Tribuna/Футбол/Блоги/"Я ЖИ-ВИ-И-И-Й!!!" або як Минай намагається піти шляхом Лестера

"Я ЖИ-ВИ-И-И-Й!!!" або як Минай намагається піти шляхом Лестера

Автор — Цуґцванґ
19 травня, 14:19
9
"Я ЖИ-ВИ-И-И-Й!!!" або як Минай намагається піти шляхом Лестера

Цуґцванґ проводить тактичний аналіз успіхів минайців на фоні другого кола.

Цей пост написаний Цуґцванґом в рамках конкурсу «Найкращий блогер України-2024», тож можете підтримати плюсами та коментарями.

***

Як виявилось, усі прогнози та ставки на “Арсенал-2006 навпаки” у минайському виконанні можна сміливо викидати на смітник. Друге коло для Минаю складається майже фантастично - 16 очок у 13 матчах та 8 місце, якщо брати зіграні матчі після 16 туру. Усе це здобуто мішанкою списаних чи невідомих гравців, де заправляють форвард, що не може забити 30 матчів поспіль; футболіст, кількість проміле алкоголю у крові якого часто була вищою за показники ТТД на Wyscout; переможні голи забиває латераль, який не вилазив з дубля першолігового середняка, а тренер має у своєму резюме вражаючі пункти на кшталт асистента головного тренера у “Железнічарі” з Панчева. То чому ж ця команда все ще живе? Спробуємо розібратись у цьому сьогодні.

Ретроспектива на катастрофу з-під Ужгорода

Здавалося б, в українському футболі з’явився черговий послідовник невмирущого принципу “команди, що вилетіли - зникають” - закарпатський Минай завершував перше коло з неймовірними шістьма очками у чотирнадцяти матчах і чутками про фінансові проблеми та ліквідацію. Все виглядало ну дуже сумно: разом з результатами пішов і головний плюсик у роботі Шарана.

Доблесне керівництво клубу чекало-чекало, але результатів так і не дочекалося. Після депресивних 0:2 від Колоса Шарана “пішли”, а його місце зайняв молодий-перспективний Желько Любеновіч, до якого було достатньо скептичне ставлення. Причина проста - абсолютна відсутність досвіду головного тренера створювала враження, що керівництво команди уже просто “пливе по течії” і вирішило вилітати при мінімальних супутніх витратах. Сербський наставник оперативно отримав бойове хрещення головного тренера уже за 10 днів у матчі проти Кривбасу, де минайці згоріли 0:1. Матчі з Динамо та ЛНЗ не відбулися з різних причин, тож протистояння з Кривбасом стало першим і останнім для Любеновіча перед зимовою перервою.

Пишучи цей текст, важко не повторюватися з дебютним текстом автора, що стосувався зимових зборів Миная. Там тактична частина першої половини сезону та перипетії зимової кампанії минайців були дуже детально розписані, тож залишу посилання ось тут:

У свою чергу, з тієї статті візьмемо до уваги наступні тези:

  • На початку сезону Минай перейшов на схему з трьома ЦЗ - це були 5-4-1, 5-2-3, 5-2-2-1, але результатів вони не давали, згодом команда повернулася до звичніших схем на базі 4-5-1, але безрезультатно;
  • Команда грала у дуже вертикальний футбол з активними флангами і використовувала Твердохліба, який грав під нападником, як стовпа, на якого можна закидувати дальні черпачки;
  • Взимку Минай влаштував повноцінну перетурбацію складу, вказавши на вихід майже усім літнім трансферам - переважно новачки були інертними і не підсилили команду якісно. Клуб також продав лідера атаки Твердохліба, який, щоправда, перестав виступати так само яскраво, як у попередньому сезоні, а лівого бека Булецу Шахтар повернув з оренди, відправивши опісля у Карпати. На заміну прийшли переважно молоді гравці з першої ліги, пара орендованих з Кривбасу Устименко та Семотюк, підтягнули Євгена Скибу, який грав в оренді в Хусті, повірили у тверезість Вакули;
  • На зборах Желько Любеновіч активно награвав 3-5-2, але результати були часом досить сумнівні, як от 0:2 від Карпат, хоч було помітно, що загальний дух команди покращується;

Тепер настав час розповісти, що ж такого минайці придумали на другу половину сезону та як використали зиму для потужної перебудови.

Незвична схема та голеадори за три копійки

Якщо подивитися на стандартний матч Миная, перше, що ви помітите - так, команда ускладнює собі життя. Навіщо починати матч впевнено, якщо можна пропустити два і потім героїчно оформити камбек і взяти очки? Навіщо просто бути звичайною командою, що бореться за виживання, якщо можна прагнути створити голівудівський сценарій за мотивами “Great escape” Лестера у сезоні перед здобуттям чемпіонства?….Чи означає це, що наступного року Минай виграє УПЛ?!….

Гм. Отже.

Минай не надто любить володіти м’ячем. Команда виразно має проблеми з тим, аби грати першим номером. За всі матчі другого кола Минай переважив суперника у володінні аж три рази - усі рази значну частину матчу будучи у більшості. З Оболонню грали 11 на 10 майже годину, але було помітно, що команда банально не знає, що робити у позиційних атаках. З Поліссям Минай був у більшості через травму Будківського після використаних замін, гол забили, але глобально саме ігрових створених моментів, окрім голу, було небагато. Винятком швидше буде матч проти Металіста 1925, де загалом показали хорошу гру, але голи прийшли з тієї ж контратаки і кутового. Антидот для закарпатців - ініціатива, оскільки найкраще Минай грає на контратаках - тут є і швидкість, і загалом непогане вміння розганяти атаки, і пасова робота того ж Вакули, Ременяка чи Корабліна. Розглянемо відсоток володіння команди у інших матчах, де Минай здобув очки:

  • 1:1 з Дніпром-1, 2:1 з ЛНЗ, 2:0 з Чорноморцем при 48-49% володіння;
  • 2:2 з Олександрією при 43% володіння;
  • 1:1 з Рухом та останні 3:2 з Ворсклою при 38-39% (!) володіння;

Кількість вертикальної гри також дещо знизилась. Звичайно, команда не гребує виводом м’яча в атаку через довгий пас, але і в короткий пас низом минайці часом цілком успішно виходять зі своєї половини поля. У цьому плані допомагають диспетчерські здібності Вакули, який у Любеновіча, схоже, не грав хіба воротаря.

Команда взагалі дуже приємно дивує з точки зору побудов. Та схема, яку УПЛ ТБ як тільки не малює - 4-4-2, 5-4-1, 3-4-3, описується наставником, як 3-4-1-2. Графіка в студію:

Ця схема подібна до тієї 3-5-2, яку Минай награвав на зборах, але відрізняється у першу чергу позиціями Вакули та Корабліна - Любеновіч проявив нестандартні рішення, віддавши Вакулі лівий фланг, де також потрібно відпрацьовувати і в обороні. Владислав дуже добре вписався на цю позицію і закрив відсутність глибини, а його працездатність і уміння пробігти й загострити дуже допомагають команді. При цьому Вакула грає досить вільно і може покидати позицію, а також його частенько переводять у півзахист - у такому випадку на лівий фланг може відійти, до прикладу, Кисіль, а його позицію займе або Дмитрук, або хтось з центральних захисників. Кораблін, ще одне відкриття кола, теж почав прогресувати не просто так: якщо раніше Тимур грав ближче до флангу і мав відносно окреслену зону відповідальності, то зараз він більше грає “вільного художника” і має повний простір дій, що часом плутає укладачів графіки на УПЛ ТБ. Така позиція є незвичною і для захисників суперника: Кораблін постійно шукає простір між лініями чи на флангах, створюючи перевантаження, і намагається своїми ривками дестабілізувати оборону суперника.

Стосовно решти команди, то крім майже постійного трикутника Кемкін-Скиба-Чуєв третій захисник протягом сезону міняється - спершу це були Прокопчук та Нємчанінов, але Піддубний, що прийшов до команди уже після початку другого кола, адаптувався і зайняв місце у стартовому складі. Місце Кисіля на правому фланзі непостійне - часом він міняє фланг, аби звільнити місце в центрі для Вакули, але загалом теж досить добре розкрився, попри майже відсутність досвіду. У цій схемі завдання латералів є дуже широкими - це і повноцінна гра у захисті, де команда трансформується у 5-3-2, і постійна підтримка атак майже до позицій вінгерів. У центрі є виражений розподіл ролей: Петько грає чистого опорника-якоря, який часом опускається навіть у захист; Вітенчук та Семотюк - більш творчі, зокрема, перший має хороший дальній пас і непоганий удар.

Двійка форвардів Устименко-Ременяк є різноплановою - Устименко грає роль стовпа, може зачепитись за м’яч, а Ременяк - невисокий, швидкий і технічний на м’ячі. Обоє дуже працездатні і не відпускають вільний м’яч. Єгор Гунічев хоч трохи і випав зі стартової обойми, але дуже небезпечний на замінах і загалом дублює обов’язки Ременяка. У випадку чого на підміну Устименка є Попов і Демиденко, хоч вони і під час своїх виходів не надто вражали.

Тепер розглянемо побудови Миная на конкретних прикладах. В обороні Минай грає у компактні 5-3 з низьким блоком. Дует же нападників Устименко-Ременяк взагалі не бере участі у оборонних діях і залишається вище, що створює можливості для нав’язування боротьби і розряджання тиску. Варто відзначити об’єм роботи, який виконують латералі і “одиничка” в центрі поля (зазвичай це Кораблін) - латералі повинні активно підтримувати атаку, але при цьому встигати вертатися у досить низькі позиції флангових захисників, а гравець під нападниками - повертатися у позицію центрального півзахисника.

У позиційних атаках Минай намагається насичувати карний і бомбардувати його подачами. Ось наглядний приклад на скріні 2: латераль (Вакула) робить подачу, протилежний латераль піднімається у позицію вінгера, Вітенчук, позначений жовтим, відкритий і готовий у разі отримання м’яча зробити проникаючу передачу чи пробити, а у карному два нападники+півзахисник, на підбиранні уже згадана “одиничка”. Зазвичай схема з мінімум чотирма гравцями у контратаках, що загальмовують в позиційні постійна - це той, хто подає і три гравці, які підтримують і знаходяться у небезпечних позиціях на прийому подачі, як на скріні 1. З часом затягування атаки зони прогнозовано насичуються до стану, який бачимо на другому.

Як і частково виходить з тактичної побудови, Минай дуже активно грає флангами - значна частина голів та небезпеки приходить з флангових передач чи розіграшів. При другому голі проти Чорноморця Минай розіграв зразкову контру - латераль Дмитрук відіграв ключову роль, обігравшись з Корабліним, який попередньо змістився з центру направо (при розіграші від воріт Минай часто справді переходить у 3-4-3) і піднявся у високу позицію, звідки пішов крос у район карного на замикання двом форвардам.

Любеновіч не цурається повертати Минаю найкращі риси шаранболу - стовідсоткове використання стандартів. У складі Минаю достатньо гренадерів, які можуть протиснути опонента і, як наслідок, автор повністю впевнений, що тандем Скиба-Устименко втоптав би Ван Дейка і весь карний на Енфілді просто в нетрі землі. Минайці справді багато забивають таким чином- з останніх восьми матчів стандарти допомогли забити Ворсклі, Руху, Поліссю і Олександрії (двічі), тобто 5 з 13 голів в цих матчах.

Ще одне критично важливе уміння Минаю - характер і злам ігор. У перших таймах другого кола у команди різниця колів становить 5:9, а от у другому Минай і сам грає, й іншим грати дає - 13:12! Команда вміє боротись до кінця і відігралась з Рухом, Олександрією та Ворсклою, а ще майже відігралась з Поліссям. Якщо у першому колі з Шараном Минай дуже погано грав другі тайми, тут навпаки - команді ще треба розбігатись, а от на другий тайм уже виходить майже праймова Барселона з тріо КУР-в-а-таці. Кораблін, Устименко і Ременяк одразу відчувають наслідки гарячого балканського темпераменту і закарпатці прокидаються.

Трохи про цифри у другому колі, або як активізувати аудиторію букмекерів

У плані гольової активності і цікавості матчів Минай значно додав - у команди жодної зустрічі, де на дві команди було забито менше двох голів. 18 голів Минаю у 13 матчах другого кола це практично півтора взяття воріт за матч і ЧЕТВЕРТИЙ (!) показник у лізі. Навряд хтось міг передбачити таке після шести голів за усе перше коло. Також варто нагадати і про турнірне положення у таблиці другого кола - Минай тут восьмий з 18 очками і різницею 18:21. Досить вражаюче, особливо враховуючи підбір гравців.

Показник xG не надто гладить Минай по голові - останнє місце у лізі, хоч і прогнозований показник очок 24 проти реальних 22. На думку моделей, минайці недозабили три-чотири голи, але й повинні були пропустили на вісім-одинадцять більше (привіт геройствам Кемкіна і Бандури).

Ще трохи показників на різні теми:

  • Минай найбільше тисне в середині другого тайму та кінці зустрічі. З цього виходять у показники забитих голів - 6 влучних пострілів протягом 61-70 хвилини і 4 у останні 10 хвилин
  • Команда забила у 11 з 13 матчів другого кола, аналогічна ситуація і з пропущеними

На завершення

На завершення згадаю також і про лідерів команди, якими точно будуть зацікавлені інші клуби. Молодий воротар Кемкін видавав диво-сейви протягом кола і вибив Бандуру з основи, дуже гарно у стартовий склад вписався юний Скиба, що дуже якісно демонструє гру на кутових. Не забуваємо і про відносних зірок команди. Кораблін видає шикарне коло і демонструє, за що свого часу Минай віддав живі гроші і отримав 3+1 у останніх 9 матчах на додачу до купи загострення і передгольових. Вакула показав, що за умов довіри і мотивації він - топовий гравець для УПЛ. Владислав є одним з лідерів команди, виконує дуже багато робити і показує неймовірний ігровий інтелект (3 асисти), тому невідомо, чи затримається надовго. Ременяк теж дуже солідно розкрився у парі з Устименком, де двоє забили половину м’ячів команди навесні - 9, але Устименка орендували, тож він точно повернеться до Кривбасу з прицілом на боротьбу за місце у складі і швидше покине Минай, ніж залишиться. Але, знаючи структуру роботи Миная, цілком можливі продажі гравців, які себе проявили, за кілька сотень тисяч зелених.

Це коло у виконанні команди з передмістя Ужгорода було надзвичайно якісним, і, думаю, команда показала потенціал колективу і кожного футболіста зокрема, а також ту перспективу, яку може принести прихід Желько Любеновіча у когорту менеджерів УПЛ. Зараз, коли до завершення чемпіонату лише два матчі, і великий порятунок майже можливий, хочеться лише подякувати усім причетним і проскандувати “Гойра Минай!” а також сказати кожному читачу, же красно дякуву за то, што-сьте прочитали сесю статтю :)

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів