Патрік ван Леувен: «Казав Русину те саме, що й Луческу: «Ти не форвард, ти вінгер». Він не погоджувався»

Головний тренер «Металіста 1925» Патрік ван Леувен поділився думками про орендованого у «Сандерленда» форварда «Хайдука» Назарія Русина, який раніше грав під його керівництвом у «Зорі».

– Русин до роботи з вами ніколи не забивав багато м'ячів за сезон. У «Зорі» у вас він забивав дуже багато. Як вам так вдалося його змінити?

– На початку нашої спільної роботи Назарій бачив себе форвардом, казав: «Я центральний нападник, і все». Я пояснив йому, що з його навичками, швидкістю він повинен грати вінгера, для нього це буде більш ефективно.

Він не погоджувався спочатку, досі тримав у голові думку, що його позиція – центрфорвард. Він хотів забивати м'ячі. Я казав йому те саме, що й Містер Луческу: «Ти не дев'ятка, ти повинен реалізовувати себе на позиції вінгера». – «Ні, я дев'ятка».

Плюс-мінус мені вдалося його переконати через деякий період. Він усвідомив свої сильні сторони, і команда почала його так само розуміти – швидкість і вміння миттєво ухвалювати рішення, знаходячись перед чужими воротами.

Разом з тим, на флангах він виконував чудову захисну роботу і дуже спрогресував. Він завершив чемпіонат з 13 чи 14 голами – чудовий сезон.

– Як довго він не вірив у вашу ідею?

– Він така персона типова з заходу України: любить важко працювати, впертий і дуже вірить у себе. Нам вдалося залізти в його душу – не лише мені, а й іншим тренерам, – дати зрозуміти Русину, як він може досягти вищого рівня.

Зрештою, він отримав дебютний виклик до національної збірної і мав змогу потренуватися з командою. Він дуже важко працював і сильно спрогресував. Навіть зараз у «Сандерленді», коли його ставили нападником, він сказав: «Ні, я вінгер». Ми досягли того, що він зрозумів свої сильні сторони.

Я говорив із ним. Одного разу я їздив на його матч у Сандерленд – на Кубок проти «Ньюкасла». Він запросив мене, я прилетів з Амстердама.

Я на контакті зі своїми колишніми гравцями, вони вдячні за те, як я допоміг їм, як готував. Так само у мене з гравцями з «Маккабі» Тель-Авів чи з Казахстану. Вони часто питають пораду про наступний крок у кар'єрі.

– Ви змінили позицію Русина. Чи правильно говорити, що ви хотіли те саме зробити з Сіканом у «Шахтарі», перевести його на місце вінгера?

– Ні, не зовсім так. У Сікана достатня швидкість для гри на фланзі, і він міг достатньо забивати з будь-якої позиції. Маючи в розпорядженні таких форвардів, як Келсі та Траоре, треба було давати їм шанси, але водночас і давати можливість іншим гравцям отримувати ігровий час. Бо з нами ще й Борячук тренувався на початку, – сказав ван Леувен.