Колишній працівник «Трибуни» активно волонтерить у Запоріжжі: зібрав понад 4 мільйони для постраждалих внаслідок ракетних ударів та допомагає військовим
І вболіває за «Мілан».
Ті, хто вже давно із «Трибуною», точно пам’ятають нашого соцредактора Олександра Хлепітька, який із 2017 по 2020 працював на сайті та був суддею у блогерському конкурсі «Голос Трибуни». У рейтингу користувачів сайту він досі на почесному 9-му місці.
На разі Олександр залишається у Запоріжжі, веде телеграм-канал про ситуацію в прифронтовому місті, активно волонтерить та допомагає постраждалим від ракетних ударів рашистів.
У коментарі для Tribuna.com він розповів про те, як вдалося зібрати понад 4 млн гривень для постраждалих внаслідок ракетних ударів по житловим будинкам в Запоріжжі та про те, чи важко організовувати збори на другий рік повномасштабного вторгнення.
«За рік з’явилося багато знайомих в ЗСУ та «очей» на окупованих територіях»
З початку війни Запоріжжя стало фактично прифронтовим містом. Розкажи, як місто живе зараз і чи не було в тебе ідеї поїхати у безпечніше місце?
– З самого початку вирішив, що буду тут до перемоги перебувати, можу там на декілька днів в якесь інше місце поїхати, щоб змінити обстановку, але глобально мені в Запоріжжі зараз комфортно
– У перші дні повномасштабного вторгнення українці масово почали черпати інфракцію із телеграм-каналів різної якості. Ти теж створив свій канал. Розкажи як виникла ідея і чим він відрізняється від інших?
– Ідея спонтанно виникла о 4 ранку 24 лютого під час звернення кремлівського терориста. Тоді подумав, що ця тема може бути актуальною та цікавою людям, а оскільки був вже досвід в плані новинного інстаграму і телеграму, то це додало впевненості, що може щось вийти.
Через те, що я перебуваю в Запоріжжі, та за цей вже більше ніж рік зʼявилось багато знайомих в ЗСУ та очей на окупованих територіях, то в плані інформації канал більш інформативний ніж інші. Особливо коли є, наприклад, загроза руху та обстрілу С-300, якими кожен тиждень кошмарять місто. В цьому плані є героїчні «очі» на тимчасово окупованих територіях, які повідомляють про рух ворога.
– Ти організовуєш чимало зборів для військових. Чи відчувається, що українці стали менше донатити, ніж на початку війни, адже у багатьох зникла фінансова подушка, виникли проблеми із роботою
– Справді є така тема, не скажу, що прям набагато менше, але в плані закриття зборів це стало довше на декілька днів, ніж було. Ти правильно підмітив, що тут сукупність факторів: втомленість від війни загалом, проблеми з роботою, велика кількість зборів в інших каналах та фондах.
Зараз ми взяли перерву на два тижні, ось тільки позавчора закрили отсанній збір.
«За 2-3 години вже мільйон зібрали – це шок був»
– Ти організовував великі збори для постраждалих від обстрілів. Це, напевно, твій наймасштабніший волонтерський проєкт. Розкажи детальніше, як виникла ідея організувати саме такий збір, адже це зовсім інший формат, та й з розподілом допомоги, напевно, було чимало труднощів.
– Був жовтень місяць, перший такий прильот в багатоквартирний будинок в Запоріжжі та хотілося хоча б чимось допомогти постраждалим, іншої ідеї окрім збору коштів не вигадали, тому і запустили.
Це доволі сильно відрізняється від зборів на потреби ЗСУ та забирає більше часу в плані збору контактів постраждалих, прозвону, уточнення даних. І це я ще не кажу про саме розподілення, по факту кожен такий збір це тиждень-півтора потужної роботи усієї команди каналу.
– Тебе підтримали доволі помітні медійні особистості, такі як Ігор Лачен та Євген Черняк. Чи очікував, що збір вийде таким масштабним?
Тоді коли запускав збір ні, тут велика заслуга саме Ігоря (Лачена – ред.) в тому, що так все пішло з перших годин, тоді за 2-3 години вже мільйон зібрали - це, звичайно, шок був.
На наступний день мені написав від імені Євгена Черняка Денис Кульчицький, це засновник фонду «Захисти життя», якому допомагає Черняк. І так вирішили обʼєднати зусилля.
Але коли тільки запускав збір, то звичайно не розраховував, що вийде зібрати 4 млн
– Чи можеш ти хоч приблизно сказати, скільки вам вдалося зібрати коштів за увесь період повномасштабної війни?
Якщо прям всі збори рахувати, то там вже під 15-16 млн гривень, десь так.
– Запоріжжя – це багато в чому сакральне місто для України. Острів Хортиця, Запорізька Січ – усе це звідси. Чи можеш ти розказати історію з рідного міста, яка тебе за час війни вразила найбільше?
– Важко щось виділити, більшість історій, які я запамʼятав повʼязані саме з постраждалими після прильотів по багатоквартирних будинках, починаючи від того, що люди за день до прильоту тільки заселилися, закінчуючи тим що за хвилину до прильоту встигли з балкона вийти до коридору і це врятувало.
Саме про військову складову найголовніше, що місто по факту вже більше ніж рік перебуває від лінії фронту в 40 км, і стоїть незламно, живе, бореться.
Це все завдяки незламності та героїзму хлопців, які перебувають біля Оріхова, Гуляйполя та інших населених пунктів на лінії зіткнення.
– І трішки про футбол. я знаю, що палкий вболівальник «Мілана». Як розцінюєш їхні шанси про «Інтера» і на перемогу в ЛЧ загалом?
Тут я тільки можу вірити та сподіватись, на чемпіонат вже помітно, що забили максимально, і всі думки про ЛЧ.
Матчі з «Інтером» завжди непередбачувані, якщо буде правильне налаштування під потужну підтримку трибун, тоді всі є шанси вийти в фінал.
Про фінал важко щось загадувати, там може бути все що завгодно, але не мріяти про перемогу в ЛЧ було б дивно.
***
