Олександр Гвоздик: «Американцям байдуже, що відбувається у нашій країні»

– З часом ми помічаємо, що війна виснажує не лише Росію, проти якої введені санкції. Наслідки відчувають й інші країни, зокрема США. Як американці до цього ставляться, чи не втомилися вони?

– Серед людей ніяких думок я не чую, окрім мої земляків, які звичайно обговорюють цю тему. Ще раз повторююся – місцеві люди – не українці або росіяни – вони цієї теми не торкаються зовсім.

Якщо ще якось там було в перший місяць війни, то зараз… Я не хочу здатися байдужим, але американцям… Та їм байдуже. Ніхто ці новини не дивиться на постійній основі. Так, вони знають, що щось відбувається, але в них тут є своє життя.

Щодо мене, якщо ви питаєте, як це вплинуло на мене… Знову ж таки, окрім морального аспекту, ніяк. Ціни – подорожчало трішки пальне.

Спершу воно подорожчало, але зараз ціна впала. Якщо вона була близько 5 доларів за галон, що є 4 літри, то зараз це, мабуть, 5,30 – 5,50.

Тобто вона досягла майже 7 доларів, але спустилася назад до майже тієї самої позначки – трішки вище. Моя жінка, мабуть, знає більше про продукти харчування і все інше. Але якось відчутно це на життя не вплинуло, окрім морального фактору.

– Українські спортсмени розповідають, що до них підходять суперники та розпитують про Україну. У вас були такі випадки?

– Ще раз хочу повторитися. Можливо, це неприємно для українського читача. Але ще раз повторююся – американці й те моє коло… Та байдуже їм, що відбувається у нашій країні.

Може, це вони погані, може це моє коло погане. Звичайно у ЗМІ ми бачимо багато інформації про це. Але пересічні люди не говорять. Вони живуть своїм життям.

Хочу навести вам приклад. Зараз у якійсь країні світу є якийсь збройний конфлікт. Я впевнений у цьому, навіть не знаючи про це. Мабуть, не такий великий, як в Україні, але щось постійно трапляється у східних країнах. Чи багато людей в Україні говорять про це? Ні. Так, вони знають, що щось там відбувається у Сирії.

Такий же настрій зараз у США. Так, всі знають. Так, коли ти кажеш, що ти з України, вони можуть співчувати. Але сказати, що це тут на повістці дня – ні. На повістці дня тут звичайне життя. Ніхто про це якось окремо не говорить.

Ні, звичайно це якісь випадкові запитання «Як там вдома?» Такі самі запитання, як і ви мене запитуєте. Наприклад, «а в тебе хтось там залишився, як там?»

Знову ж таки – цього було багато у лютому та, можливо, у березні. А зараз цього нема. Зараз всі почали жити своїм життям, – сказав Гвоздик.