Фінал Кубка вкотре показав, якими мають бути трансферні пріоритети «Динамо» та «Шахтаря» влітку
Вгадаєте проблемні позиції з першої спроби?
Впродовж ледь не всього першого тайму фіналу Кубка України з голови не виходило одне питання: «Цікаво, хто сьогодні обережніший – «Динамо» та «Шахтар», чи якась бабуся, яка десь паралельно з матчем вишиває хрестиком?».
Та й не сказати, що в плані футболу щось аж сильно змінилося після перерви. Так, з часом додалося емоцій (іноді аж забагато), однак якість та стиль гри залишалися приблизно на тому ж рівні.
План обох команд у загальних рисах був зрозумілий: організованість та дисципліна понад усе. У «Динамо» серед додаткових деталей – спроби лонгболів з миттєвими намаганнями «підтиснути» на чужій половині поля, а також бажання спровокувати молодих бразильців на емоції. У «Шахтаря» – пошук Кевіна у першому таймі та Кауана Еліаса у другому шляхом величезної кількості навісів.
Тож в якийсь момент прийшло усвідомлення – все вирішать просто окремі епізоди. Не системність, не тенденція, а індивідуальні помилки. Ну, чи навпаки класні дії.
Так і трапилося: по помилці від кожного з колективів та перемога гірників у серії пенальті.
Тому навряд є сенс глобально розбирати ці болючі намагання показати щось схоже на футбол, а коротко закцентуємо на головному спостереженню – цей матч вкотре нагадав, якими мають трансферні пріоритети «Динамо» та «Шахтаря». Навіть не весь матч, а конкретно забиті голи.
«Шахтар» – опорний півзахисник
Пропущений гол гірників у першому таймі – черговий бенефіс трійки півзахисту, де знову не було чистої «шістки» (гравцем цього типажу у ростері Марино Пушича є лише Назарина, який в n-ний раз втратив місце в старті). Те, як діяли Марлон та Артем Бондаренко проти м‘яча – квінтесенція сезону «Шахтаря».
Бо, по-перше, «Динамо» розпочинало цю атаку за звичною для себе стратегією, до якої кожен суперник точно має бути готовим. Михайленко сів у трійку центрбеків, Михавко пішов лівіше – щоб Дубінчак підійнявся дуже високо, а Кабаєв відволік на себе увагу в центрі.
Таким нехитрим способом м‘яч дійшов до Миколи Шапаренка. І тепер увага – погляньте на розташування трійки центрхавів «Шахтаря». Перед Миколою – купа простору, але Бондаренко націлений на те, щоб зблизитись з ним, а Марлон просто не поспішає покрити вільний простір (бо не звик це робити як «шістка»). Судаков взагалі десь попереду та скоро випаде з кадру.
Тож Микола безперешкодно (!) протягує м‘яч аж до чужого карного, де на нього кидаються… всі. Окей, майже всі. Але головне, що туди в тисняву кидається Марлон, залишаючи за спиною ситуацію 2v2 для Ярмоленка та Ваната.
Фінальний акорд – ні Бондаренко, ні Марлон не встигають виправити свою помилку, а в центрі карного на пас вільними очікують фактично троє (!) динамівців.
Найдосвідченіший з киян Ярмоленко найкраще обрав позицію та без опіку покотив у кут.
Складно уявити, щоб схожий позиційний провал трапився з хорошим опорним півзахисником на полі. Сергій Палкін та Дарійо Срна, до речі, все це бачили на власні очі з трибун.
Може тепер десяток мільйонів таки інвестувати в дефіцитну позицію?
«Динамо» – центральний захисник
У «Динамо» ще простіша ситуація для пояснення. Та сама ахіллесова п‘ята у центрі захисту.
Почнімо з того, як при пропущеному при передачі на фланг розміщували центрбеки – Тарас Михавко у напівпозиції, вигинаючись та поглядаючи через плече, а Денис Попов не встигає добігти (бо до цього грав проактивно та залишив зону).
Далі Аліссон збирається виконати подачу – Михавко починає грати «по м‘ячу», адже, схоже, банально не помічає, що Попов не встигає добігти за Еліасом. Для цього Тарасу, напевно, бракує досвіду, щоб краще орієнтуватись в ігрових ситуаціях в режимі лайв.
А тоді квінтесенція вже сезону «Динамо». Увесь рік кияни страждали від банальних навісів у карний – і досі нічого не змінилося.
Михавко розводить руками, бо вважає, що м‘яч спокійно виходить за лінію поля. Бо, наголошуємо втретє, не знає, що відбувається у нього за спиною. Натомість за спиною у Попова не з‘явилися суперсили, щоб швидко компенсувати гандикап, який в цьому епізоді Еліас має впродовж мінімум 4-5 секунд.
Але з Попова вини теж знімати не треба – з Кауаном у нього таки дійшло до контактної боротьбу, в якій бразилець Дениса переграв.
Ігор Суркіс, як і вищий менеджмент «Шахтаря», на все це теж дивився наживо. Центрбека на ринку «Динамо» шукає ось уже третій рік поспіль.
Михавко з Поповим наприкінці екстратаймів ще й обоє травмувались – далеко не вперше у сезоні.
Фото: УАФ, Оксана Васильєва/«Динамо»
Інші пости блогу
