Євген Коноплянка: «Я був поцілований богом. Але я не Роналду, не сплю в тренажерному залі»

‎- У мене був лише один повноцінний сезон у міжнародному футболі – перша кампанія в «Севільї». Я зіграв у 50 матчах, досить багато, чи не так? Забивав у Ла Лізі, забивав у Лізі чемпіонів, ми виграли Лігу Європи. Всі говорили: «Коно – найкращий». Шкода, що пізніше мені ніхто не пояснив, що Німеччина – не моя країна.

Якби розумніші люди порадили мені залишитися в Іспанії, що відповідає моїм роздумам про футбол і моїй ідеї національного менталітету, моя кар‘єра склалася б інакше, тому що у мене був величезний потенціал.‎

‎- Чим ти виділявся?‎

- ‎Я був поцілований богом. Неймовірно швидкий, чудово поставлений удар, дуже технічний. У мене досі це є.‎

‎- Я майже в це повірив. ‎

‎- Під час канікул я тренувався не надто інтенсивно. Мені подобалося відпочивати й проводити час з сім‘єю. Потім приїхав до навчального центру «Краковії». У перший же день були спринти на тридцять метрів. Я посів друге місце в команді. І я використав лише 70% своїх сил, тому що боявся можливої небажаної травми.‎

‎Я не такий, як ‎‎Кріштіану Роналду‎‎. Я не сплю в тренажерному залі. Коли я тягаю штанги та залізо, то відчуваю себе в‘язнем всіх цих мікроскорочень м’язів, якось так незвично. А на полі я завжди найкращий, тому що Творець дав мені божественні навички.‎

‎Мій зведений брат теж був обдарований, але успіху він так і не досяг, тому що любив довго спати. Коли я тренувався, він смачно хропів.‎

‎- Ти якось казав, що проводиш в ліжку в середньому 10 годин в день. Мільйонери зі США постукали б тобі по голові.

‎- Брат був лінивий. Я не лінуюся. Дивіться, просто багато посміхайтеся і будьте позитивними. Тоді ви обов‘язково досягнете успіху!‎ - відповів Коноплянка.