Рік тому Шеву звільнили з “Дженоа”. Яким був його перший клубний забіг?
Пропоную згадати ті швидкоплинні 69 днів, якій Андрій Шевченко провів у “Дженоа”.
7 листопада 2022 року Андрій Шевченко почав кар’єру тренера в клубному футболі, очоливши “Дженоа”. Навколо цього призначення було багато шуму – амбіції нового керівництва, розбудова проєкту, обличчям якого мав стати українець, трансферна кампанія… А в результаті, після успішної п’ятирічки на чолі національної збірної України, період, проведений у столиці Лігурії, виглядає повним провалом. Але сьогодні пропоную копнути глибше, ніж просто результати матчів і ні в якому разі не хоронити все ще молодого та перспективного вітчизняного спеціаліста.
Історична довідка. “Дженоа” – найстаріший клуб Італії (засновано в 1893 році), дев’ятиразовий чемпіон Італії, володар кубка, півфіналіст кубка УЄФА сезону 1991/92.
Передумови
Влітку 2021-го Андрій Шевченко не продовжує контракт з українською асоціацією футболу. Вже тоді було зрозуміло, що він готовий робити крок вперед – починати тренерську кар’єру в клубному футболі. Тим часом, “Дженоа” провалює старт сезону – одна перемога в дванадцяти турах. Як висновок, нове керівництво (про яке ми ще поговоримо пізніше) наважується на сміливий крок – запрошує тренера без досвіду роботи в клубах витягувати команду з зони вильоту. Отже, 7 листопада – Шевченко очолив “Дженоа”. Момент для призначення вибраний правильно, адже тоді якраз весь клубний футбол пішов на двотижневу перерву, за яку новий наставник команди ознайомився зі складом і почав впроваджувати свої ігрові принципи.
Почав за упокій
Два місяці Шеви в клубі можна умовно поділити на три періоди. Перший – надзвичайно складні стартові п'ять матчів, за які було забито аж один гол – цим все сказано. І якщо на прем'єрну гру з "Ромою" Жозе Моурінью працювала відмазка "перший млинець гливкий", а нічия проти "Удінезе" вважалася відносно непоганим результатом, то провальні матчі з рідним "Міланом" та "Ювентусом" остаточно приглушили ейфорію від гучного призначення.
Виїзна гра проти "старої синьори" (2:0) запам'яталася всього однією обставиною – "Дженоа" ні разу не вдарив по воротах суперника. Просто вдумайтеся: це сталося вперше з 2014 року… Тоді відсутність гри у команди списали на складну кадрову ситуацію. Дійсно, Шевченко не міг розраховувати на ряд ключових футболістів (Маттіа Дестро, Феліпе Кайседо, Доменіко Крішито та інші).
Але всі попередні невдачі можна було виправити перемогою в принциповому "derby della lanterna" ("дербі маяка" – з італійської) над "Сампдорією". Та цього не сталося – "грифони" провалили черговий матч. Від цілковитої катастрофи в рідних стінах врятував гол престижу від Маттіа Дестро, для якого той матч став першим після травми.
Історична довідка. Чому матчі між “Сампдорією” та “Дженоа” називають “дербі маяка”? Все дуже просто. Маяк La Lanterna – символ міста Генуя, в якому базуються обидва клуби. За кількістю перемог у протистоянні лідирує “Сампа”.
Один гол у п'яти матчах! І вже на початку грудня над штабом Шевченка почали згущатися хмари. За таких умов кубкова домашня гра з "Салернітаною" несла вирішальний характер.
Продовжив за "здравіє"
"Я дуже радий. У команди було багато проблем, ця перемога важлива для нашої психології. Я хотів би в черговий раз подякувати вболівальникам за підтримку. Приємно її відчувати. Команда дала мені відповіді, на які я очікував. Особливо що стосується характеру" – слова Шевченка після гри. Тоді Андрія Миколайовича конкретно пронесло, адже відверто кажучи, 14 грудня дві слабкі команди провели рівний матч, де просто пощастило перемогти саме генуезцям. Але перша перемога на чолі нової команди – однозначно крок вперед, тому можна зрозуміти весь оптимізм Шевченка.
Після виходу в ⅛ Коппа Італія на "россоблу" чекало ще два заключні матчі в 2021 році. Виїзд у столицю проти "Лаціо" був очікувано програний (3:1), проте головне – програний достойно. Це був перший матч проти топ-суперника, де команда Шевченко не виглядала хлопчиком для биття (особливо перший тайм). Фінальна "домашка" року з "Аталантою" перетворилася на героїчну оборону Генуї.
Статистика кричала про тотальну перевагу гостей (33 на 67 – володіння м'ячем, 1-17 за ударами). Але за рахунок характеру та терпіння підопічні Шеви подарували своєму коучу різдвяний подарунок – заліковий пункт в Серії А! Після гри тренер подякував гравців за самовіддачу і сказав, що може повернутися до родини з посмішкою напередодні Різдва. Саме це ідеально описує амбіції Андрія Миколайовича, він щиро вірив в успішне майбутнє, у прогрес в новому році. Як шкода, що все скінчилося зовсім інакше.
Трагічний фінал у трьох діях
Початок року не передвіщав біди. Навпаки – було відчуття, що ось-ось амбітний проєкт заграє новими барвами. Спортивний директор клубу Йоганнес Шпорс почав проводити непогану трансферну кампанію – купили Сільвана Гефті (півзахисник з "Янг Бойз" з досвідом гри в Лізі Чемпіонів), орендували Лео Естіґора з "Брайтона", придбали нападника австрійського "Штурма" Келвіна Йєбоа.
Найкращий гол "Дженоа" за двомісячної каденції Шевченка, звичайно ж, був забитий Маттіа Дестро на виїзді проти Сассуоло. Усім зараз пропоную терміново відірватися від статті і зацінити цей шедевр знову: https://youtu.be/23QEexqFJ9U (гол на відео з 0:41).
Проте, на жаль, це чи не єдина світла пляма в першій грі року. І не варто оманювати себе нічиєю 1:1. Результат – непоганий, але на полі того вечора у футбол грала одна команда. "Сассуоло" розділяв та володарював на своїй домашній арені "Мапеї".
У наступній грі зі "Спецією" світлих плям взагалі просто не знайшлося. Це була надвідповідальна гра за шість очок з прямим конкурентом в боротьбі за виживання. За складом 9 січня на "Луїджі Ферраріс" зустрічалися рівні команди. Але чомусь склалося враження, що у Геную приїхав справжнісінький топ-клуб Італії. Настільки разючою була різниця в якості гри, планах тренерів на матч. "Грифони" вдома програли один із найважливіших матчів сезону. І вже тоді провідні італійські медіа в один голос закричали про неминучу відставку Шеви.
Історична довідка: домашній стадіон “Дженоа” та “Сампдорії” “Луїджі Ферраріс” – один із найстаріших в Італії. У 1934 та 1990 роках на ньому проводилися матчі чемпіонату світу.
Ще в листопаді, коли все тільки починалося, Шевченко порівнював задачу зберегти прописку в Серії А з тріумфом у Лізі Чемпіонів. А кожен наступний матч охрестив фіналом. Що ж, справжній фінал історії Андрія Миколайовича в "Дженоа" відбувся там, де він провів свої найславетніші дні як гравець – на такому рідному "Сан Сіро". Лише погляньте як тепло його зустріли фанати "Мілана": "Довга історія любові. Погляд із Манчестера викарбуваний у серці. Шева – легенда назавжди".
Але легендою для "Дженоа" він уже не стане. Кубковий матч проти "россонері" став останнім для Шеви. Мабуть, найбільш лаконічно описати ту гру можна витримкою з La Gazzetta dello Sport: "Час – справжній друг для "Дженоа" та Шевченка. Якщо він піде зараз, то піде після найкращого матчу його команди". Дійсно, так і сталося. Пішов Шева на високій ноті, але від того ще сумніше. Читайте далі, зараз буде анонсований раніше рознос нового керівництва "Дженоа".
Некомпетентність, недосвідченість, хаотичність – це все про 777 Partners. Коли вони призначали Шевченка, то гучно говорили про амбіції, розбудову потужного проєкту і все в такому дусі. Що маємо на виході? Клуб дав на все про все молодому тренеру лише два місяці. Клуб почав проводити трансферну політику під нового тренера, а через три матчі звільнив його. У “Дженоа” з’явилися нові власники, але не з’явилася нова стратегія.
Що далі?
Перший же матч після відходу Шеви – катастрофічні 0:6 на виїзді проти "Фіорентини". Зазвичай після зміни тренера кризові команди принаймні деякий час демонструють емоційний підйом, починають вигравати. Але після капітуляції "грифонів" у Флоренції стало зрозуміло, що проблема була зовсім не у тренерському штабі Шевченка. Втім, без головного тренера "Дженоа" пробув лише кілька днів – уже 19 січня було призначено німця Александра Блессіна. Цей спеціаліст відомий перш за все завдяки проривному попередньому сезону в чемпіонаті Бельгії. Його вже колишній клуб "Остенде" злетів на п'яте місце, а Блессіна визнали найкращим тренером сезону. Поки що незрозуміло чого очікувати від команди під керівництвом 49-річного німця. Але в будь-якому випадку бажаємо генуезцям вибратися з тої ями, в яку вони самі себе загнали. Інакше сценарій простий – виліт у Серію Б!
Тепер розберемося з Шевченком. Адже тут все ще складніше. Одразу варто сказати, що українець разом зі своїми помічниками досі перебувають на контракті в "Дженоа". Так, звучить дико, але клуб прямо зараз виплачує гроші чотирьом тренерським штабам! Попереднім трьом – Марана, Баллардіні, Шевченка, і новому – Александра Блессіна. Тобто Андрій Миколайович до 2024-го року стабільно отримуватиме зарплатню від "Дженоа" до тих пір, поки не знайде нове місце роботи. Кілька днів тому таким місцем могла стати Варшава – дуже неоднозначний варіант. Адже який сенс після клубної роботи повертатися до збірних? Щоб очистити карму? Можливо. Але варіант з поляками був надто ризикований – їм потрібен результат прямо тут і зараз. Нагадаю, "кадра" пробилася в плей-офф кваліфікації на Чемпіонат світу в Катарі. Якби Шева погодився на цю авантюру і тріумфально вивів Польщу на світовий форум, став би героєм не лише для поляків, а й вкотре – для українців. Суперники "білих орлів" у півфіналі – збірна Росії. Можна лише уявити, наскільки гарячим виявилося б це протистояння в Москві.
Але 31 січня в якості нового головного тренера збірної Польщі представили Чеслава Міхневича. Отже, найближчим часом Шевченко пробуде у творчій відпустці, перебираючи ймовірні варіанти подальшого працевлаштування. Яка команда може стати найкращим місцем для перезапуску тренерської кар'єри?
Букмекери навіть почали приймати ставки на це питання. Фаворитом вважають рідне київське "Динамо" (коефіцієнт 6). Дійсно, підхопити "біло-синіх" після Мірчі Луческу – непогана перспектива. Враховуючи стабільну присутність киян на євроарені – це шанс одночасно очолити український топ-клуб і не пропадати з європейських радарів. Так само імовірним є повернення в Серію А, але після невдачі з "Дженоа" навряд чи звідти буде багато достойних пропозицій.
На мою суб’єктивну думку, ідеальним варіантом стане клуб з передмістя Мілана – “Монца”. Він належить колишнім власникам “Мілана” – Сільвіо Берлусконі та Адріано Галліані, з якими Шевченко досі перебуває в теплих дружніх стосунках. Тому у випадку співпраці від них можна очікувати повної підтримки й терпіння. Наразі цей клуб перебуває на шостій сходинці другого за силою дивізіону чемпіонату Італії й бореться за перше в історії підвищення в Серію А. Завдання цілком реальне, але якщо за підсумками сезону нинішній тренер "біло-червоних" Джованні Строппа не впорається, то президент клубу дон Сільвіо може звернутися до свого старого друга Андрія…
Історична довідка. Андрій Шевченко має цікаве прізвисько в Італії – “диявол зі сходу”. Коли на початку нульових Шева засяяв у Мілані як гравець, таким одіозним званням його нагородили місцеві тіффозі.
Туман з нульовою видимістю – насправді ніхто не може передбачити наступний крок Андрія Миколайовича, окрім нього. Тому залишається лише чекати на вердикт й надіятися, що цього разу жива легенда українського футболу підійде до вибору максимально відповідально й обдумано.
На завершення хочеться подякувати однофамільця головного героя цього матеріалу. Відомий український журналіст Юрій Шевченко створив спеціальний телеграм-канал, де висвітляв усе, що відбувалося з Шевою та "Дженоа" протягом тих буремних 69 днів. Саме завдяки плідній роботі Юрія мені вдалося узагальнити й систематизувати все про цей період і об'єднати у статтю, яку ви зараз дочитуєте, за що я безмежно вдячний і вам.
***
P.S.
Цей текст був написаний близько року тому і я вирішив залишити його без змін. За останній рік у нашому житті змінилося все. Звісно ж, повномасштабна війна в певному сенсі також торкнулася однієї з головних фігур в історії українського футболу Андрія Шевченка. Він став першим амбасадором фаундрейзингової платформи UNITED24, встиг потрапити у Національний олімпійський комітет і поспішно залишити його, аби не паплюжити свою репутацію. Також ім’я Шеви постійно фігурує в контексті УАФ – нібито саме Андрій Миколайович може стати наступником Павелка на посаді голови асоціації.
Щодо безпосередньо його тренерської кар’єри, то поки ніяких чуток немає – суцільне затишшя. Перед бурею? Подивимось. Все-таки хотілося б ще поспостерігати за Шевою в ролі тренера і довідатися, чи зможе він стати таким же успішним наставником, як і гравцем?.. Діліться своїми думками в коментарях.
