Tribuna/Кіберспорт/Блоги/Kvem: Будуючи кар’єру кіберспортсмена, потрібно внутрішньо прийняти думку, що життя може скластися по-іншому

Kvem: Будуючи кар’єру кіберспортсмена, потрібно внутрішньо прийняти думку, що життя може скластися по-іншому

Автор — IKLA
6 червня, 10:20
3
Kvem: Будуючи кар’єру кіберспортсмена, потрібно внутрішньо прийняти думку, що життя може скластися по-іншому

Владислав «Kvem» Король — молодий професійний гравець в Counter-Strike української команди IKLA, який близько познайомився з цією грою лише у 2017 році. Уродженець міста Чернівці, Владислав серед своїх партнерів по команді здобув славу «сірого кардинала», який тонко відчуває та підтримує моральний дух команди.

Добре відомо, що існують різні шляхи, якими можна прийти в професійний кіберспорт. Однак ми вважаємо, що досвід Владислава може бути корисним для всіх, хто має подібні мрії. У цьому інтерв’ю Kvem розповів нам свою історію.

Владиславе, розкажи трохи про своє життя до того, як ти став професійним кіберспортсменом.

Після школи я вступив до технікуму, але так і не знайшов мотивації продовжувати навчання. Згодом я зрозумів, що не хочу даремно витрачати час, тому перестав відвідувати заняття. Мене, звісно ж, відрахували, тому я влаштувався на роботу: деякий час разом з товаришем працював на заводі, а згодом отримав роботу на підприємстві родичів.

Що спонукало тебе вибрати кар’єру кіберспортсмена?

Так склалося, що я багато грав на FACEIT Premium і проводив онлайн-трансляції. В певний момент я усвідомив, що маю особливий хист до гри: навіть після перерв, які тривали понад місяць, я повертався в Counter-Strike : Global Offensive і в колі знайомих залишався на пів голови вище.

З якими найбільшими труднощами ти зіткнувся, коли переходив від роботи на підприємстві до професійного кіберспорту?

Професійний кіберспорт навряд чи можна розглядати як звичайну професію. Умовний юрист, агроном, маркетолог або вчитель може здобути формальну освіту і згодом, найімовірніше, знайде роботу за своєю спеціальністю чи у спорідненому секторі. Натомість щоб стати професійним кіберспортсменом, потрібно бути конкурентним у грі, де всі намагаються бути кращими за тебе. До того ж потрібно знайти команду та виконати низку складних і важливих умов.

Я дав собі рік на те, щоб стати кіберспортсменом, і коли після десяти місяців не побачив явного результату, у мене з’явилися внутрішні сумніви. Були ще й об’єктивні фактори — закінчувалися гроші. Тож я безмежно вдячний глядачам на трансляціях, які підтримували мене як морально, так і матеріально.

На 11-му місяці квесту під назвою «Cтати кіберспортсменом» Євген «j3kie» Сергачов запросив мене в команду Run or Die. Так я нарешті потрапив у кіберспорт.

Чи можеш ти назвати конкретний момент або подію, яка дала змогу зрозуміти, що у тебе є потенціал стати професійним кіберспортивним гравцем?

Важко сказати, коли саме цікавість та азарт переросли в рішення і твердий намір стати кіберспортсменом. Як вже було сказано, мені просто вдавалося добре грати. Маючи порівняно невеликий досвід, я міг грати на рівних із дуже вмілими суперниками, які відточують свою майстерність навіть по вісім років.

Можна сказати, що я йшов за тим, що було для мене цікавим, і робив деякі важливі кроки — піднявся до 10 рівня FACEIT, знайшов можливість придбати кращий ігровий ПК. Згодом після цього я побачив, що результати постійно покращуються.

Як твоя родина та друзі відреагували на те, що ти вирішив перейти в кіберспорт? Вони підтримують тебе чи ставляться скептично?

Я б не сказав, що реакція була скептичною. Я пояснив близьким та друзям, що планую виділити один рік на цей особистий проєкт, і після цього приймати подальші рішення. Усім це здалося слушною думкою.

Який епізод або перемога запам’яталися тобі найбільше?

Перша яскрава перемога відбулася на турнірі CEE Champions 2021. Для мене це був перший турнір такого рівня. Ми порівняно легко здобули перемогу та заробили 10 000 доларів на команду.

Що б ти порадив гравцям-початківцям, які можуть перебувати в ситуації, подібній до твоєї?

Люди, які добре знайомі з кіберспортом та серйозно думають про кар’єру в цьому секторі, напевно розуміють те, про що я вже сказав вище — просто «обрати» цю професію недостатньо. Високий рівень гри — це лише вершина великого списку вимог до осіб, які намагаються потрапити в професійну команду. До того ж не існує стандартного інституційного способу потрапити в кіберспорт.

Тому перше, що потрібно зробити — це внутрішньо прийняти думку, що життя може скластися по-іншому. Я вважаю, що зробив правильно, давши собі рік на те, щоб запустити власну кар’єру. Якби все склалося інакше, зараз я напевно будував би іншу кар’єру, вболіваючи за українських кіберспортсменів.