Хаос для клубів, солодощі для агентів. Чому час скасувати трансферні вікна!
Настав час відмовитися від трансферних вікон і повернути футбольному ринку сенс.
Так, за цим може бути захоплююче спостерігати, але здебільшого з абсолютно неправильних причин: вболівальники святкують невдачу клубу-конкурента в укладенні угоди до закінчення крайнього терміну, або гравець їде до нової команди, яка запросила його, лише для того, щоб виявити, що проблеми з документами заважають здійсненню трансферу та змушують його повернутися до команди, яку він так хотів залишити.
Хакім Зієш з "Челсі" - останній гравець, який відчув це провальне почуття в день дедлайну після невдачі його орендного переходу в "Парі Сен-Жермен" через канцелярську помилку в документах. Якби не несправний факс, який, мабуть, вийшов з ладу якраз у той момент, коли наближався дедлайн у літнє вікно 2015 року, Давид де Хеа пішов би з "Манчестер Юнайтед" до "Реала" і провів би більшу частину своїх найкращих років на "Сантьяго Бернабеу".
Але є і зворотний бік. Якби не обмежені терміни для підписання гравців, чи стали б клуби влаштовувати панічні трансфери, які часто призначені просто для того, щоб уболівальники були задоволені? Чи підписав би "Евертон" Деле Аллі з "Тоттенхема" в січні минулого року, коли час для укладання угод спливав, якби на них не тиснув годинник, що цокає? Алексіс Санчес і Генріх Мхітарян помінялися клубами наприкінці трансферного вікна в січні 2018 року: Санчес перейшов у "Манчестер Юнайтед", а Мхітарян перейшов в "Арсенал", але обидва трансфери виявилися одними з найгірших для клубів за останній час.
Є, звісно, й історії успіху. Луїс Суарес був видатним січневим підписанням для "Ліверпуля" 2011 року - Енді Керролл приєднався до нього того ж дня за рекордну для Великої Британії суму в 35 мільйонів фунтів стерлінгів і був настільки поганим, що його відправили до "Вест Гема" 18 місяців по тому - в той час, як Бруну Фернандеш ("Манчестер Юнайтед"), Браніслав Іванович ("Челсі") і Вірджіл ван Дейк ("Ліверпуль") зробили свої команди кращими.
Система трансферних вікон з'явилася у футболі вищого рівня відносно недавно. Хоча багато ліг у Європі вже використовували свої власні вікна, система не була введена в Прем'єр-лізі до сезону 2002-03. До цього англійські клуби могли без обмежень обмінювати гравців до трансферного дедлайну 31 березня, який було запроваджено, щоб уникнути порушення чесності змагань клубами, які укладають угоди в останні тижні сезону. Саме завдяки цій системі "Манчестер Юнайтед" зміг підписати Еріка Кантону з "Лідса" в листопаді 1993 року, а "Ньюкасл Юнайтед" спробував загострити боротьбу за титул у 1995-96 роках, підписавши Фаустіно Асприлью з "Парми" в лютому 1996 року.
Трансферне вікно тепер стало солодким шматочком для агентів, можливістю збільшити гонорари і заробітну плату - і комісійні - тому що так багато клубів відчайдушно хочуть укладати контракти, поки ринок відкритий. А щодо належного планування, тільки ті клуби, які підписують гравців на початку місяця, коли відкривається вікно, можна похвалити за планування на перспективу, як-от "Ліверпуль", який укладає угоду з переходом Коді Гакпо з "ПСВ Ейндховена" наприкінці грудня, щоб міг грати весь січень.
Якщо в останній день трансферного вікна клуб надзвонює клубам і агентам по всій Європі, це скоріше вказує на відчай, ніж на розумне планування. Без крайнього терміну, встановленого на 31 серпня/31 січня, клуби могли б поглянути на ситуацію більш виважено і зважено. Так, 31 березня все ще буде крайнім терміном, але з відкритим ринком теперішнє безумство, безсумнівно, зменшиться.
"Манчестер Юнайтед" вчинив правильно, підписавши "на прапорці" на правах оренди півзахисника "Баварії" Марселя Забітцера після підтвердження того, що Крістіан Еріксен буде відсутній протягом 3-4 місяців через травму щиколотки, але якби у них було більше часу, вони могли знайти й уважно вивчити інші варіанти. І якби англійський футбол все ще працював до колишнього трансферного дедлайну 31 березня, у нового тренера "Евертона" Шона Дайча був би час, щоб оцінити свою команду на "Гудісон Парк" і зробити тверде судження про те, що йому потрібно, щоб зберегти прописку в Прем'єр-лізі...
Але в нинішньому вигляді у Дайча було всього 36 годин після його затвердження, щоб зробити хід на ринку, і, оскільки "Евертон" не підписав жодного гравця в день дедлайну, тепер він повинен працювати з тим, що залишилося йому в спадок від низки тренерів, які змінилися на "Гудісон Парк". Це навряд чи здається ідеальним способом вести багатомільйонний бізнес, але, можливо, неможливість підписати нових гравців могла б зіграти на руку Дайчу і "Евертону".
Небагато клубів провели таку ж невражаючу селекцію в останні трансферні вікна, як "Евертон", тому відсутність новачків означає менше шансів на дорогу помилку.
Але футболу не потрібна така ущербна система, яка більше підходить для казино в Лас-Вегасі. Настав час відмовитися від трансферного вікна і повернути футбольному ринку сенс!
