«Баскетбол після війни буде. За 2-3 роки в нас буде суперчемпіонат». Ліщук розповів про допомогу ЗСУ, мову та майбутнє
«Раніше навіть уявити не міг, що спілкуватися українською – це важливо».
«Раніше навіть уявити не міг, що спілкуватися українською – це важливо».
Колишній гравець національної збірної України з баскетболу, а зараз президент клубу «Рівне» та член виконкому ФБУ Сергій Ліщук дав інтерв’ю виданню Kamp Sport, в якому розповів про те, як війна вплинула на його повсякденне життя, та яким він бачить майбутнє спорту після російської агресії.
Про реакцію на початок війни в Україні:
Війна застала мене банально вдома – я прокинувся від того, що в нас прилетіло в аеропорт. В перший день в мене був шок – нормальна людина не може таке нормально сприймати у 21 сторіччі. На другий день я записався у ТрО, бо була потрібна допомога нашій поліції, треба було патрулювати місто, всі переживали стосовно ДРГ. Ми ж межуємо із Білоруссю, там теж це все нагніталося. Ми самі – мисливці, тож організувалися та пішли до тероборони.
Про Маріуполь:
Мій кум – Олександр Скутельник, ми з ним спілкуємося кожен день. Це важко. Це словами не розповісти, не дай Бог відчути таке. Кошмар. Дуже важко. Зруйновано повністю все місто, зруйновано все життя. Тобто людина все життя працювала, займалася баскетболом, отримувала результати, будувала своє майбутнє, і в один момент нічого не стало. Він розпочинає своє життя з нуля. Звичайно, підтримуємо, допомагаємо. Все буде добре, все буде Україна.
Про українську мову:
В мене перша дружина російськомовна, дочка росіянка (вона зараз отримала іспанський паспорт), в мене мама напівросіянка, і до того, як повернутися в Україну після завершення спортивної кар’єри, я спілкувався лише російською мовою. В мене просто так вдома було заведено. Я навіть не міг собі уявити, що це настільки важливо. Зараз перейшов на українську, більш-менш вже розмовляю. Спеціально, як завершив кар’єру, влаштувався в університет, щоб викладати пари, наговоритися українською. Зараз взагалі стидно розмовляти російською мовою. Це просто кошмар.
Про майбутнє українського баскетболу:
Баскетболу після війни бути, це однозначно. Звичайно, спочатку буде важкувато, це буде нова реальність. Шкода такі міста, як Маріуполь, як Харків, всі східні наші міста, де порозбомблювали спортивні комплекси. Але все відбудується. Я вважаю, що за два-три роки після завершення війни буде в нас суперчемпіонат.
