Під враженням від побаченого
Ось і регулярці кінець, а хто дивився - МОЛОДЕЦЬ.
Напруженими видались останні дні чемпіонату. Та й все вийшло досить нервово. Всі вже напевне бачили, як Гобер ,,втащив" Андерсон. Джордан Пулл тепер мріє грати саме з французом, а то його напарник трішки вправніший в ударах з правої))
Пару слів скажу якраз по матчу Міннесоти проти Н'ю Орлеан. Точніше про одну людину з цього протистояння. Головне, що ми побачили в цьому матчі, так це те, що 21-о річний хлопчина показав усім, як можна перемагати в жахливих матчах. А це можуть робити одиниці. З самого початку гра не пішла ні в Ентоні, ні в його партнерів. М'яч валився з рук, попасти толком нічого не могли. В цьому матчі в Едвардса 26 очок при відсотку влучань з гри 38. Ще й до того 8 втрат, що не припустимо. Та все ж таки сами він герой матчу та й загалом дня. Те яку жагу до перемоги він проявляв у цьому матчі - це рівень суперзірок. Бачучи, що гра на чужій половині в нього не йде він відпрацював в захисті на всі 100%. Едвардс боровся за кожен м'яч, стрибав, падав, вставав. В підсумку шаленні 4 перехвати і 4 блок - шоти, але це не все, він і вибивав м'яч і заставляв гравців заступати за лінію, та й взяв 13 підборів при своїй нормі в 5,8. Лідер команди просто хотів перемогти і робив для цього все ( привіт Лука і не тільки)
Раз згадав Дончіча, то ось судіть самі. Хто з них талановитіший?) Я думаю питання риторичне. Словенець талант, який подарований зверху. І він тащив Даллас і не раз. Проте його тащерство воно виглядало, як ось візьму закину, то чудово, ні то поспорю з суддями або буду невдоволений партнерами. Едвардс же сьогодні зробив так, що його напарники бились за нього ( і це я зараз не про Руді і Макденіелса, понятно що ці двоє просто дурачки, попри всю мою любов до другого). Цей матч нічого серйозного не вирішив втім така жага до боротьби надихає дивитись баскетбол. Можливо Міннесота і не вийде в плей офф, бо в Рідда і Макденіелса травмовані руки, в Гобера голова). Але ця гра від Едвардса має бути в посібниках з мотивації для баскетболістів.
Дальше нас чекає плей інн. Матчі обіцяють бути максимально гарячими і там вже розпочнеться нове життя. Але всі мають пам'ятати одне.
Лідер - це не той хто плаче і просить, а той хто в тяжкі моменти своїм прикладом показує, як треба боротися і надихає всіх уточуючих на подвиги. І це ж не тільки про баскетбол!
