10 легендарних футболістів, які ніколи не вигравали Лігу чемпіонів
Вони так і не змогли здобути омріяний кубок.
Ліга чемпіонів — не просто турнір, а вершина клубного футболу, де стикаються найкращі команди та відбуваються найспекотніші поєдинки в історії футболу. Здобуття цього трофею є мрією для багатьох гравців. Але і трапляються випадки, коли одні з найкращих футболістів своїх часів, граючи на високому рівні у топових командах, не змогли завоювати цей кубок, адже шлях до нього часто трапляється надто важким навіть для справжніх геніїв.
Для багатьох підняти цей трофей — це можливість залишити слід в історії. Кубок часто сприймається як останній штрих до повноцінної спадщини гравця. Але навіть найбільші зірки іноді залишаються без цієї омріяної нагороди.
Серед справжніх легенд футболу, яким так і не вдалося підняти над головою кубок Ліги чемпіонів, — Роналдо, Златан Ібрагімович, Джанлуїджі Буффон, Фабіо Каннаваро, Патрік Вієйра, Міхаель Баллак та інші. Кожен із них залишив помітний слід в історії футболу, проте вони так і не змогли підняти над головою «вухатий» трофей. Зараз ми детальніше розкажемо про історію кожного з вище згаданих футболістів.
Ім'я шведського форварда асоціюється з величчю, харизмою та безкомпромісною впевненістю. Він грав за найкращі клуби Європи, вигравав топові сезони з різними командами та встановлював рекорди, які ще довго залишатимуться в історії футболу. Проте один, Ліга чемпіонів, так і залишився для нього недосяжною мрією.
За свою довгу кар'єру він встиг пограти у багатьох клубах, які гідно виступали у найпрестижнішому європейському турнірі. Проте нападник жодного разу так і не зіграв навіть у фіналі ЛЧ.
Найближчою його спробою, щоб здобути трофей, був сезон 2009/10 з «Барселоною»: Ібрагімович перейшов до каталонського клубу влітку 2009 року. У півфіналі Ліги чемпіонів каталонці зустрілися з «Інтером», якому програли з рахунком 2:3 за сумою двох зустрічей. А вже у фіналі «нерадзурі» здолали «Баварію» та здобули трофей.
Цікаво, що перед початком того сезону Златан вирішив перебратися в «Барсу» з «Інтера», а вже через сезон швед покинув каталонський клуб, перейшовши в «Мілан». А ось «синьо-гранатові» виграли Лігу чемпіонів одразу з відходом Ібрагімовича.
Попри відсутність цього трофею в колекції, Златан залишається однією з найяскравіших постатей світового футболу. Його вплив на гру, харизма та унікальний стиль зробили його легендою, яку пам'ятатимуть покоління. Іноді велич вимірюється не лише трофеями, а й тим, як гравець змінює гру та надихає інших.
Роналдо Луїс Назаріо де Ліма викликав захоплення у футбольних вболівальників усього світу. Його дриблінг, швидкість і вміння забивати голи зробили його одним із найвидатніших нападників в історії футболу. Проте, попри численні індивідуальні нагороди та командні трофеї, Ліга чемпіонів так і залишилася недосяжною вершиною для бразильського феномена.
Його найближчою спробою був сезон 2002/03 з мадридським «Реалом», коли «вершкові» змогли дійти до півфіналу, де вже поступилися італійському «Ювентусу» з рахунком 3:4 за сумою двох зустрічей. У тому сезоні бразилець видав один з найкращих своїх матчів, незважаючи на те, що його команда програла (3:4). Роналдо оформив хет-трик у ворота «Манчестер Юнайтед» на легендарному «Олд Траффорді» в чвертьфіналі ЛЧ.
Незважаючи на відсутність кубка Ліги чемпіонів, Роналдо залишається однією з найяскравіших постатей у футболі. Багатьом запам'ятаються його виступи на чемпіонатах світу в 2002 році, де він став найкращим бомбардиром і допоміг Бразилії здобути титул, що остаточно закріпило його статус легенди.
Говорячи про легенд футболу, які так і не здобули омріяний трофей Ліги чемпіонів, ім’я Джанлуїджі Буффона виринає одним із перших. Його кар’єра — це про вірність, майстерність і незламну волю, але також і про біль нездійсненої мрії.
Італійський легендарний голкіпер так і не зміг здобути цей омріяний трофей, граючи одразу у трьох (!) фіналах Ліги чемпіонів.
Вперше воротар наблизився до кубка у сезоні 2002/03, коли у Манчестері «Ювентус» зустрівся з «Міланом». Основний та додатковий час завершилися без голів, а в серії пенальті Буффон відбив удари Зеєдорфа та Каладзе. Той поєдинок запам'ятався багатьом українським вболівальникам, адже вирішальний пенальті реалізував Андрій Шевченко.
Вдруге Джанлуїджі зіграв у фіналі ЛЧ через 12 років, коли у сезоні 2014/15 зустрівся з каталонською «Барселоною», яка у тому сезоні розривала все на своєму шляху та оформила требл. «Юве» у тому поєдинку поступився з рахунком 1:3, а голами у тому поєдинку відзначилися Ракитич, Суарес та Неймар.
Третя спроба також була невдалою. Цього разу Буффон з «Юве» протистояв «Реалу» в Кардіффі у сезоні 2016/17. Після першого тайму рахунок був 1:1, але в другому «Реал» домінував і переміг 4:1.
У 2018 році Буффон приєднався до «ПСЖ», сподіваючись нарешті здобути Лігу чемпіонів. Проте вже в 1/8 фіналу парижани вибули, поступившись «Манчестер Юнайтед». Після цього воротар повернувся до «Ювентуса», а згодом завершив кар’єру в рідній «Пармі» в 2023-му.
Капітан чемпіонів світу 2006 року, володар «Золотого м’яча» та один із найкращих захисників в історії гри. Проте, попри всі ці досягнення, Ліга чемпіонів так і залишилася для нього недосяжною мрією.
Попри успіхи на національному та міжнародному рівнях, ЛЧ залишилася для Каннаваро недосяжною. Найближче до трофею він був у сезоні 2002/03, коли «Інтер» дійшов до півфіналу, але поступився «Мілану». Варто відзначити, що він також виступав за «Ювентус» та «Реал», проте з цими командами йому не вдалося пройти навіть далі чвертьфіналу.
2006 рік став вершиною кар’єри Каннаваро. Він не лише привів збірну Італії до перемоги на чемпіонаті світу, а й отримав «Золотий м’яч», ставши одним з небагатьох захисників, хто здобув цю нагороду.
Німецький футболіст, який втілював епоху в світовому футболі. Йому підкорилося майже усе: ЧС, ЧЄ, національні ліги та кубки. Але один трофей так і залишився для нього недосяжним — Кубок європейських чемпіонів, який згодом став Лігою чемпіонів.
Легендарний гравець грав одразу у двох фіналах, проте жоден з них не став для німця успішним. У 1987 році Маттеус вперше зіграв у фіналі Кубка європейських чемпіонів з «Баварією» проти «Порту». Німецький клуб вийшов уперед у першому таймі, але в останні 10 хвилин португальці здійснили камбек, забивши два голи та здобули перемогу 2:1.
А ось другий фінал був ще більш драматичним. Через 12 років Маттеус отримав шанс на реванш у фіналі Ліги чемпіонів 1999 року проти «Манчестер Юнайтед». Матч проходив на «Камп Ноу» в Барселоні. «Баварія» домінувала протягом більшої частини гри та вела 1:0 після голу на 6-й хвилині.
Маттеус, якому вже тоді було 38 років, був капітаном команди та провів на полі 80 хвилин, після чого був замінений. Здавалося, що перемога вже в кишені, але в доданий час «червоні дияволи» забили два м'ячі — Шерінгем на 91-й хвилині та Сульшер на 93-й. Цей фінал став символом футбольної трагедії для багатьох гравців «Баварії» того покоління.
Легендарний француз, який асоціюється з домінуванням у центрі поля та лідерством. Він був серцем і душею «Арсенала» в епоху Венгера, вигравши численні трофеї. Під керівництвом Арсена він став ключовою фігурою в центрі поля, відзначаючись своїм стилем гри. Разом з «канонірами» Вієйра виграв три титули Прем’єр-ліги, включаючи знамениту «непереможну» кампанію 2003/04, а також чотири Кубки Англії.
Попри класну гру в Англії, «каноніри» не дуже добре виступали у єврокубках. Найкраща спроба Патріка разом з «Арсеналом» була у 2001 році, коли лондоці дійшли до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, де вже вилетіли від «Валенсії».
Після переходу до «Ювентуса» в 2005 році Вієйра мав надію нарешті здобути омріяний трофей. Проте доля зіграла з ним жарт, коли у чвертьфіналі ЛЧ «Ювентус» зустрівся з «Арсеналом». У першому матчі Вієйра отримав жовту картку та був дискваліфікований на матч-відповідь. «Каноніри» перемогли «Юве» з загальним рахунком 2:0 і пройшли далі.
Після скандалу з «Кальчополі» у 2006 році, коли «Ювентус» був позбавлений титулів і понижений у класі, Вієйра перейшов до «Інтера». З міланським клубом він виграв три чемпіонати Італії, але через травми та конкуренцію не був основним гравцем. У 2010 році він приєднався до «Манчестер Сіті», де завершив кар’єру в 2011 році, вигравши ще один Кубок Англії.
Один із найвидатніших півзахисників свого покоління, який, попри численні досягнення, так і не здобув омріяний трофей Ліги чемпіонів.
Граючи одразу у двох фіналах, футболіст так і не зміг підняти кубок над головою. Сезон 2001/02 став для Баллака та «Баєра» справжнім випробуванням. Команда дійшла до фіналу ЛЧ, де зустрілась з «Реалом», який переміг леверкузенців. Багатьом у тому фіналі запам'ятався фантастичний м'яч Зінедіна Зідана.
Хочеться відзначити, що того сезону «Баєр» міг досягти історичного успіху — перемогти у трьох турнірах, але в підсумку не змогли виграти жодного.
- Бундесліга: втратили п'ятиочкову перевагу в останніх турах і поступилися «Боруссії» Дортмунд.
- Кубок Німеччини: поразка у фіналі від «Шальке» з рахунком 2:4.
- Ліга чемпіонів: поразка у фіналі від «Реала» 1:2.
Вже у 2008 році Міхаель мав другий шанс підняти кубок ЛЧ над головою. У сезоні 2007/08 Баллак був ключовим гравцем «Челсі». На шляху до фіналу він відзначився важливими голами, зокрема у матчах проти «Фенербахче» та «Ліверпуля».
Після основного та додаткового часу у фіналі рахунок залишався 1:1. У серії пенальті Баллак впевнено реалізував свій удар, але промахи Джона Террі та Ніколя Анелька призвели до поразки «Челсі» з рахунком 5:6.
Один з найяскравіших постатей в історії футболу, чия харизма, лідерство та технічна майстерність зробили його легендою «Манчестер Юнайтед». Попри велику кількість трофеїв, які він здобував на внутрішній арені, Ліга чемпіонів залишилася для нього недосяжною мрією.
Найближче до трофею французький футболіст був у сезоні 1996/97. Тоді «червоні дияволи» дійшли до півфіналу Ліги чемпіонів, де зустрілися з дортмундською «Борусією». У першому матчі в Німеччині англійці поступилися 0:1, а в матчі-відповіді на «Олд Траффорд» знову зазнали поразки з тим самим рахунком. Кантона, як капітан і лідер команди, був на полі в обох матчах, але, на жаль, так і не зміг переломити хід протистояння.
Варто відзначити, що ця поразка стала останньою єврокубковою грою в його кар'єрі. У травні 1997 року, у віці 30 років, Кантона несподівано оголосив про завершення. А уже через два роки після його відходу «Манчестер Юнайтед» виграв Лігу чемпіонів, здобувши історичний требл у сезоні 1998/99.
Нідерландець — це символ елегантності, інтелекту та майстерності на полі. У його був фантастичний шлях від амстердамських вулиць до вершин європейського футболу, але, на жаль, без головного клубного трофею — Ліги чемпіонів.
У 1995 році Бергкамп приєднався до «Арсенала», де під керівництвом Арсена Венгера розкрився повною мірою. Багато вболівальників досі вважають його гол у ворота «Ньюкасла» найкращим в історії АПЛ.
Проте повернемося до голового. Бергкамп свої найкращі роки провів у «Арсеналі» під керівництвом Арсена Венгера. І ось найближчою його спробою здобути трофей ЛЧ був сезон 2005/06, коли «каноніри» у фіналі зустрілися з «Барселоною».
У фіналі лондонці відкрили рахунок першими, але після вилучення воротаря Леманна команда залишилася в меншості. Каталонці скористалася чисельною перевагою й забили два голи, здобувши перемогу 2:1. Варто відзначити, що у тому поєдинку Бергкамп залишився на лаві запасних, так і не вийшов на поле. Ось так футболіст провів свій останній матч у професійній кар'єрі.
Один з найяскравіших англійських футболістів початку 2000-х. Його кар'єра — це історія блискучого злету, болісних травм і нездійснених мрій. Попри «Золотий м'яч», який він виграв у 2001 році та виступи за грандів європейського футболу, ЛЧ Майкл так і виграв.
Найближче до успіху Оуен був у 2011-му році, коли проседів увесь фінал ЛЧ проти «Барселони» на лаі запасних «МЮ». У тому поєдинку каталонці здолали манчестерів з рахунком 3:1.
У 2004 році футболіст вирішив спробувати свої сили у мадридськогому «Реалі» з надією на європейський тріумф. Але, на жаль, це так і не допомогло нападнику здобути кубок ЛЧ. «Реал» того сезону вибув у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, і Оуен залишив клуб після одного року, а «Ліверпуль» тоді здобув перемогу у фантастичному стамбульському фіналі, де перемогли «Мілан».
Вже після «Реала» гравець перебрався у «Ньюкасл», а далі були «Манчестер Юнайтед» та «Сток Сіті».
***
Звісно, що це не всі легендарні футболісти, які ніколи не вигравали Лігу чемпіонів. Ось ще список гравців, які також не змогли завоювати трофей, попри яскраві кар'єри, індивідуальні здобутки та гучні імена у футбольному світі: Франческо Тотті, Габріель Батістута, Ліліан Тюрам, Джанлука Дзамбротта, Майкл Ессьєн, Лоран Блан, Роберто Баджо.
Навіть не вигравши Лігу чемпіонів, ці футболісти залишилися в історії як справжні легенди світового футболу. Їхня кар’єра — це доказ того, що велич не завжди вимірюється кількістю здобутих кубків. Вони були лідерами, прикладами для наслідування, і залишили слід у серцях мільйонів уболівальників по всьому світу. Їхню гру пам’ятають, їхні слова — цитують, а їхню пристрасть — наслідують молоді покоління. Вони довели, що індивідуальна майстерність, характер і вплив на гру іноді важать більше, ніж будь-який конкретний трофей.
Чимало з цих футболістів неодноразово здобували перемоги у національних першостях, перетворюючись на символи власних клубів та кумирів для вболівальників. Вони демонстрували вірність клубним кольорам, виявляли стабільність протягом багатьох сезонів і вели свої команди вперед у найскрутніші часи, але не вигравали ЛЧ.
Ліга чемпіонів — це справді винятковий турнір, але він не є єдиним критерієм успіху. Ці гравці стали символами епохи, і навіть без трофею Ліги чемпіонів їхня спадщина залишиться вічною.
Фото: «Баварія», «Манчестер Юнайтед», «Ювентус», Goal, Transfermarkt
Інші пости користувача
