Який урок слід винести з моторошного випадку з Шаропіньйо
Якби не холоднокровність та винятковий професіоналізм Олега Чернецького, могла б статися трагедія.
Днями в українському футзалі сталася подія, яка вийшла за межі футзальної інформаційної бульбашки. Таке трапляється доволі рідко, і на жаль, зараз мова не про чергові успіхи нашої збірної. У суботу бразильський легіонер «Скайапа» без свідомості рухнув на паркет під час матчу з «Енергією». Моторошні кадри розлетілися мережею, але благо, ця історія завершилася хеппі-ендом завдяки блискавичній реакції медиків «Енергії», в першу чергу Олега Чернецького. Ці лякаючі кадри потрапити у пряму трансляцію. Якщо ви сильно вразливий (-а), то дивитися не раджу.
Забігаючи наперед, з Шаропіньйо все в порядку. Після своєчасної екстреної допомоги гравець навіть залишив майданчик на своїх двох, а потім був доправлений у найближчу лікарню.
Наче відбулися легким переляком, але ця ситуація має стати уроком, який всі мають засвоїти на відмінно. Інакше наступного разу урок може перетворитися на трагедію.
Про що мова? Про те, що банально не в усіх клубах є профільні лікарі. Ми говоримо про Екстралігу – елітний, вищий дивізіон! Першим до Шаропіньйо підбіг хлопець зі «Скайапа» – не знаю, яке в нього амплуа у клубі, але сумніваюся, що це висококваліфікований медик. З відео видно, що він потрапив у запару та просто не знав, що робити. Величезне щастя, що за кілька секунд біля Шаропіньйо вже опинився досвідчений Чернецький та його колега з «Енергії», які швидко взяли ситуацію під свій контроль.
Але давайте уявимо ситуацію, що і в «Енергії» фізіотерапевт – хлопчина без досвіду, і він також «пливе» в умовах шаленого стресу. Звісно, не хочеться таке уявляти, але наслідки могли б бути трагічними, бо в таких ситуаціях лічені секунди вирішують все.
А тепер давайте уявимо, що зі «Скайапом» грала б «Суха Балка». Та сама «Суха Балка», яка потерпала від травм на фініші сезону, а все тому, що в клубі абсолютно аматорський підхід до медицини та відновлення. На матчі проти «Аврори» «Балка» приїхала без лікаря, тому коли жовтоводці отримували травми, їх «латав» док суперників.
Тож якби якась страшна ситуація сталася в матчі «Скайп» – «Суха Балка», це могло б закінчитися нещасним випадком. А все через непрофесійний підхід клубів до медицини та відновлення. Ту ж саму «Суху Балку» нещодавно розносив Станіслав Гончаренко у випуску ProФутзалу:
«Якщо травми дуже часто трапляються, значить на це є свої чинники і причини. По-перше, вчіть фізіологію, щоб не паритись після гри. Якби Зеленцов, колишній керівник «Динамо» Київ спустився з небес і дізнався, що після гри треба паритись, він би запитав, як це взагалі таке можливо? Іде навантаження на організм, серцево-судинну систему, йде накопичення молочної кислоти, є концентрація, є синтез. Треба знати, коли воно виводиться, як людина має себе вести, що організм має робити після навантаження, як має відновлюватися і починати, скільки потрібно часу на відновлення після гри, на відновлення м’язової маси.
Це має знати тренер. Якщо команда в «Сухої Балки» відіграла, зібрала сумки і поїхала в парилку знову гробити своє серце – звідки буде відновлення? Скажіть мені інше, як можна тренуватися 3 рази на тиждень? Хіба це професійний підхід? Там немає нічого професійного, там є натхнення, так би мовити, багаж хотіння, експресивний футзал, але немає професійного відношення!»
Якщо в попередньому пості я був не згоден з Гончаренком через його позицію по фанатам, то в цій ситуації до його слів точно варто прислухатися.
Окрема тема – наявність швидкої на матчах. Десь є, десь немає. Наприклад, на Кубку України біля майданчика чергувала бригада, але ж це лише верхівка айсбергу. Так і незрозуміло, чи була швидка на матчі «Енергія» – «Скайап», бо ми її так і не побачили, хоча по фен-шую реанімувати гравця мали б не клубні фізіо, а лікарі невідкладної допомоги з усім арсеналом – від дефібриляторів до дихальної маски.
Залишається тільки сподіватися, що ця повчальна ситуація змусить керівників клубів «розкошелитися» на повноцінні професійні медичні штаби. Бо від цього залежать не тільки спортивні результати, а й життя гравців. Бо не хочеться, щоб колись усі українські спортивні ЗМІ розносили новину про смерть на паркеті.
P. S. Окрема подяка Олегу Чернецькому за захист України. Він служив у 125 бригаді ТрО. У війську в нього була якраз посада бойового медика. За вірну службу Олега нагородили медаллю за «За хоробрість в бою».