Ольга Харлан: «Казати, що спорт ніяк не працює на нашу перемогу – це трошки хибно»
Дворазова олімпійська чемпіонка в фехтуванні Ольга Харлан поділилася думками про те, яку роль має відіграти спорт в Україні в умовах війни.
– Що, на вашу думку, потрібно робити зі спортивним процесом, як йому давати раду? Це газон, який треба підстригати щодня, чи ми дійсно зараз можемо менше приділяти уваги спорту, а після завершення війни все відновити?
– Давайте повернемося до того, що спорт – один з фронтів. Знаю, що дуже багато хто не полюбляє так казати, тому що в нас є один тільки фронт, він основний. Але все ж таки спорт – це дуже потужний голос за кордоном. Олімпіада, чемпіонати світу та Європи це показують.
Ми дуже багато розмовляли – і це одна з місій, яку ми несемо. Спортсмени дуже багато роблять для благодійності і для фронту.
– Плюс частина спортсменів зараз у силах оборони.
– Так, і дуже багато спортсменів загинуло – більше 500. Тому казати, що спорт ніяк не працює на нашу перемогу – це трошки хибно, мені здається.
– Але все-таки, як бути зараз з цим процесом? Школи, ДЮСШ, професійні та юніорські змагання – підтримувати чи не підтримувати? Можливо, є сенс просто професійний спорт вивезти на експорт?
– Якщо ми зараз не будемо займатися ДЮСШ і так далі, то тоді не буде майбутнього в спорті, не буде майбутнього в цих дітей.
– Буде прірва, як на початку 90-х?
– Вона буде дуже велика. По-перше, спорт – це майбутнє, батьки допомогли дітям вибрати цю сферу, і вони думають про те, як представляти нашу країну за кордоном і щось робити.
Для мене останні 3 роки стало мотивацією робити щось на фехтувальній доріжці, вигравати, а потім – наприклад, у мене вийшло продати шаблю – робити щось, щоб потім допомогти нашим хлопцям. Це, звісно, може бути одна з мотивацій, – сказала Харлан.
