Олександр Гвоздик: «Я справді вірив, що росіяни

«Це просто жахливо, що я можу сказати? Я не той хлопець, який плакатиме і говоритиме: «Ой-ой-ой, допоможіть нам». Але повірте, це сумно. Коли все почалося, я дивився телевізор, мабуть, 24 години на добу, тому що я був шокований і не міг повірити.

Бо я справді вірив, що росіяни – наші брати. Так, це все почалося ще 2014 року і продовжується. Я знаю, що це політичні моменти, але в наші дні це більше, ніж політика. Тепер між цими двома націями ворожнеча. Я не знаю, що станеться у майбутньому, але щонайменше у найближчі 50 років буде ворожнеча, бо українці цього ніколи не пробачать.

Можливо, це політика, але це було зроблено руками росіян на нашій території. Вони можуть казати що завгодно, що вони борються з нацистами. Де вони бачать нацистів? Я все своє життя говорив російською. Я жив у Харкові і подорожував Україною, їздив у західні регіони, говорив російською. Тоді в цих регіонах більшість людей говорила… Зараз, звісно, через цю ситуацію, навіть я намагаюсь говорити українською, хоч я і не дуже добре нею володію. Але я намагаюсь. Раніше, якщо ти приїжджав до Львова і говорив російською до людини за прилавком, то тобі відповідали російською, навіть якщо ця людина говорить українською.

Багато росіян приїжджали до моєї країни, зараз вони говорять, що звільняють нас. Так, вони звільняють нас від нас, вони просто хочуть забрати наші території собі. Ось яка правда. Звісно, російська пропаганда працює понад 20 років, і вони змушують людей вірити в те, що вони роблять. Але що ми маємо з цим робити? Вони просто приходять і вбивають нас.

Для росіян ніколи не було проблемою приїхати в Україну. Було багато машин на російських номерах. І ніхто їх не підривав. А тепер раптом з’явились якісь нацисти чи націоналісти, де вони? Що за дурня?» - сказав Гвоздик