Ісак в «Дортмунді», Соланке в «Челсі» та ще 20+ зірок, які були у топклубах, але ви могли про це забути
Деяких буде важко згадати навіть вболівальникам цих команд.
Ситуація, коли той чи інший гравець не заграв в якомусь клубі через вік, конкуренцію чи інші фактори є доволі частою у футболі. Часом ви можете серйозно здивуватися, коли дізнаєтесь, що топфутболіст, виявляється, раніше вже грав у складі якогось гранда.
У цьому тексті згадаємо декілька таких прикладів. Для цього було обрано наступні критерії:
📝 гравець мав зіграти принаймні один матч за основну команду;
📝 зіграв не більше 20-30 матчів за клуб;
📝 був не дуже відомим, коли грав в цій команді;
📝 все ще продовжує кар'єру.
Маркос Алонсо, Фабіньйо, Альфонс Ареоля, Ашраф Хакімі, Мартін Едеґор («Реал»)
Маркос Алонсо є представником видатної родини для іспанського футболу. Його батько, що є повним тезкою гравця, раніше виступав у «Барселоні» та «Атлетико», дідусь Маркітос є легендою мадридського «Реала». Але сам футболіст не заграв на «Сантьяго Бернабеу».
У сезоні-2009/10 він провів лише один матч, точніше, одну хвилину, вийшовши на заміну з «Расінгом». Тоді він добре себе зарекомендував у «Кастільї», тому було зрозуміло, що потрібно переходити на рівень вище.
Маркос побудував чудову кар'єру в Англії, вигравши багато трофеїв з «Челсі», був важливою частиною «Барселони» у чемпіонській кампанії-2022/23, а зараз виступає у «Сельті».
***
Фабіньйо є ще одним талантом, якому не знайшлося місця в «Реалі». І він, як і Маркос Алонсо, також провів у складі «вершкових» лише одну гру.
Різниця в тому, що півзахисник за 14 хвилин встиг відзначитися асистом у переможному матчі з «Малагою». Тим не менш, виграти конкуренцію в зірок типу Хабі Алонсо не виглядало можливим на той момент. Тому відбувся перехід в «Монако».
У Франції вміння бразильського гравця стали помітні всім. Він, на відміну від багатьох інших лідерів чемпіонської команди Леонарду Жардіма, що грала у півфіналі Ліги чемпіонів, залишив клуб не одразу після сенсаційного успіху, а через рік.
Трансфер Фабіньйо у «Ліверпуль» став вдалим для всіх – Юрген Клопп отримав чергового топфутболіста, що став важливим елементом у майбутніх перемогах в АПЛ та головному єврокубку. Сам опорник затвердився в статусі одного з найкращих у світі на своїй позиції.
***
Альфонс Ареоля провів у Мадриді лише один сезон, будучи підміною для Тібо Куртуа. Це помітно по кількості матчів у різних турнірах, де виходив французький воротар.
З 9 ігор в складі «Реала» 5 прийшлися на Кубок Іспанії і Лігу чемпіонів. В Ла Лізі гравець з'явився тільки чотири рази, а одна з появ на полі відбулася лише після того, як команда Зінедіна Зідана гарантувала собі чемпіонство у 2020 році.
***
Дивно, шо гравець такого таланту, який є у Ашрафа Хакімі, не закріпився в іспанському гранді. За основну команду «вершкових» він відіграв один сезон, де часом виглядав цілком переконливо.
Навіть встиг зробити 2+1 в усіх турнірах, але виграти конкуренцію в Дані Карвахаля було майже нереально. Сидіти ж в запасі латераль не хотів, не забуваємо, що тоді його статус був іншим, ніж зараз. Варіант з орендою виглядав чудовим виходом з ситуації.
Два роки в «Боруссії» Дортмунд перетворили Ашрафа на топгравця, що блискуче виглядав і в стандартній ролі латераля, і в якості вінгбека. Здавалося, це мало переконати «Реал» в доцільності повернення свого вихованця на довгий час, але знову ж таки конкуренція не гарантувала би йому багато ігрових хвилин. Тому відбувся трансфер до «Інтера» за 43 мільйони євро, де він довів свій прогрес, а зараз виступає за «ПСЖ».
***
Колись Мартін Едеґор переходив в «Реал» в статусі одного з найбільш перспективних гравців світу. Добре себе проявляв у другій команді, було багато сподівань, що йому вдасться як мінімум отримувати час завдяки виходам на заміни, але на той момент він передбачувано не був готовим до такого рівня.
Зате успішними були оренди – у «Геренвен», «Вітесс», «Реал Сосьєдад», тому іспанський гранд вирішив вдруге зробити ставку на півзахисника. Цього разу Едеґор грав частіше, втім і близько не стільки, скільки дозволяв його великий потенціал.
Повноцінно розкритися допоміг трансфер у «Арсенал», де Мартін поступово перетворився в одного з лідерів команди Мікеля Артети.
Марлон, Марк Кукурелья («Барселона»)
Перехід Марлона до «Шахтаря» у 2021 році вважався одним з найбільш статусних в історії УПЛ. На той момент він мав досвід виступів у Лізі 1 в складі «Ніцци», а також добре себе показав у «Сассуоло» під керівництвом Роберто Де Дзербі, з яким і відправився в Україну.
Але не всі пам'ятають, що колись «Барселона» знайшла талановитого центрального захисника у «Флуміненсе», звідки і підписала його в молодіжну команду. Тим не менш, він провів за «синьо-гранатових» лише 2 матчі у фінальних турах Ла Ліги сезону-2016/17, тому вирішив перейти до іншого клубу.
***
Марк Кукурелья пройшов багато щаблів у юнацьких командах, але отримав лише декілька хвилин в складі основної. Тоді латераль вийшов на заміну в матчі з «Мурсією» у Кубку Іспанії.
В «Барселоні» не розраховували на нього, тому спершу відправили в оренду, а потім і повноцінно продали в «Ейбар». Потім був успішний трансфер у «Хетафе», що зацікавило «Брайтон».
Працездатний захисник, який вміє добре підключатися до атаки, добре себе показав у складі яскравого представника АПЛ, а зараз виступає в «Челсі». Не можна сказати, що демонструє стабільний рівень, але те, наскільки корисним може бути, Марк в складі збірної Іспанії на Євро-2024, де став одним з найкращих гравців турніру.
Жером Боатенг, Каспер Шмейхель, Ромео Лавія, Фелікс Нмеча, Тосін Адарабіойо, Алейш Гарсія, Браїм Діас («Манчестер Сіті»)
Жером Боатенг є вихованцем «Герти», але зарекомендувати себе в статусі таланта зміг у «Гамбурзі». У нульових «червоноштанники» грали у єврокубках, а в сезоні-2009/10 взагалі дійшли до півфіналу Кубка УЄФА.
В «Манчестер Сіті» Боатенг грав багато, але вже через рік вирішив перейти до «Баварії». Серед причин називається незадоволення Роберто Манчіні, а також те, що в складі «містян» він переважно виступав на позиції крайнього захисника, що не дуже йому подобалося.
Зате в Мюнхені Жером в більшості виступав саме в ролі центрбека, а також став частиною одразу двох сильних поколінь клубу, що вигравали Лігу чемпіонів. Тому англійська команда точно може бути незадоволеною, що так легко відпустила настільки чудового гравця.
***
Тосін Адарабіойо пройшов через більшість молодіжних команд «Манчестер Сіті». Дебютував за основну у сезоні-2016/17, хоча спершу отримував небагато ігрових хвилин.
Ситуація не сильно змінилася і наступної кампанії, хай навіть захисник і виграв з «містянами» Кубок англійської ліги. Враховуючи потужну конкуренцію на його позиції, виграти місце в старті було важко, тому відбувся повноцінний трансфер у «Фулгем».
Там центрбек став основним, разом з командою зумівши вийти у АПЛ. Його гра зацікавила «Челсі», але поки що Тосін регулярно виходить на поле лише у кубкових турнірах.
***
Розпочинав в Манчестері і Каспер Шмейхель, але програвши конкуренцію Джо Гарту, відправився в «Лідс». Добре себе показав у Чемпіоншипі, тому його трансфером зацікавився «Лестер».
Тоді ще представник нижчого дивізіону, а через декілька років чемпіон Англії з неймовірним Каспером у воротах, який провів велику кількість «сухих» матчів. Воротар був дуже важливим елементом команди Клаудіо Раньєрі. І завдяки цьому став справжньою зіркою та одним з найкращих у своєму амплуа в топ-5 лігах.
***
Лише один сезон у «Саутгемптоні» знадобився Ромео Лавії, щоб перетворитися на бажаного гравця для грандів. В «Манчестер Сіті» у нього схожа історія до інших – лише декілька матчів за основну команду, перехід до іншого клубу і хороші виступи там, що дозволили йому відправитися в «Челсі».
Звісно, виграти конкуренцію у Фернандіньйо та Родрі на той момент було майже неможливим завданням.
***
Можна сказати, що мало шансів виграти конкуренцію було і Фелікса Нмечі, хоча він добре себе проявив в складі команди Хосепа Гвардіоли – наприклад, зробив асист у матчі Ліги чемпіонів. Демонстрував цілком солідні виступи у молодіжці, але вирішив не чекати занадто довго і спробувати себе на найвищому рівні в іншому клубі.
Зміг реалізувати це бажання у «Вольфсбурзі», звідки його і купила «Боруссія» Дортмунд. Спершу Фелікс мав пошкодження та проходив процес адаптації, що не дозволило йому з самого початку демонструвати свій потенціал. Але цього сезону він поступово стає одним з лідерів команди.
***
Браїм Діас є талантом, що дуже яскраво себе проявив у двох топклубах – «Мілані» та «Реалі». Він вважався одним з юних діамантів ще під час виступів у молодіжних командах «Манчестер Сіті», встиг виграти декілька трофеїв, в тому числі Кубок англійської ліги, де в одному з сезонів зробив переможний дубль у ворота «Фулгема» в 1/8 фіналу.
Тому переїзд в Мадрид, враховуючи конкуренцію на його позиції, виглядав не зовсім вдалим рішенням. Спершу так і було, але оренда до «россонері» змінила цю ситуацію. Браїм став важливим фактором перемоги у Серії А, а після повернення до «Реала» також є дуже корисним.
***
Минулого десятиліття Алейш Гарсія встиг провести 9 матчів у складі основної команди та навіть відзначитися голом. Потім ходив по різних орендах, залишив «Манчестер Сіті» вільним агентом і перейшов у «Жирону». Саме там він нарешті продемонстрував топову гру.
Команда Мічела вийшла у Лігу чемпіонів, а він перетворився в одного з найкращих креативних півзахисників Європи. Його виступи не залишилися непоміченими, тому гравця за не дуже великі (якщо дивитися на чудові показники Алейша) гроші минулого літа купив «Баєр».
Домінік Соланке, Ола Айна, Натан Аке, Марк Ґеї («Челсі»)
Влітку Домінік Соланке за 64,3 мільйони євро перейшов із «Борнмута» в «Тоттенгем», який хотів забивного форварда. Оцінювати його виступи можна буде лише згодом, але в процесі кар'єри гравець встиг побувати одразу в трьох топклубах (не забувайте про період в «Ліверпулі»).
В «Челсі» він добре себе проявляв у молодіжних командах, в тому числі у переможному розіграші Юнацької ліги УЄФА. Соланке зробив 12+4 в турнірі, в тому числі відмітився голом і асистом у фіналі з донецьким «Шахтарем».
Але зіграв лише в одному матчі за «синіх», після оренди у «Вітесс» перейшовши до «Ліверпуля», що вірив в його талант. Ставка на Домініка не виправдалася – лише 1+1 за команду Юргена Клоппа. Зате в «Борнмуті» форварду вдалося почати стабільно забивати.
***
Марк Ґеї повноцінно дебютував у дорослому футболі в сезоні-2019/20. В «Челсі» він зіграв лише у двох матчах в Кубку англійської ліги, а після став основним у «Свонсі».
Тому «Крістал Пелес» вирішив підсилити лінію захисту чемпіоном світу до 17 років, де Марк і перетворився в одного з найцікавіших центрбеків АПЛ. Але реальний трансферний інтерес до нього підсилився після виступів за збірну Англії, з якою він став фіналістом Євро-2024 під керівництвом Ґарета Саутґейта.
Були чутки, що лондонці серед тих клубів, які хочуть підписати його. Але тепер їм доведеться викласти багато грошей.
***
Приклад Оли Айни чітко демонструє, що далеко не всі талановиті гравці з академії «Челсі» отримують можливість виступати у основній команді, але це не означає, що вони не можуть проявити себе деінде. Колись латераль відправлявся в оренди у різні клуби, влітку 2019 року його повноцінно продали в «Торіно».
Цей трансфер був вдалим для Оли, тому що почав стабільно проводити понад 30 матчів за сезон, набрався досвіду у топчемпіонатах, а зараз є основним у головній несподіванці АПЛ цієї кампанії – «Ноттінгем Форест».
***
Ситуація з Натаном Аке нагадує вже згадані вище з поправкою на те, що не розкрившись у «Челсі», він зміг стати основним у «Манчестер Сіті». Хоча між орендами у інші англійські клуби встиг здобути з командою декілька трофеїв.
Найкраще центральному захиснику вдалося себе проявити у «Борнмуті», що зацікавило «містян», які заплатили за нього солідні 45,3 мільйони євро. Універсальність Натана, що може зіграти на будь-якій позиції в обороні та півзахисті, дозволили йому поступово стати основним в команді Пепа.
Ісмаель Беннасер, Серж Ґнабрі («Арсенал»)
Ісмаель Беннасер, який зараз виступає за «Мілан», свого часу куплявся для «Арсенала» U-23. Але встиг дебютувати за основну команду. Півзахисник з'явився на полі в матчі Кубка англійської ліги з «Шеффілд Венсдей» у 2015 році, а та гра так і залишилася для нього єдиною у складі лондонців.
Влітку 2017 року «Арсенал» продав його в «Емполі» за 1 мільйон євро, де кандидатура Ісмаеля зацікавила «Мілан». Зараз він є одним з лідерів «россонері».
***
Серж Ґнабрі є ще одним прикладом гравця, що не зміг з самого початку закріпитися у складі гранда, але набравшись досвіду у топлігах, почав демонструвати чудову гру. До «Арсенала» він приєднався з академії «Штутгарта», за декілька років навіть встиг провести 11 матчів у АПЛ, відзначившись голом у грі зі «Свонсі».
Але у 2016 році лондонський клуб продав його «Вердеру». Крутий сезон на «Везерштадіоні», де вінгер зробив 11+2, приніс трансфер у «Баварію». Зараз справи Сержа у Мюнхені ідуть не зовсім вдало, клуб може його продати, але можна сказати, що саме тут він став одним з найяскравіших гравців як мінімум чемпіонату Німеччини.
Чіро Іммобіле, Раду Дрегушин («Ювентус»)
Коли хтось згадує ім'я та прізвище Чіро Іммобіле більшість вболівальників згадають його виступи за «Лаціо». Не дивно, тому що саме в складі «орлів» він перетворився на зірку європейського футболу.
Але раніше Іммобіле вже ставав найкращим бомбардиром Серії А в «Торіно», а до того перебував у структурі «Ювентуса». Достатньо багато забивав у молодіжці.
У 55 матчах за U-20 в нього були вражаючі 42+1, але безумовно талановитий форвард не отримав багато шансів у основній команді. Зіграв лише 5 матчів.
Вже згаданий вище трансфер до «гранатових» показав, що коли Чіро довіряють та роблять на нього ставку, він може демонструвати високий рівень. Щоправда, в основному у межах Італії, тому що ні в «Боруссії» Дортмунд, ні в «Севільї» гравець не мав настільки крутих показників.
***
Раду Дрегушин також добре показував себе в молодіжних командах. В сезоні-2020/21 отримував ігрові хвилини у кубкових турнірах, зокрема грав у матчі з київським «Динамо» в Лізі чемпіонів.
Але йому потрібно було набиратися досвіду, тому відбулося декілька оренд – в «Сампдорію», «Салернітану» та «Дженоа». Саме «грифонам» його повноцінно продали за 9,7 мільйонів євро у 2023 році.
Дрегушина в той період навіть порівнювали з Вірджилом ван Дейком, тому було очевидно, що найближчим часом він має закріпитися на найвищому рівні. Це відбулося, хоча і не в «Ювентусі».
Успішні виступи в «Дженоа» зацікавили «Тоттенгем», а Раду з радістю відправився грати у АПЛ.
Емре Джан, Джошуа Зіркзе («Баварія»)
Емре Джан добре проявляв себе у молодіжних командах мюнхенського клубу, тому були сподівання, що він стане вихованцем, який в майбутньому підсилить основний склад. Але тоді у складі «Баварії» виступали Хаві Мартінес, Луїс Густаво, виступи яких не викликали нарікань від тренерського штабу та вболівальників.
Зате в «Баєрі» були готові одразу інтегрувати його у стартовий склад, де Джан чудово себе показав і заслужив трансфер в «Ліверпуль». Потім був «Ювентус», а зараз він є капітаном «Боруссії» Дортмунд.
Можливо, кар'єра Емре на індивідуальному рівні склалася би ще краще, але проблемою є нестабільність гравця, що іноді видає топові виступи, а іноді відверто провалюється.
***
Джошуа Зіркзе цілком міг би залишитися в «Баварії», особливо в контексті потрібної глибини складу на позиції форварда. Він був частиною клубу, коли той вигравав багато трофеїв під керівництвом Ганса-Дітера Фліка, встиг забити декілька голів.
Тоді в команду прийшов Ерік-Максім Шупо-Мотінґ, що мінімізувало талановитому гравцю стабільні виходи на поле. До того ж, як виявилося в майбутньому, в нього дуже специфічний профайл, що не зовсім підходив клубу в тодішній моделі гри.
Можливо, прихід Юліана Нагельсманна міг би змінити ситуацію, втім Джошуа вирішив не чекати, відправившись в успішну оренду у «Андерлехт», а вже в «Болоньї» став одним з найцікавіших футболістів на своїй позиції у топ-5 ліг. Зараз грає за «МЮ».
Александер Ісак, Мікель Меріно («Боруссія» Дортмунд)
Александер Ісак, один з найкращих форвардів топліг прямо зараз, не з самого початку зміг затвердитися у такому статусі. В «АІКу» він вважався чи не головним новим талантом шведського футболу, чим викликав інтерес зі сторони, наприклад, «Реала» та «Барси». Але швед обрав «Боруссію», а дортмундці сподівалися отримати багато голів.
Але відбулося інакше. В Дортмунді Ісак майже не виходив на поле, тому що потіснити П'єра-Емеріка Обамеянга було нереально, враховуючи його топову форму, а на заміни нерідко виходив Адріан Рамос. Здавалося, що в першому повноцінному сезоні (приходив взимку 2017 року) ситуація зміниться.
Тим не менш, навіть попри трансфер Обамеянга до «Арсенала» клуб вирішив взяти в оренду Міші Батшуаї, відправивши Александера до «Віллем ІІ», потім повноцінно продавши в «Реал Сосьєдад».
Тепер цей хлопець є одним з найкращих бомбардирів АПЛ. І точно не завадив би нинішній «Боруссії».
***
Схожа історія і з Мікелем Меріно. Талановитий півзахисник «Осасуни» перейшов до «Боруссії» у 2016 році, але переважно виходив на заміни.
Лише 9 матчів в усіх турнірах не додавали аргументів для подальшої співпраці, тому Дортмунд дуже швидко продав його «Ньюкаслу». Хоча з часом стало зрозуміло, що Мікель є чудовим гравцем, що точно міг би принести клубу багато користі.
Влітку 2024-го він став чемпіоном Європи, а «Арсенал» заплатив за нього 32 млн євро «Сосьєдаду».
Фото: Wasawat Lukharang/Global Look Press, Thomas Eisenhuth/Global Look Press, Will Palmer/Global Look Press, Andrew Dieb/Global Look Press, Mutsu Kawamori/Global Look Press, Guido Kirchner/Global Look Press
Інші пости користувача
