшов. Мене добре прийняли. Вже на першій грі побачив, що тут бажання є лише перемагати. Тож 0-2 на стадії топ-16 Кубка Європи ФІБА – це ще не вирок, можна пройти далі. І я буду робити максимум, щоб ми здобули якомога більше перемог.
Про травму плеча
– У мене боліло плече ще до початку плей-оф з «Київ-Баскетом» (сезон-2020/21 – прим. Tribuna.com), десь за два тижні до нього. Я спробував як усі спортсмени, ліпив кінезіо тейп, намагався не зважати на це. Але потім прийшов, зробив МРТ, мені сказали, що потрібно робити операцію. Тобто я міг спробувати грати, але це вже було б не те і не мало б сенсу.
Вже після підписання у «Прометей» я відновлювався, зрозумів, що у мене та сама, здорова рука. Потрібно було тільки підтягнути техніку, фізику і все.
Я всю свою кар’єру граю в баскетбол так, як вмію. За це мені і пропонують контракти команди. І вони вже знають, що я вмію, тож мені просто потрібно робити це. Я стараюсь не думати про це забагато. Спочатку був якийсь мандраж, але це все проходить. Мені вже 30 років, тож куди вже цьому мандражу.
Про пропуск літніх матчів за збірну України
– Це, мабуть, третє літо, коли я не виступаю в збірній. Як би там не було, це дуже складно, тому що мені подобаються ці ігри. Я з 16 років чекав цього часу, коли буде літо, коли ми будемо грати за збірну, я обожнюю це.
Але так трапилося, є такі речі, про які не можна говорити.
Про матчі збірної України у відборі до ЧС-2023 та Євробаскеті
– Коли мені емоційно тяжко, я можу трохи відсторонитися від цього. Мені було дуже важко. Але я знаю про деякі результати, багато чого чув. Хлопці взагалі молодці, добре грали. Розбирати прямо всю гру не хочу, є тренер, щоб це робити. Я просто скажу, що вони молодці. Як і усі українці – вони ніколи не здавалися та боролися, який би там рахунок не був на табло.
Немає багато чого сказати, але вони молодці, я знаю це. Робили, що могли.
Про можливе повернення у збірну України
– Я завжди готовий, я обома руками «за». Але є там деякі чоловічки, які це вирішують. Це не від мене залежить. Я дуже люблю збірну і усіх людей, які там знаходяться. Це просто кайф. Ми деколи отримували гроші за те, що грали за збірну, але такого давно вже немає. І ти просто приїздиш попрацювати в кайф, це справді особлива атмосфера. Тож я завжди за те, щоб повернутися. Подивимося, як там буде.
Про пропозиції від українських клубів
– «Будівельник» хотів запросити мене на трай-аут. Але ми з агентом подумали і вирішили, що трай-аут це може бути для якихось інших гравців, але я не захотів їхати на трай-аут. Із українськими клубами на цьому ми закінчили.
Ще я змінив агента, можливо, це теж якось спрацювало. У мене був агент протягом трьох років і мені не дуже сподобалося, як він працював, можливо, не дуже вдало. Потрібно було щось міняти, і ось я буквально місяць тому змінив агента.
Ми говорили із Валерієм Валерійовичем (Кондратьєвим, президентом БК «Дніпро» – прим. Tribuna.com), але не про команду, просто розмовляли, типу «як справи» і усе таке. Про команду розмови не було.
Про те, чи слідкує за українським баскетболом
– Слідкую за «Дніпром». Іноді в ютубі в рекомендаціях з’являється відео, як хтось бабл грає, то я можу подивитися, мені цікаво. В основному дивлюся ігри «Дніпра», бачив кілька матчів «Будівельника», «БІПА-Одеси», як там Рябчук розриває. Трохи слідкую.
Про вплив війни в Україні на життя
– Це важке запитання. Напевно, як і на всіх, кардинально. Тепер більше слідкуєш за новинами, за повітряними тривогами. Життя розділилося на «до» і «після». Все інакше.
У моїх батьків, у батьків дружини все з перемінним успіхом добре. Ми дуже сподіваємося, що перемога буде вже скоро. Я контактую із друзями, які на фронті, вони налаштовані оптимістично. Я знаю, що перемога буде за нами, 100%. Хочеться, щоб наші вже перемогли, бо я навіть уявити не можу, наскільки складно там знаходитися. Наші люди просто герої, кожен герой. Я в шоці, як вони це роблять та витримують.
Про те, чи розглядає Дніпро як місце для життя після завершення кар'єри гравця
– Так, Дніпро це завжди мій дім. Де б я не був, де б я не жив, Дніпро – це дім №1. Я не знаю, як воно буде після закінчення кар’єри. Життя така штука, що ти не знаєш, що буде завтра. Але Дніпро це моя домівка.
Відеоверсія розмови з Олександром Мішулою:
Фото: Ярослава Немеш/NemeshPhoto
