Аналізуємо презентацію Беленюка на посаду очільника НОК України. Частина 1.
17 листопада відбудуться чергові вибори Президента Національного олімпійського комітету України. Сергій Бубка, який очолював НОК з 2005 року, вирішив не балотуватися на новий термін.
Свої кандидатури на пост Президента НОК висунули 4 особи:
- народний депутат та дворазовий чемпіон світу з боротьби Жан Беленюк;
- чемпіонка світу з біатлону Олена Білосюк (Підгрушна);
- чинний Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт;
- голова відділення НОК у Київській області, тренер Ігор Малінський.
Важливо відзначити, що Беленюк, Білосюк та Гутцайт є Олімпійськими чемпіонами. При цьому Олена Білосюк вже оголосила, що знімає свою кандидатуру з виборів на користь Беленюка.
Для початку, декілька слів про Національний олімпійський комітет взагалі.
Метою діяльності НОК є реалізація та захист прав та основних свобод своїх членів шляхом розвитку та зміцнення олімпійського руху в Україні, поширення принципів олімпізму у співпраці з органами влади та іншими об'єднаннями на користь спорту та олімпійського руху.
Ключовим завданням Національного олімпійського комітету, як випливає зі Статуту організації, визначено забезпечення розвитку олімпійського руху в Україні як складової частини міжнародного. Наголосимо: як складової частини міжнародного.
Серед базових, системоутворюючих документів Міжнародного олімпійського комітету – Олімпійська хартія, Декларація Олімпійського саміту, Олімпійський порядок денний.
10 листопада відбулася пресконференція Жана Беленюка, одного з кандидатів на пост Президента НОК. І хоча у зазначених вище документах сформульовано конкретні прикладні точки для розвитку національних олімпійських комітетів, Беленюк подав своє бачення процесу.
Ми вирішили розібрати презентацію Беленюка, доступну онлайн, послайдово.
Концепція майбутнього НОК
Першого року після обрання себе Президентом НОК, Беленюк планує:
- Внести зміни до Статуту НОК
Традиційно для України, після кожних виборів новообрані керівники змінюють під себе правовий фундамент. Однак щодо змін до Статуту НОК пропонується адаптувати його до Статуту Міжнародного олімпійського комітету та топ-5 провідних НОКів світу щодо прозорості виборів.
У чому невідповідність чинного Статуту нормам МОК як материнської організації, а також як пропонується скласти рейтинг “НОКів з найпрозорішими виборами” – не уточнюється.
- Повернути посаду генерального секретаря НОК
Як аргументацію цього, сказано, що НОК потребує операційного керівника, і цій посаді має відповідати “фахівець із сучасним баченням системи розвитку спорту, наявністю знань у сфері міжнародної комунікації, документообігу, побудови функціональної команди та засобів краудфандингу у спорті”.
Звучить логічно, але є одне "але". У штатному розкладі НОК вже є посада виконавчого директора, який виконує ключову оперативну роботу. Тобто, по суті, пропонується дублювання посад, з частковим перетином з обов'язками Президента НОК. За яким, у такому разі, залишаться лише суто представницькі функції.
- Створити санкційний комітет
Тут пропонується залучити фахівців із санкційної політики та “відслідковувати активізацію суб'єктів олімпійського руху країн-агресорів”. Безумовно, це робити потрібно проте такий інститут вже існує на державному рівні – в рамках міжнародної робочої групи, Офісу Президента України та Міністерства закордонних справ.
Для чого необхідне існування такого підрозділу окремо від державних органів (а НОК за своєю суттю та Статутом є громадською організацією, яка не залежить від держави), без відповідних повноважень – питання.
- Провести фінансовий та правовий аудит НОК
Цікаво, що в цьому пункті зазначено необхідність перевірки насамперед діяльності Фонду олімпійської солідарності, сформованого за рахунок коштів МОК через “виборчість розподілу грошей”.
При цьому Фонд олімпійської солідарності очолює топ-менеджер МОК, який також є директором департаменту зв'язків із національними олімпійськими комітетами. А заявки на допомогу можуть подаватися не тільки через НОК України, а й через міжнародні спортивні федерації, через НОК країн, які допомагають конкретним спортсменам, або спортсменами самостійно через спеціальний портал.
Тобто, існує щонайменше два шляхи подання заявки на допомогу, незалежних від НОК України, а сам процес курирують представники Міжнародного олімпійського комітету – і їхню діяльність планує перевіряти по суті “дочірня” організація в особі НОК.
- Деталізувати напрями роботи та обов'язки віцепрезидентів
В рамках програми Беленюка планується запровадити посади 6 (!) віцепрезидентів. Для порівняння, сьогодні в рамках НОК віцепрезидентами є керівники суб'єктів олімпійского руху та видатні українські спортсмени (Валерій Борзов, Віталій Клічко, Андрій Павелко, Володимир Бринзак та інші), які не є штатними працівниками НОК та не отримують заробітню платню.
Цікавим ще є той факт, що за всіма 6-ма напрямками вже є керівники:
- Віцепрезидент з міжнародних питань = начальник міжнародного відділу
- Віцепрезидент з правового забезпечення = начальник юридичного відділу
- Віцепрезидент з питань комунікації зі спонсорами та партнерами = цим питанням займається особисто Президент НОК
- Віцепрезидент з питань комунікації з осередками НОК України = директор департаменту співпраці з суб'єктами олімпійського руху
- Віцепрезидент з питань медійної та/або маркетингової політики = менеджер із зв'язків з громадськістю
- Віцепрезидент з питань роботи зі спортсменами/тренерами = менеджер із зв'язків з суб'єктами олімпійского руху
Тобто, планується впровадити більш статусні посади ще щонайменше для 7 топ-менеджерів, включаючи генерального секретаря.
Для чого таке дублювання позицій та штучне роздування штату? Чи вплине це на підготовку спортсменів та розвиток олімпізму в умовах дефіциту бюджету? Питання риторичне.
Висновок про відповідність перших п'яти планів програми Беленюка компетенціям НОК та реальним вимогам часу ви можете зробити самі. Другу частину нашого матеріалу, присвячену розбору розділів «Зміни та інновації» та «Маркетингові активності НОК» із програми Беленюка буде опубліковано завтра, 15 листопада.
