Шахтар і стратегія. Зміни або деградація.

Автор готував цей текст про зміни у баченні гри, стратегії розвитку та підходів до трансферів футболістів ще за 3 місяці до "історичної" бронзи "гірників".

Вже десятки років ми чуємо одну цитату, яка описує систему функціонування Шахтаря: "грати у шахтарівський футбол". Цю тезу започаткував Ахметов, і під нею заклали наступні постулати:

- грати у атакувальний футбол;

- більшість гравців в складі - бразильці, захист і голкіпер - українці, основний ринок - Бразилія;

- продавати за "дуже-дуже дорого" свій актив, основу якого складають легіонери;

- кожен сезон боротися за "золото" УПЛ та грати в ЛЧ з ціллю - 1/8 Ліги Чемпіонів.

І ця стратегія працювала досить непогано: десятки титулів в Україні, перемога в кубку УЄФА, щорічні виступи в груповому етапі Ліги Чемпіонів, перемоги над топ-клубами світу(мадридський Реал, Барселона, Рома, Челсі), продаж Мхітаряня, Фернандіньо, Вілліана, Кости, Фреда, Тейшейри, навіть того самого Чигринського або в топ клуби, або ж просто за дуже солідні кошти.

Навіть вже після 2014 року двічі грали у півфіналі Ліги Європи.

Ця стратегія була настільки успішно інтегрована в клубну систему, що навіть коли пішов Луческу у 2015 році, на заміну приходили менеджери, які так само давали результат як у Європі, так і в Україні.

Але останнім часом в мене з'явилася думка, що стала концепція розвитку у "гірників" починає деградувати.

1. У Шахтаря триває період "хаотичних та безперспективних підписань".

"Талант до заробітку знецінюється одразу, коли виявляється, що людина не вміє витрачати кошти з розумом", - цей постулат можна використати до Шахтаря останніх 5-6 років.

Ми всі пам'ятаємо рекордні трансфери "на вихід" Мудрика чи Фреда, Ферни та Тейшейри, але вони можуть бути затьмарені провальними купівлями гравців.

Ми не розуміємо, навіщо клубу спам гравців, яких потім вони віддають у оренди або ж продають за безцінь: Кайоде, Хочолава, Маркіньос Сіпріано, Валерій Бондаренко, Вітао, Коноплянка(якому було вже 30), Тотовицький, Джурасек, Назарина, Лукас Тейлор, Кастільйо, Граам, Лемкін, Міроші, Тоїров, Франьїч. І це тільки тих, кого я пригадав.

І тепер скажіть: скількох з цих футболістів ви взагалі пам'ятаєте?

Навіщо Шахтар перетворюється у такий собі "український Челсі", коли накупили гравців, не дали шанс їм розкритися/зрозуміли, що їх рівень нижчий і потім віддають по орендам, допоки їхній контракт не закінчується ?

Таке відчуття, що гравців завозять до Шахтаря впливові агенти, які отримують пристойну "компенсацію", рекламуючи своїх гравців як нових "Вілліанів та Мхітарянів", а на виході - нуль. То вже питання до контролю над трансферами, але здається, що зараз у Шахтаря "багато радників, а мало толку".

2. "Бразильський вектор" втрачає свою актуальність та спроможність для Шахтаря бути конкуретноспроможним.

Ще за часів Луческу Шахтар вирішив: для видовищності треба бразильці.

Матузалем, Брандао, Елано, Батіста, Ілсіньо, Дуглас Коста, Луїс Адріано, Алекс Тейшейра, Вілліан, Фернандіньо, Жадсон, Дентіньо, Алан Патрік, Тайсон, Бернард, Фред, Фернандо, Ісмаїлі, Марлос - це ті, кого одразу вдалося пригадати з тих гравців, яких обрали для проєкту побудови успішного клубу у Донецьку.

Хтось з них приходив і ставав легендою клубу, деякі приходили у статусі "новий Пеле", а виявилися "таланти, які не використали свій шанс", дехто гуляв по орендам, а хтось просто провалювався і про нього забували.

І якщо раніше більше 5 бразильців в одній команді Європи - це був нонсенс, то зараз це вже є сталою нормою.

Топ клуби світу, такі як Арсенал, Реал, Барселона вже дуже активно працюють на трансферному ринку і навряд чи зараз Шахтар буде спроможний перехопити у таких потужних клубів нових "Фернандіньо, Косту, Вілліана".

Тому треба, як на мене, виходити на новий, не менш перспективний та складний, але, потенційно, привабливий ринок: португальський.

Португальці мають більш європейський менталітет, вони більш швидко приймають європейську модель: "усі в атаку - усі в оборону", і головне - коли Україна стане членом ЄС, то у нашому футбольному світі з'явиться нове правило як "реєстрація гравців на сезон не з ЄС". Вже по 10-15 бразильців не вийде зареєструвати)

3. Клубу треба закінчувати "жонглуювання тренерами" і обрати єдиний вектор вибору коуча.

Ми бачимо хаотичні дії керівництва клубу, як на трансферному ринку, та і у підборі кадрів.

Ми до сих пір не розуміємо, чому звільнили Йовічевіча(якщо через 7:1 від Феєнорда - то, вибачте, але для Шахтаря останні 10 років програти з різницею у 4 і більше голів у Європі - це норма, і не завжди програш - це виключно провина тренера в таких матчів) і як клуб прийшов до кандидатури Ван Леувена, який хороший тренер, але, все-таки, не рівень клубу Ліги Чемпіонів.

Далі - приходить Пушич із "ментальністю, яке підходить до футболу Шахтаря", а далі провальний сезон - і одразу зміна. Я не захищаю діючого тренера "гірників", але адаптивна поведінка донецького клубу до своїх тренерів(та їх вибору) вже починає трохи бісити.

До слова, вже можна створювати новий фразеологізм: "летальна похвала Срни", бо як тільки він каже, що "ми довіряємо тренеру на 100%" - його через 2-3 місяці звільняють.

Так було із Йовічевичем, якого через 1,5 місяці звільнили, так скоріше за все, буде і з Пушичем, якому ще в лютому висловлювали "повну підтримку".

Цього літа ми можемо побачити вже 5 тренера у Шахтарі за останні чотири! роки. Забагато.

Також, я вважаю, що тренера треба обирати, який повинен видозмінити "шахтарівський футбол", а саме: навчити команду захищатися і втілювати ідею реалізації гри в контрпрессинг. Шахтар не вміє ані пресингувати, ані виходити з-під пресингу. А так грають вже усі успішні клуби Європи.

________________________

Деколи здається, що ситуація в Шахтарі нагадує дуже хорошу український вираз: "у семи няньок дитя без ока": забагато менеджерів - замало стабільного позитиву.

У Шахтарі ситуація наступна: "у двох генеральних менеджерів(Палкін та Срна) команда з бронзою".

Хочеться вірити, що цього літа головне керівництво клубу зробить "добрячий прочухан та суворі висновки", і будуть аналізувати провали у грі, у проєктуванні "успішного проєкту".

Бо якщо напів сигнали не допомагали робити висновки - то перша за 30! років "бронза" має розбудити президента Шахтаря.