ФК «Париж» (не «ПСЖ»!) готується підкорювати Лігу 1 – допоможе навіть Клопп
Готові до паризького дербі у наступному сезоні?
Прихід катарських шейхів повністю змінив диспозицію сил у Лізі 1. З хорошого клубу з цікавою історією «ПСЖ» перетворився на один із повноцінних грандів світового футболу. Лише тричі команда не стала чемпіоном за цей період, а також поступово наближається до перемоги у Лізі чемпіонів, яка є головною метою власників.
Але вже скоро на відстані близько 200 метрів від «Парк де Пренс» може з'явитися потужний конкурент, що, можливо, кине виклик нинішньому гегемону.
Річ у тім, що ФК «Париж» майже гарантував собі вихід у елітний дивізіон, а також планує справжню експансію французького футболу.
З повною таблицею Ліги 2 Франції можете ознайомитися тут
Розповімо детальніше про те, що за проект будується у столиці Франції.
«Париж» не може похизуватися жодним трофеєм. Клуб майже завжди перебував в тіні «ПСЖ»
Перш за все, давайте одразу уникнемо плутанини по ходу цього тексту, тому для зручності будемо називати клуби виключно їхніми назвами. Дехто може випадково подумати, що «Париж» і є самим «ПСЖ», можливо, його фармклубом, але це не так. Обидві команди абсолютно різні, хоча їхні таймлайни на історичній системі координат суттєво перетиналися.
Варто почати з того, що вони достатньо молоді в порівнянні з багатьма клубами інших країн, тому що були засновані у другій половині ХХ століття.
Довгий час у французькій еліті не було представника столиці, з натяжкою таким можна було назвати хіба що «Ред Стар», який базується в районі Сен-Уен. Але в Парижі хотіли мати повноцінного представника, а не команду, що грає в пригороді міста.
Реалізувати цю ідею виявилося непростим завданням. Спершу потрібно було знайти належну інфраструктуру, а також клуб, що погодиться на злиття з новоствореною командою.
Представники «Парижа» активно їздили Європою, в підсумку вирішивши побудувати модель управління за прикладом «Реала» та «сосьйос» – членів клубу, що володітимуть його акціями. Багато парижан погодилися долучитися до цього проекту, але керівництву довгий час не вдавалося організувати об'єднання з іншою командою.
Ситуація ускладнювалася, втім у 1970 році знайшовся оптимальний варіант – підвищення в класі завоював «ПСЖ», який погодився на злиття, а також мав всі потрібні умови для подальшого розвитку. Звучить іронічно на тлі нещодавніх новин, чи не так?
Але історія наче спеціально намагається зробити все, щоб кожен з цих клубів йшов своїм шляхом. Буквально через два роки відбувся розкол, до якого призвів тиск з боку міської ради столиці, що вимагала зміну назви на ФК «Париж» і ставила ультиматум – або погоджуєтеся, або ми скасовуємо фінансування й забороняємо грати на стадіоні «Парк де Пренс».
Тому в елітному дивізіоні залишалася частина команди під назвою ФК «Париж», а третя ліга поповнилася напіваматорським «Парі Сен-Жермен». Але подібна диспозиція сил зберігалася недовго.
Через два роки «Париж» вилетів у другий дивізіон, а «ПСЖ» повернувся назад, поступово закріпившись на найвищому рівні. Можна сказати, що той момент був своєрідним водорозділом між клубами.
За час у підземеллях французького футболу головний хедлайнер цього матеріалу встиг втратити й повернути собі професійний статус, повернутися в еліту та знову опуститися нижче, навіть дістатися півфіналу Кубка Франції під керівництвом Роже Лемера. Так, того самого майбутнього тренера збірної, що виграє Чемпіонат Європи 2000 року.
До речі, спроба створити топклуб у столиці відбулася ще у 80-их, коли «Париж» купив бізнесмен Жан-Люк Лагардер. Він стабілізував фінансову ситуацію, а також організував злиття з «Расінгом», здобутки якого залишилися в минулому, що призвело в тому числі до зміни клубних кольорів на більш традиційні зараз небесно-блакитний і білий.
Тим не менш, інвестиції нового власника не мали потрібного ефекту, тому у 1989 році він залишив клуб. На той момент все довелося розпочинати ледь не з нуля, а тоді вже ФК «Париж 83» отримав черговий шанс скласти достойну конкуренцію «ПСЖ» – тепер ідею створення нової сили озвучує Бернар Каяццо.
Доволі цікава особистість, що однією з перших в Європі вирішила зробити ставку на сферу колл-центрів і телемаркетингу. В тому числі, Каяццо брав активну участь у запуску знаменитого Canal+, де організував службу підтримки клієнтів.
Був активно залучений у футбол, концентруючись в більшості на маркетинговій частині, але його пригода конкретно в «Парижі» виявилася не дуже вдалою. Команда довгий час не могла вийти у вищий дивізіон, що в підсумку призвело до того, що Бернар пішов з клубу.
У 90-х та на початку нового століття поки більш успішний «ПСЖ» виграв чемпіонство, Кубок володарів кубків і грав у півфіналі Ліги чемпіонів, відбувається переїзд на стадіон «Себастьян Шарлеті», що є домашньою ареною команди й зараз, а також, після чергового пониження до аматорського рівня, вдається закріпитися у третьому дивізіоні.
З 2017 року клуб висловлював амбіції виходу у Лігу 1 після підвищення в другий дивізіон, але регулярно зазнвав невдач. Чотири рази прогрвав плей-оф – «Лансу», ще й по пенальті, «Греноблю», але найбільш епічним був виліт від «Сошо».
«Париж» двічі не забив пенальті по ходу першого тайму, відкрив рахунок, залишився в меншості після видалення Мустафи Нейма, а вирішальний гол пропустив у доданий час другого тайму.
Через декілька місяців після чергової невдачі, цього разу з «Родезом» минулого року, відбулася знакова подія, що може суттєво змінити футбольний ландшафт столиці Франції.
Мажоритарний пакет акцій клубу викупила родина Арно, що володіє холдінгом LVMH, іншим партнером буде «Ред Булл»
Восени 2024 року було офіційне оголошення про те, що сім'я Арно купила близько 55/56% акцій клубу. Louis Vuitton Moët Hennessy, транснаціональний холдінг, що включає в себе багато світових люксових брендів, через дочірню компанію Agache розпочинає амбітний план побудови нового проекту біля берегів Сени.
Придбання ФК «Париж» не єдина інвестиція Бернара Арно, чиї статки оцінюються у понад 163 мільярди євро, в спорт. В першу чергу, у «Формулу-1».
Саме там LVMH уклали плідну співпрацю з «Ред Булл», що триває багато років через відомий бренд годинників Tag Heuer. Щоправда, у французькому клубі частка концерну складатиме близько 11%, але це не дуже важливо.
Тепер у профайлі австрійської компанії буде команда, що виступає в одному з найбільш привабливих, в тому числі інвестиційно, міст світу, а також стане другою після «Лідса», в якій не відбулося повного поглинання й ребрендингу, але де «червоні бики» отримали свою сферу впливу. До того ж, в самому «Парижі» дуже оптимістично налаштовані на співпрацю з Юргеном Клоппом.
Досвідчений тренер тепер відповідає за розвиток футбольних операцій, а також є відомим в усьому світі, тому додатковий піар і обговорюваність на перших етапах однозначно будуть грати на руку клубу. Юрген вже встиг побувати на матчі з «Ам'єном».
💬 «Те, що він зробив у «Ліверпулі» – це те, чим ми повинні надихатися, але не намагатися копіювати. Він має технічне бачення, ауру та об’єднуючий ефект, і я не можу дочекатися його прибуття», – розповідав нинішній президент П'єр Ферраччі.
До речі, він, хай навіть і продав більшу частину акцій родині Арно, залишить за собою солідну частку.
💬 «Прихід Agache в наш клуб за підтримки «Ред Булл» є унікальною можливістю, яку я негайно прийняв і зустрів із великим ентузіазмом», – казав П'єр.
Нове керівництво оголосило протилежний до «ПСЖ» вектор розвитку, але готове інвестувати в клуб понад 100 мільйонів євро найближчим часом
Майже безлімітні фінасові можливості LVMH в поєднанні з прогресивним менеджментом і глобальною скаутською мережею «Ред Булл» – чи могла їхня синергія призвести до іншої стратегії, ніж побудова успішної клубної вертикалі, починаючи з молодіжних та жіночих команд, й грамотних інвестицій у розвиток клубного бренду? В «Парижі» вирішили не повторювати помилки Нассера Аль-Хелайфі, що довгий час скуповував світових зірок, але неодмінно бачив з трибун невдачі у Лізі чемпіонів.
Хоча цілком не виключений варіант, коли задля швидких результатів доведеться віддати велику суму на нових гравців. Вже з'являється інформація, що нові власники готові викласти більше 100 мільйонів євро в найближчому майбутньому, але в довгостроковій перспективі ставка буде також робитися на грамотну селекцію й молодих талантів з академії.
💬 «Ми хочемо, щоб стрижень клубу був із паризького регіону. Інші підписують гравців із Парижа, тому було б добре, щоб місцевий клуб також орієнтувався на це. Однак ми все одно були б відкриті для гравців з інших країн.
Чоловіча та жіноча академії – це той аспект нашої ДНК, який сім’я Арно та «Ред Булл» захочуть просувати ще далі.
Ідея полягає в тому, щоб націлитися вище, розвивати жіночий футбол так само, як і чоловічий. Я не можу обіцяти, що ми відразу досягнемо рівня «Ліона», але постараємося увірватися в двійку лідерів, а потім поставимо нові цілі, коли досягнемо цього», – говорив П'єр Ферраччі.
Жіноча команда в «Парижа» дійсно доволі титулована – шість перемог у чемпіонаті Франції, а також вихід у півфінал Ліги чемпіонів в 2013 році. Але ще є куди зростати.
Риторика про пошук молодих талантів зі столиці також має під собою цілком виправдане підґрунтя. Навіть до приходу багатих власників в клубі з'являлися круті юнаки, але повноцінними зірками вони ставали вже деінде – Ібраїма Конате, Аксель Дісасі, Норді Мукієле, Ману Коне, Карл Токо-Екамбі, Лоїк Баде.
Тобто, ситуація може бути схожою на історію Франсуа Піно в «Ренні». Власник Yves Saint Laurent й Gucci вирішив не вливати в клуб шалені інвестиції на зірок, а побудував топову академію, що майже кожного року продукує нових талантів, та перетворив його на один з найбільш стабільних у Франції.
Але для досягнення першої серйозної мети у вигляді виходу в Лігу чемпіонів доведеться викласти солідні гроші на трансферному ринку. Поки що чи не найголовнішою зіркою в новітній історії клубу був Жеремі Менез, втім вболівальники вже можуть поступово готуватися до обговорень з приводу того, який топгравець найближчим часом одягне футболку їхньої улюбленої команди.
Також доведеться вирішити проблему стадіону. В «ПСЖ», як і минулого століття, немає консенсусу з мерією, цього разу через заборону на будівлю нової арени, але «Париж» може піти іншим шляхом.
Біля «Парк де Пренс» є «Стад Жан-Буен», що вміщує приблизно 20 000 людей. Нинішній «Себастьян Шарлеті» буде важко розширити, до того ж його відвідуваність не така, яку хотілося би бачити клубу.
Близькість з майбутнім суперником по дербі також може додати гостроти цьому протистоянню, але на даний момент керівництво обох клубів більше висловлюється один про одного в компліментарних тонах.
💬 «Це фантастично для Парижа, фантастично для французького футболу. Це підвищить загальну конкуренцію у Лізі 1 та здорову конкуренцію на найвищому рівні в столиці», – казав Нассер Аль-Хелайфі.
💬 «Я думаю, що в Парижі є місце для двох клубів, для двох різних історій, які могли б доповнювати один одного», – це вже слова Бернара Арно.
Нинішній президент П'єр Ферраччі взагалі раніше мав абонемент на матчі «ПСЖ», втім зрозуміло, що більший градус матчів цих клубів, що зустрічалися в офіційних іграх лише двічі (нічиї), буде зростати під час боротьби за трофеї.
Тренером «Парижа» є експомічник коуча у збірних Боснії й Марокко. В команді виступає дворазовий переможець Ліги Європи
Зараз клуб доволі досвідчений за мірками Франції. Середній вік команди – 27, а тренером є ексзахисник Стефан Гіллі. Розпочинав помічником у різних клубах, в портфоліо навіть присутні чемпіонати Тунісу, Катару, а до приходу в «Париж» коуч працював асистентом у збірній Боснії і Герцеговини.
Навіть виконував обов'язки головного в матчі з Гібралтаром у відборі на ЧС-2018, коли тодішній тренер Мехмед Бажджаревич отримав дискваліфікацію за бійку з гравцем збірної Греції. В перерві між роботою у французькому клубі також був помічником в штабі Вахіда Халілходжича у збірній Марокко.
З 2023 року повноцінно очолює столичну команду. Головне спостереження полягає в тому, що «Париж» під його керівництвом має дуже надійний захист, пропустивши на даний момент лише 31 гол, хоча міг би й менше, але декілька турів тому програв «Лавалю» 0:3.
Крім молодих гравців є багато тих, хто має досвід гри у Лізі 1 та інших європейських чемпіонатах. Наприклад, Софіан Алакуш, що встиг пограти в елітному дивізіоні за «Нім» і «Мец», Тібо Де Смет, який має досвід виступів за «Гент» та «Реймс», Матьє Кафаро – донедавна гравець «Сент-Етьєна» й «Стандарда».
З усіма гравцями та їхньою статистикою можете ознайомитися у профілі команди на Tribuna.com
Також потрібно згадати Жана-Філіппа Крассо, що має досвід гри навіть у Лізі чемпіонів, а також є найкращим бомбардиром «Парижа» у цьому сезоні з 15 голами, Нуа Діко, на хвилиночку, переможця англійської Ліги 1 і Чемпіоншипу з «Вулвергемптоном», Кубку Англії з «Віганом», Максіма Лопеса, що грав у «Сассуоло», а минулої кампанії був фіналістом Ліги конференцій з «Фіорентиною».
Тим не менш, головна зірка – Тімоте Колодзейчак. Переможець Ліги Європи в складі «Севільї» виступає в столиці Франції другий сезон, а також є капітаном.
Це добре організована команда, що цілком заслужено бореться за потрапляння у елітний дивізіон. Не виключено, що вже найближчим часом їхнє протистояння з «ПСЖ» буде магнітом для багатьох вболівальників не менше, ніж інші цікаві протистояння в топчемпіонатах.
Інші пости користувача
