Підготовка українських команд. Частина 3 (Перша ліга)
У попередніх публікаціях, ми вже дізналися про підготовку команд, які гратимуть в УПЛ у сезоні 2022/2023. Цього разу про підготовку розповіли гравці команд майбутньої Першої Ліги.
МФК «Прикарпаття» свою підготовку до нового сезону розпочали 20 липня. Про цей клуб дізналися усі, коли у квітні з’явилася інформація, що гравці «Прикарпаття» увійшли до лав Збройних Сил України. Протягом затяжної футбольної перерви, команда стала переможцем благодійного турніру «Разом до перемоги!», у фіналі перемогли прем’єрліговий ФК «Рух».
Василь Цюцюра, капітан ФК «Прикарпаття»
Сьогодні перший день, пройшли медогляд зранку, зараз здаємо тести (прим.автора - інтерв'ю було записано 20 липня). В принципі, завжди з цього починаємо кожні збори. Не знаю (прим. автора – чи вплинув довгий час без ігрової практики), це покажуть тренування та ігри, зараз важко щось сказати, але звісно, що це позначиться на кожному - так довго не грати, тренуватися; ми ще були в армії, мало тренувались. Думаю, що буде важко. Перший місяць сидів вдома – слідкував за новинами, всі були в шоці, як і я. Потім виникла можливість вступити до лав Збройних Сил України, куди ми вступили на початку квітня і служим до цього часу. Особисто для мене – ні (прим.автора – чи важче морально тренуватися зараз), за цей час виникає чи звичка, чи як, що кожен день стріляють, бомблять, вмирають. На підсвідомості закралось, що кожного дня, коли ти прокидаєшся, що кращого не буде і тому більш-менш якось з цим змирилися і звикли до цього. Звісно, що хочеться миру, але що маємо, то маємо. Що Бог дає, то маємо. На даний момент ми володіємо такою інформацією, як і всі – що пишуть в Інтернеті: початок в кінці серпня, по 8 команд. Які команди будуть, як ми будем грати – цього ніхто нам не пояснює, не говорять, кажуть тільки загальними фразами і ми від цього відштовхуємось. Кожен день встаємо та засинаємо з побоюваннями, що може статися, що може прилетіти, не важливо чи ми будем вдома, чи на футбольному полі. Може впасти ракета в будь-якому місці - зустріти нас там, прилетіти до нас може будь-де. Якщо сказали грати, ми будем грати. Якщо б сказали не грати, ми б тренувались і служили б далі. Коли ти виходиш на тренування, то для тебе це не здається незвичним, якщо ну чути сирен, ніяких вибухів і стрільб. Тренування є тренування, ти вийшов тобі дали м’яч і ти виконуєш вправи, які тобі говорять, а вже після тренування ти знов починаєш думати про війну. У нас кістяк команди майже зберігся, тому гадаю, що нам під силу буде боротися за верхню частину турнірної таблиці. А мої цілі, як завжди незмінні, - максимально допомагати команді, прийняти участь в максимальній кількості матчів!
ФК «ЛНЗ» активні у це трансферне вікно – підписали Антона Савіна, Олега Синьогуба, Микиту Полюляха, Ігоря Солдата, Арсена Слотюка, Дениса Шеліхова та Сергія Швеця. Протягом літніх зборів черкасці вже перемогли «Дружбу» (Київська обл.) (4:2) та «Кременчук» (4:0). У планах поєдинки з прем’єрліговими «Інгулцем», «Колосом» та «Вересом».
Антон Євдокимів, гравець ФК «ЛНЗ»
Підготовка відбувається за планом. Як і всі збори до цього. Працюємо у дво- та одноразовому режимі. Є достатньо контрольних ігор, зіграємо з хорошими командами прем’єр-ліги. На жаль, війна внесла свої корективи не тільки у футбольне життя, а й у життя нашої країни в цілому. Багато гравців нашої команди залишилися за кордоном і вирішили не повертатися. Ми довгий період були без нашої улюбленої справи. Нині у нас формується нова команда. І ми всі дуже раді повернутися до тренувань та розпочати підготовку до сезону. Навесні ЛНЗ домовився про мою оренду до команди з третього дивізіону Польщі. Тому мені вдалося підтримувати форму та стабільно отримувати ігрову практику. Війна – це дуже страшна річ. У дитинстві, коли дивився фільми, або читав книги про війну, здавалося, що це так далеко. А тепер, коли це відбувається з нашою країною, зовсім інакше все сприймається. Звичайно, це впливає на моральний стан. З тренуваннями виходить трохи відволіктися, але потім заходиш у новини і розумієш, що є зовсім інша реальність. Ми всі дуже сподіваємось і віримо у ЗСУ, це справжні герої нашого часу. З приводу старту чемпіонату поки що інформація у підвішеному стані. Попередньо є дати, коли має розпочатися чемпіонат, але ще є багато нюансів, як це все буде. Тому чекаємо на офіційне підтвердження. Звичайно, у кожної нормальної людини є страх за своє життя і за життя своїх близьких, але, якщо військові так відважно і мужньо борються за нас на фронті, значить і ми повинні бути сміливими в тилу. Керівники, тренери та медичний персонал створюють нам максимально комфортні умови для зборів та тренувань. Хочеться сказати окреме спасибі їм за це. Навіть у такий час вони роблять все максимально можливе, щоб команда прогресувала та готувалася до чемпіонату. ЛНЗ – це дуже амбітний проект. Тому перед нами стоять найвищі цілі. Коли граєш у такій команді, то і для себе ставиш максимальні завдання: прогресувати, рости як футболіст і хотілося б вписати своє прізвище в історію клубу.
СК «Полтава» у сезоні 2021/2022 грала у Другій Лізі, за попередньою інформацією цей сезон розпочне у Першій Лізі (чекаємо офіційних новин). Протягом літнього міжсезоння полтавці перемогли «Олександрію» (2:1) та провели декілька двосторонніх поєдинків.
Дмитро Щербак, капітан СК «Полтава»
Підготовка іде за планом. Тренуємося поки що тричі на тиждень. При нагоді проводимо спаринги з командами першого дивізіону та Прем’єр-ліги, щоб якнайкраще підготуватися до нового футбольного року. Якщо не брати до уваги ситуацію в нашій країні, то змін порівняно з попередніми зборами немає. Війна вносить свої корективи. Але наша команда почала збиратися ще наприкінці березня, тоді, коли ще не було ясно, чи буде наступний сезон взагалі. Ми підтримували свою фізичну форму. Згодом почали проводити ігри з деякими командами. Тримали себе в тонусі протягом усієї весни. Перший місяць після повномасштабного вторгнення нам було точно не до футболу. Важко було звикнути до нової реальності, у якій нині живе наша країна. Але завдяки нашим воїнам-захисникам війна майже не торкнулася Полтави, тому нам вдавалося тренуватися і тримати себе у формі. Фактично без стабільного тренувального процесу ми були лише місяць. А далі включилися знову в роботу. Звичайно, важче тренуватися . Щодня до нас доходять погані новини. Там ворог обстріляв міста ракетами, там влучив у торговий центр чи місце, де перебувало багато людей. Усе це, певна річ, впливає на нас. Але ми віримо в перемогу і наших захисників. Їм зараз складніше, ніж нам. Однак саме завдяки їм ми можемо займатися футболом, планувати новий сезон. І ми мусимо, як і вони, робити свою роботу гідно! Як я розумію, сезон стартує наприкінці серпня або на початку вересня. Але поки не до кінця зрозумілою залишається ситуація щодо того, де стартує наш колектив. Чекаємо на рішення ПФЛ. Побоювання (прим.автора – щодо нового сезону) є, адже стовідсотково безпечних місць в Україні нині немає. Однак, на мою думку, сезон має початися. Адже з початком чемпіонату ми зможемо показати усім, що українці - незламна та непереможна нація. Ми гратимемо, незважаючи на всі загрози. Окрім цього, переконаний, футбол може допомогти людям хоч ненадовго перевести подих та трішки відволіктися. Знаю, що багато наших воїнів - фанати футболу і вони теж з нетерпінням чекають на старт чемпіонату. У СК "Полтава" завжди хороші умови для зборів. Ми тренуємося, як завжди, під Полтавою, на гарному полі. Окрім цього, проводили спаринги на аренах, де тренуються чи приймають свої матчі команди УПЛ. Це все сприяє якісній підготовці. Поки що цілей керівництво не ставило. Як я вже зазначав, ми досі не знаємо остаточного вердикту, де ми гратимемо (прим.автора - у Першій чи Другій лізі). Та як би не склалася ситуація, ми професіонали своєї справи і завжди готуємося перемагати у кожному матчі та радувати своєю грою наших уболівальників.
ФК «Оболонь» проводить активну трансферну політику – багато гравців покинула клуб, але й багато прийшли. Серед новачків – Артем Тєрєхов, Віталій Груша, Євген Корохов, Дмитро Фатєєв, Данило Карась, Тарас Мороз, Сергій Машталір, Сергій Косовський та Артем Кичак. Кияни проводять свої контрольні матчі у місті-герої Буча! Обіграли київські «Штурм» (3:1) та «Денгофф» (4:2), зазнали поразки від «Колоса» (1:2) та «Дружби» (1:3), а з одеським «Чорноморцем» розписали нульову нічию.
Олексій Савченко, гравець ФК «Оболонь»
Ми почали підготовку до нового сезону, працюємо в штатному режимі на своїй базі в Бучі. Були деякі складнощі на початку, бо не було дозволу, так як йшло розмінування на місцевості бази. Щодо фізичного стану – так, він не у ідеальному стані ,але у нас є час, щоб його покращити ,саме цим зараз і займаємося. Форму намагався підтримувати індивідуально, але ніщо не замінить тренувального процесу в стані команди ,а тим паче товариських і офіціальних поєдинків. Мабуть жоден українець зараз не може ні про що більше думати, окрім закінчення війни та перемоги нашої країни! Тому моральний стан не може бути позитивним з усіма цими подіями, бо гинуть люди. Я сам родом із Харківської області, мої батьки там, тому кожен день переймаєшся, щоб усе було добре! Але віра не покидає мене та моїх рідних в нашу перемогу і скоріше закінчення війни! Як я чув, то чемпіонат повинен стартувати в кінці серпня. Ми повинні показати, цим скотам, що нас не зламати - ми будемо грати! Особисто в мене побоювань немає. Я на своїй землі, а там будь-що буде. Умови для тренувань є добрі, а завдання у нас як і були найвищі. Кожну гру будемо грати на перемогу і для наших Вболівальників! Від себе хочу подякувати нашим захисникам і сказати, що вони ГЕРОЇ. ПЕРЕМОГА буде за нами, перемога буде за УКРАЇНОЮ.
МФК «Металург» почав голосно заявляти про себе, до війни запоріжці впевнено лідирували у групі Б в Другій Лізі (на 7 балів відірвалися від конкурентів) без жодної поразки. «Металург» відновив свій тренувальний процес 17 червня після чотиримісячної паузи. Кадрова ситуація – відбувається ротація складу, але найголовніше -тренерський штаб продовжує працювати та здобувати поставлені цілі. Команда зіграла контрольну гру проти «Олександрії» (0:3), а також проводять двосторонні ігри.
Микита Лапко, гравець МФК «Металург»
Коли таке відбувається у моїй країні, справи не можуть бути нормально, але все відносно. Підготовка до сезону триває повним ходом. Зміни, порівняно з минулими зборами, є, оскільки ми підвищилися в класі, то й вимоги від тренерів стали вищими, та й навантаження відповідно, потрібно підійти до чемпіонату в повній готовності. Відсутність повноцінних тренувань і ігор дають про себе знати, але це все можна виправити, за нашим станом добре стежать і ми працюємо над тим, щоб повернути свою форму і вдосконалити її. Весною намагалися з хлопцями підтримувати форму, збиралися грали/бігали, хто як міг. Безумовно війна в країні заважає думати повністю про тренування, але намагаюся якось відключатися поки я на полі. Дуже важко не думати про те, що відбувається навколо. Побоювання, щодо старту нового чемпіонату, звичайно ж є, як і у всіх, але сподіваємося, що до цього часу ми вже відсвяткуємо нашу перемогу і займатимемося своєю улюбленою справою. У нас є всі умови, щоб повноцінно тренуватися, з даною ситуацією в країні, ці умови більш ніж задовільні. Цілі перед командою стоять максимальні, виходити кожну гру на поле і доводити, що ми гідні більшого. Щодо моїх цілей, хочу рости у футбольному плані та вдосконалювати себе з кожним днем.
P.S. Дякую гравцям українських клубів (Олексію Савченко з "Оболоні" та Максиму Лапко з "Металургу") за їхню допомогу у створенні цього матеріалу. Також відзначу прес-служби колективів Першої Ліги - "ЛНЗ", "Полтави" та "Прикарпаття". Завдяки їхній створений цей матеріал з великими коментарями їхніх ключових гравців.
