ГЕГЕМОНИ МИНУЛОГО. ЧАСТИНА 1! ГАМБУРГ

Після об'єднання Німеччини у 1871 році Отто Фон Бісмарком, через 16 років з'явилася команда, яку вважають найпершою командою в країни - Гамбург з однойменного міста.

На сьогоднішній день цей колектив вже 4-й рік перебуває в другій Бундеслізі і все ніяк не може повернутися до елітного змагання. Однак були часи, коли цю команду боялися не лише у внутрішньому чемпіонаті, а й у всій Європі. А склад був повен легендарних імен. Сьогодні я Вам розповім про "Золоте десятиліття" цього клубу

КОЛИ НЕ БАВАРІЄЮ ЄДИНІ

Сьогодні інтриги в чемпіонаті Німеччини не спостерігається. Мюнхенська Баварія виграє срібну салатницю вже 10 сезонів поспіль, не залишаючи своїм опонентам найменшого шансу на успіх. Однак був час, коли їм нав'язувала боротьбу Борусія. І не дортмундська, як заведено вважати сьогодні, а із Менхенгладбаха. Якщо провести аналогію із протистоянням Мессі / Роналду в чемпіонаті Іспанії 10х років, то це була не менш легендарна дуель двох справжніх снайперів Герда Мюллера та Юппа Хайнкеса. Ці футболісти на двох завоювали 9 титулів чемпіонів в період з 1968 по 1977 роки.

Однак для світу стала легендарною лише одна команда - Баварія, яка в Європі також змогла встановити гегемонію, вигравши 3 поспіль трофеї Кубку Європейських Чемпіонів, а її головний бомбардир тричі ставав кращим снайпером того турніру. Борусія також була дуже близька до взяття титулу, однак двічі була зупинена не менш легендарним Ліверпулем у 1/2 фіналу та фіналі відповідно.

ПЕРШІ ПРОБЛИСКИ КОМАНДИ ТА УСПІХ НА ЄВРОАРЕНІ

Із сезону 1974/1975 Борусія змогла витіснити Баварію з футбольного олімпу й одноосібно утримувала лідерську позицію. Мюнхенці переживали певну кризу, а їх суперники користались цим сповна. Аж тоді про себе вперше заявив Гамбург..

У сезоні 1975/76 колектив із захисником Манфредом Кальцем та опорником Каспаром Мемерінгом сенсаційно фінішував на 2-й позиції та завоював кубок Німеччини, що дозволило їм взяти участь у Кубку Володарів Кубків

Наступного сезону до колективу приєдналася ще одна майбутня легенда - атакувальний хавбек Фелікс Магат. З його приходом півзахист німецької команди того часу виглядав просто вбивчо. І саме за його допомоги "динозаври" розривали своїх суперників в єврокубках. Сам Фелікс тоді забив 4 м'ячі в тому розіграші, включаючи переможний гол у фіналі у ворота Андерлехту.

За кілька місяців у матчі Суперкубку зустрілися із Ліверпулем і вели напружену боротьбу. В рідних стінах матч закінчився з рахунком 1:1, а у другому (так, за тими правилами протистояння за трофей складалося із двох матчів) без шансів пролетіли на Енфілді 0:6

ПРЕКРАСНА ТРАНСФЕРНА ПОЛІТИКА ТА ЧЕМПІОНСТВО

Після того, як Гамбург прогримів на всю Європу, вони викликали великий інтерес не лише серед нейтральних вболівальників, а й серед талановитих та по справжньому відомих футболістів. Так, у наступному сезоні до них приєднався гравець Ліверпуля Кевін Кіган, який перебував на піку своєї форми, а ще через рік підписали суперфорвадра Хорста Хрубеша, який 3 роки виступав за Рот-Вайсс. Ця команда ніколи не досягала висот і трималася в Бундеслізі лише завдяки його голам. Та про що мова: 80 голів у 83 матчах за клуб. Та Хорст ще не знав, що у Гамбурзі він перевершить самого себе і вийде на космічний рівень

Кіган, Хрубеш, Магат, Мемерінг, Кальц! Той Гамбург був переповнений зірками і просто мусив виграти чемпіонство! 1978 року «Гамбург» очолює Бранко Зебець і з першого сезону приводить команду до довгоочікуваного чемпіонства, а Кевін Kіган вдруге поспіль був визнаний найкращим футболістом Європи.

Наступний сезон для Гамбурга складався просто прекрасно! На внутрішній арені вони довго йшли попереду, бувши суперниками із воскреслою після кризи Баварією, і в першому сезоні КЄЧ показували дивовижні результати, вибиваючи на своєму шляху Динамо Тбілісі (які, на секундочку, вибили Ліверпуль), сенсаційний Хайдук та в півфіналі обігравши мадридський Реал. Але сил вести боротьбу на два фронти не вистачило. У підсумку, вони відпустили вперед Баварію на 2 пункти, а у фіналі КЄЧ поступилися сенсаційному Ноттінгему 0-1.

У "вічно другому" (як після того сезону жартома прозвали команду) Гамбурзі "вічно другим" став і Хорст Хрубеш, який став другим бомбардиром чемпіонату Німеччини та другим бомбардиром КЄЧ. У голосуванні за Золотий М'яч німець посів 6 місце, а лауреатом став Карл-Хайнц Румменіге. Як могла повернутися тоді доля, якби Гамбург оформив золотий дубль, можна лише фантазувати...

ПЕРЕМОЖНИЙ ВІДРІЗОК І ВХОДЖЕННЯ В АННАЛИ

Після програного фіналу команду покинув кращий футболіст команди - Кіган. Здавалося би, що після цього команду очікуватиме спад. Та команда вирішила точково закрити певні проблемні позиції. Так, догравати свій футбольний вік в центр оборони приїхав знаменитий Бекенбауер, в центр поля було підписано Хіронімуса Хольгера, а на вістрі атаки в основному грали футболісти із академії. І найголовніше придбання - це позиція тренера, яку зайняв легендарний Ернст Хаппель, який і став ковалем славетної історії колективу.

І таке підсилення зрештою дало свої плоди. Якщо наступного сезону Гамбург знову поступився першим місцем Баварії, то наступні два сезони вже були для них переможними.

В цей же період в Європі команда знову була на висоті. У сезоні 81/82 брали участь в кубку УЄФА, де впевнено дійшли до фіналу, але у вирішальному змаганні на них знову чекало фіаско. Цього разу програли Гетеборгу 0-4

А вже наступного сезону виступ у КЄЧ нарешті прославив німецький колектив, після чого їх емблема увійшла в історію.

Якщо прохід берлінського Динамо та грецького Олімпіакоса не сильно сприймався і не вважався великим досягненням, то побиття легендарного київського Динамо стало справжнім шоком. Тоді в першому матчі кияни попали під німецько-данський каток, ім'я якого Ларс Барструп. Саме він оформив хет-трик у ворота Віктора Чанова. В другому матчі німці поступилися в кінці матчу 1-2, однак повністю контролювали гру.

Щоб було зрозуміліше, наскільки те Динамо було потужним: Дем'яненко, Михайличенко, Бессонов, Євтушенко, Протасов, Блохін... І це далеко не повний список футболістів, що захищали кольори біло-синіх того часу

У півфіналі був битий іспанський Реал Сосьєдад (найсильніший Сосьєдад за всю їх більш ніж ста річну історію). Запекла боротьба виявила переможця на 85 хвилині другого матчу завдяки точному удару фон Хезена.

Фінал кубка був по істині драматичним. Та і суперник був неймовірно важким. Той Ювентус також був переповнений зірками: славетний воротар Діно Дзофф захищав свою рамку, а трикутник нападу Россі - Платіні - Бонек виглядав над страшно. Перед фіналом букмекери та експерти не надавали переваги жодній із команд. Неможливо було передбачити ні розвиток подій, ні фінальний результат. Ніхто не знав, як все закінчиться. Ніхто... окрім одної людини. На 9-ій хвилині точним ударом уже легендарний для Гамбурга Фелікс Магат забив гол, який і приніс кубок команді. А раніше, як вже було написано вище, саме Магат і приніс перемогу у Кубку Кубків.

ЕПІЛОГ

Цей сезон став останнім, коли Гамбург наводив шороху у Європі. Так, згодом за них виступали топові футболісти, але вже на заході своєї кар'єри, такі як Ван Дер Варт, Ван Ністелрой та Зе Роберто, але досягнень команда вже не мала.

На внутрішній арені ще можна згадати сезон 86/87. Тоді колектив зайняв 2 місце та виграв кубок Німеччини.

Зараз колектив по трохи оживає, за останні 4 сезони двічі грали у півфіналі кубку Німеччини. Цілком можливо, що скоро вони повернуться в німецьку еліту, а далі вже все залежить від керівництва...