Салах, КДБ, Едеґор та ще 7 футболістів, які розкрилися, перейшовши з топклубу в середняк
Трансфер на пониження пішов їм на користь.
Дуже часто бувають ситуації, коли талановиті гравці виступають у складі топклубу, але не можуть там заграти. На це впливають різні фактори, а трансфер до менш статусної команди дозволяє демонструвати кращі виступи.
Одразу згадується свіжий приклад Антоні, що пішов з «Манчестер Юнайтед» в «Бетіс» та вражає вболівальників своєю грою у другій половині сезону.
У цьому тексті ми вирішили зібрати 10 схожих прикладів. А ви пишіть у коментарях – кого б додали.
Мохамед Салах, «Челсі» ➡️ «Фіорентина»
Вінгер добре себе зарекомендував у «Базелі», де двічі ставав чемпіоном Швейцарії, а також гравцем сезону в клубі. Успішні виступи в тому числі у Лізі чемпіонів дозволили Салаху привернути до себе увагу грандів.
Талановитим футболістом зацікавився «Челсі», що купив Мохамеда за 16,5 мільйонів євро. Тим не менш, стати основним в Лондоні йому не вдалося. Лише 19 матчів та 2+3 в усіх турнірах далеко не ті показники, до яких ми звикли зараз у виконанні вінгера.
💬 «Він неймовірно добре розвинений. Особливо помітний його прогрес у фізичному плані. У «Челсі» він був швидким, але тендітним хлопчиком, а тепер він швидкий, але вже сильний чоловік.
Тоді він ще не був готовий психологічно, була потрібна адаптація. Він приїхав із невеликого швейцарського клубу «Базель» до великого клубу Прем'єр-ліги «Челсі». Це було важко для нього.
Сьогодні він грає на найвищому рівні. Тоді він був перспективним, а сьогодні є одним із найкращих у світі», – розповідав тодішній тренер гравця Жозе Моурінью.
Враховуючи невелику кількість шансів виграти конкуренцію на той момент, було логічним перейти до іншої команди. Нею стала «Фіорентина».
В складі «фіалок» Салах добре себе показав у оренді, зробив 9+4 в 26 матчах, а також допоміг їм дістатися півфіналу Ліги Європи. Тим не менш, навіть така гра від Мохамеда не схилила «Челсі» до того, щоб дати йому ще один шанс, тому влітку 2015 року він відправився у «Рому».
Те, що було потім ви й так чудово знаєте.
Мігель Гутьєррес, «Реал» ➡️ «Жирона»
Можливо, поки що важко назвати захисника справжньою зіркою, але він вже має у своєму портфоліо третє місце в Ла Лізі з «Жироною», що є нерядовою подією. До того ж, Гутьєррес дуже важливий гравець для Мічела.
Тренер дуже хотів бачити його в команді, про що розповідав сам захисник, а сам Мігель хотів більше грати, тому був готовий залишити мадридський «Реал». Там він хай й виходив на поле, в тому числі встиг відзначитися асистом у матчі з «Гранадою», але в основному підміняв Марсело, не маючи стабільної ролі в команді.
В «Жироні» він майже одразу став основним, а в успішному минулому сезоні увійшов до багатьох топів за різними показниками у Ла Лізі. При цьому його внесок був дійсно вагомим, чого варті хоча би голи у двох матчах з «Барселоною».
Не виключено, що вже влітку він перейде до одного з грандів, де матиме інший статус, ніж на початку своєї кар'єри.
Кевін де Брюйне, «Челсі» ➡️ «Вольфсбург»
Чудова гра де Брюйне в «Генку» призвела до зацікавленості багатьох грандів, але найбільш конкретним був «Челсі». Вже тоді Кевін вважався талантом, хай навіть і не одразу почав грати саме за лондонський клуб.
В його біографії є один сезон в оренді у «Вердері», що виявився дуже успішним – 10+10, але саме повноцінний перехід у «Вольфсбург» показав, наскільки крутого гравця відпустили «сині», не давши йому шансу. Особливо заслуговує уваги друга кампанія у виконанні півзахисника, коли він віддав неймовірні 21 асист лише у Бундеслізі.
З детальною статистикою Кевіна де Брюйне у кожному сезоні можете ознайомитися у профілі гравця на Tribuna.com
До них Кевін доклав 16 голів в усіх турнірах, в тому числі забив у переможному фіналі Кубка Німеччини. З такими показниками було зрозуміло, що він навряд чи продовжить грати за клуб, що й підтвердилося трансфером в «Манчестер Сіті» за 76 мільйонів євро.
Матеус Кунья, «Атлетіко» ➡️ «Вулвергемптон»
У 2018 році Кунья переходив до «Лейпцига» з великими сподіваннями. Вважався серйозним талантом, але в 39 матчах у дебютному сезоні забив всього 9 голів, тому наступну кампанію в основному проводив в статусі резервіста.
Клуб робив ставку попереду на Тімо Вернера з Юссуфом Поульсеном, а сам Матеус мав би розкритися в «Герті», яка заплатила за нього 18 мільйонів євро. В Берліні форвард в повній мірі зробити цього не зміг, тому трансфер в «Атлетіко» був дещо несподіваним.
Швидше за все, в Мадриді було розуміння, що вони купляють гравця для ротації, але все одно чекали більшого, ніж 7 голів за півтора роки в команді. Зате у «Вулвергемптоні» знайшли спосіб максимізувати користь від футболіста, а він почав забивати.
Солідні 14+8 в усіх турнірах минулого сезону та 16+4 у нинішньому зробили його найбільш цінним гравцем команди. 55 млн євро – мінімум, який «вовки» можуть просити за Кунью цього літа.
До речі, тепер преміум-користувачам наших додатків на iOS та Android доступні вартості та зарплати гравців усіх клубів топ-5 ліг Європи. Встановлюйте та рекомендуйте друзям!
Ромелу Лукаку, «Челсі» ➡️ «Евертон»
Хтось може наголосити, що форвард до повноцінного відходу з «Челсі» встиг сходити в успішну оренду у «Вест Бромвіч». З цим важко сперечатися – 17+4 говорять самі за себе.
Тим не менш, потрібно відзначати гру Лукаку за «Евертон», де він був справжнім лідером атак. Заграти в Лондоні йому не вдалося через недовіру з боку Жозе Моурінью, але на «Гудісон Парк» його було не зупинити.
В сезоні-2015/16 Ромелу мав в активі 25 м'ячів в АПЛ у складі скромного клубу. Його вплив на успіхи «ірисок» тих років важко переоцінити, саме ці виступи дозволили йому заробити статус одного з найкращих на своїй позиції у світі, а потім і трансфер до «Манчестер Юнайтед».
Мартін Едеґор, «Реал» ➡️ «Реал Сосьєдад»
До складу мадридського «Реала» Едеґор приходив у вагомому статусі. Багато хто називав його майбутньою зіркою клубу, а також одним з найбільш талановитих гравців світу. Але потіснити зі складу когось з топових футболістів «вершкових» було майже нереально. Тому довелося йти в оренди.
У «Вітессі» й «Геренвені» Мартін показав свій високий рівень і довів, що заслуговує боротися за місце в основі іспанського гранда. Повноцінно ж сформуватися у топгравця в нього вийшло у «Реал Сосьєдаді».
Там за один сезон півзахисник зробив 7+9 в усіх турнірах, а також забив важливий гол у ворота «Реала» в Кубку Іспанії. В чвертьфіналі команда з Сан-Себастьяна несподівано виграла у фаворита з рахунком 4:3.
Але в Зінедіна Зідана були інші плани. Навіть такі виступи футболіста не переконали його дати Мартіну більше ігрових хвилин, тому в підсумку відбувся повноцінний трансфер у «Арсенал».
Ентоні Еланґа, «Манчестер Юнайтед» ➡️ «Ноттінгем Форест»
Вінгер добре себе проявив у дебютному сезоні в «Манчестер Юнайтед», де встиг успішно зіграти у декількох матчах, а вже наступної кампанії почав регулярніше виходити на поле. Забивав і в АПЛ, і в Лізі чемпіонів у матчі 1/8 фіналу з «Атлетіко». Але загалом не мав високої результативності й не зміг виграти конкуренцію, що призвело до трансферу у «Ноттінгем Форест».
Навряд чи хтось міг уявити клуб в боротьбі за топ-4, втім Нуну Ешпіріту Санту проводить чудову роботу, а сам Еланга є одним з його лідерів. Минулого сезону зробив 5+9 у чемпіонаті, зараз має 6+8, демонструючи клас в матчах з різними за класом суперниками, а ще активно допомагає команді у Кубку Англії.
Серж Ґнабрі, «Арсенал» ➡️ «Вердер»
На момент цього трансферу Серж відіграв майже два десятки матчів в складі «Арсенала». Встиг навіть відзначитися голом у АПЛ в грі зі «Свонсі».
Але більшу частину часу проводив у молодіжних командах «канонірів», тому було зрозуміло, що йому потрібно відправитися в іншу команду. Перехід у «Вердер» дозволив йому блиснути – 11+2 в Бундеслізі, а також статус одного з найкращих молодих гравців чемпіонату.
Дуже швидко з'явилася пропозиція від «Баварії», що після успішної оренди у «Гоффенгайм» з радістю зробила талановитого футболіста важливою частиною своєї команди.
Мойзе Кін, «Ювентус» ➡️ «Фіорентина»
За потенціалом один з найцікавіших гравців Серії А, але в той же час дуже нестабільний. Кін добре себе проявляв у молодіжних командах «Ювентуса», встиг дебютувати за «б'янконері» й навіть забити у чемпіонаті.
Тим не менш, тоді в клубі була велика конкуренція у групі атаки, тому Мойзе відправився в «Евертон». Потягнути рівень АПЛ йому не вдалося – у першому сезоні ще хоча би виходив на поле, втім за першу половину наступної кампанії зіграв лише 4 матчі в усіх турнірах, чого не скажеш про період у «ПСЖ», де форвард забив 17 голів.
На той момент це був лише невеликий спалах, тому що після повернення в Турин він і близько не демонстрував такої результативності (0 голів в минулому сезоні). Подібна нестабільність не влаштовувала «Ювентус», який вирішив продати гравця в «Фіорентину» влітку 2024-го.
Цей перехід став дуже успішним, а цей сезон вже є найбільш результативним у його кар'єрі. Він вже забив 23 голи в усіх турнірах, чудовий прогрес.
Натан Аке, «Челсі» ➡️ «Борнмут»
В ситуації з Аке «Челсі» зробив так, як і з багатьма талановитими вихованцями – відправляв його в численні оренди для отримання ігрових хвилин. Спершу був короткий період в «Редінгу», потім цілком непоганий захід у «Вотфорд», а згодом і повноцінний трансфер в «Борнмут».
Під керівництвом Едді Гау Натан виріс у дуже якісного захисника. Майже завжди грав без замін, згодом зацікавивши «Манчестер Сіті».
Не всі тоді зрозуміли цей перехід, навіть попри успішні виступи центрбека в складі «вишень», але його універсальність та працьовитість сподобалися Хосепу Гвардіолі. Тепер вже гравець збірної Нідерландів відіграв дуже важливу роль у багатьох тріумфах клубу попередніх років.
Фото: Wang Lili/Global Look Press, Oscar J. Barroso/Global Look Press, Chuck Myers/Global Look Press, Pressinphoto/Global Look Press, Zhou Lei/Global Look Press, Amy Sanderson/Global Look Press, Mark Cosgrove/Global Look Press, IMAGO/Global Look Press, imago sportfotodienst/Global Look Press
Інші пости користувача
