Екскапітан чемпіонського Дюка здобув перший титул у якості тренера. Колись він пробував грати у Європі – але швидко зрозумів, що це не його
Гідно замінив легендарного Майка Кшишевського.
Дюк здобув свою першу вагому перемогу по завершенню епохи легендарного Майка Кшишевського – триразовий олімпійський чемпіон та дворазовий чемпіон світу зі збірною США поставив крапку у потужній тренерській кар’єрі минулої весни, після 42 сезонів та п’яти перемог у «Березневому божевіллі» із Синіми Дияволами.
У фіналі міцної конференції ACC Дюк з рахунком 85:78 переміг команду університету Маямі – це рекордний 22-й титул для поважної програми.
У складі цьогорічного Дюка немає драфт-проспектів, але є цікавий молодий тренер – 35-річний новачок Джон Шеєр. Якому у перший рік роботи особливих успіхів не прогнозували (бо треба було повністю перезавантажити усю баскетбольну програму), але він вже встиг перевершити стартові очікування – а ще ж буде й саме «божевілля», де Сині Дияволи матимуть не одну можливість усіх нас здивувати.
Шеєр був капітаном передостаннього чемпіонського Дюка: у 2010-му вигравав плей-оф NCAA разом з командою, головними зірками якої були Кайл Сінглер та Ленс Томас (тоді ще зовсім молоді брати Майлз та Мейсон Пламлі виходили з лави для запасних, і у фіналі проти університету Батлера награли 12 хвилин на двох). І взагалі не мав так швидко ставати тренером – у хлопця є іудейське коріння, тож майже одразу після випуску «Маккабі» уклав із ним довгострокову угоду та посприяв отриманню ізраїльського громадянства. І під обмеження на легіонерів у місцевому чемпіонаті, і з прицілом на місцеву національну збірну також.
Але дуже швидко стало зрозумілим, що на топовому європейському рівні Джон (він закривав позицію атакувального захисника) не тягне – за сезон у Євролізі він зіграв сумарні 34 хвилини, реалізувавши два кидки з гри. Втім, після цього Шеєр не став звичайним американським джорніменом, що відпрацьовує контракт за контрактом у посередніх командах та чемпіонатах десь у країнах третього світу: одного року у Тель-Авіві та не менш невдалого сезону в іспанській «Гран-Канарії» хлопцю вистачило, щоб повісити кросівки на цвях, обмеживши власну профі-кар’єру всього лише двома повноцінними сезонами.
З вибором подальшої роботи Джону допоміг Кшишевський – коли Шеєру було всього лише 26, член Зали баскетбольної слави запросив його до співпраці у Дюку у статусі спеціального помічника. Згодом хлопець отримав посаду повноцінного асистента і проявив себе з найкращого боку: ще у 2021-му було оголошено, що саме він замінить Майка, коли той піде на заслужену пенсію.
Вже перший сезон Шеєра доводить, що з вибором програма не помилилася – а спостерігати за його роботою у подальшому буде дуже і дуже цікаво. Перевершити досягнення Кшишевського неможливо (він – справжня легенда тренерського цеху і людина, що користувалася неймовірною повагою навіть серед суперзірок НБА, хоч ні дня у найсильнішій лізі світу не працювала), це взагалі не варто навіть обговорювати – але статі гідним спадкоємцем Джону, схоже, цілком до снаги.
Фото: Duke Blue Devils, Sporting News
