Патрік ван Леувен: «Коли я прийшов у «Металіст 1925», порадив більше уваги приділяти першій команді»

Головний тренер «Металіста 1925» Патрік ван Леувен розповів про нововведення, які він запровадив після свого приходу в команду.

– Коли ви отримали пропозицію від «Металіста 1925», як відреагували? І чи знали ви, де буде команда розташовуватися?

– «Металіст 1925» уже базувався в Києві, це не було великим питанням. Я мав київський досвід, працюючи з «Зорею» на початку війни, схожа ситуація була з «Шахтарем». Я знав, що вони будуть в Києві, розумів, які інструменти для роботи вони мають.

І, що було важливо, вони зрозуміли, в який футбол я хочу грати і як я хочу тренувати. Я знав, у що занурююся. Думаю, події розвиваються у правильному руслі після зміни власника клубу. Бачу усі можливості і для розвитку клубу, і для розвитку команди.

– Як ви побачили розвиток саме клубу за ці півроку, поки ви працюєте?

– Ще до мого приходу вони планували багато змін і розробки додаткових можливостей. Я теж порадив певні речі – наприклад, що необхідно більше уваги приділяти першій команді, бо часто інфраструктура розподілялася між усіма командами клубу.

У моєму розумінні, якщо ми ставимо команді мету і робимо ставку на цю команду, то їй треба дати всі можливості для досягнення результату.

Це одна із тих речей, які я не просто вимагав від клубу – я також пояснював, що якщо ви хочете, щоб я грав у гарний футбол, вам також треба розвивати інфраструктуру клубу: покращити роздягальні для гравців, поліпшити тренерські кімнати, щоб штаб мав місце обговорювати, як проводити тренувальні сесії зараз чи завтра.

Усі кроки ми плюс-мінус погодили, і клуб усе організував. І це гарний момент розвитку для гравців, які можуть зосередитися на своїй роботі. У них є можливості якісно працювати і бути сфокусованими.

Один із останніх на разі моментів – це те, що ми тепер можемо зібрати команду разом на сніданок. Тобто у нас є місце, де ми можемо зібрати команду, поговорити про тренувальний процес, зібратися після тренування і обговорити наші наступні кроки в режимі відеоаналізу або зайнятися індивідуальними тренуваннями.

– Ваш прихід до «Металіста 1925» не був сюрпризом, оскільки йому передувало багато чуток. Вас знають як тренера, який полюбляє давати фізичні навантаження. І всі розуміли, що ви приходите в команду, де фізичний стан гравців далеко не найкращий. Як ви побачили цю проблему, як розбиралися з нею?

– По-перше, я би хотів відповісти про цей свій імідж, що я люблю фізичні навантаження. Я люблю грати в футбол, і в мене є вже тривалий тренерський досвід – більше, ніж у багатьох тренерів. Може, тому, що я довго працюю, людям може так здаватися, але мова саме про грати в футбол.

Це те, що мені подобається, і це той шлях, яким мені подобається готувати футболістів – вчити їх можливостей виходити з різних ситуацій на полі, працювати над тим, як це буде в грі, як в атаці, так і в обороні. Саме на цьому я зосереджуюся.

І так, роками я поєднував ці футбольні моменти з роботою в залі, зв'язував гарну фізичну підготовку з грою в футбол – так довго, як треба, щоб підготуватися до наступної гри. Це мій фокус номер один.

Так, на початку гравцям було важкувато. Маю сказати, що вони достатньо швидко пристосувалися до тренувань і зрозуміли, що необхідно робити додаткові кроки вперед, щоб краще виступати у чемпіонаті та ставати кращою командою.

Командна робота завжди робить кожного гравця кращим – такою є наша мета. Ми підняли нашу планку в аспектах витривалості та фізичної сили під час матчів, зробили це для того, щоб команда могла виконувати більше атакувальних дій впродовж матчу. Це те, чого ми прагнемо – грати так, як я хочу, впродовж 90 хвилин, – сказав ван Леувен.