Ярмолюк має грати в основі збірної України – погляньте, як він вражає в АПЛ

Одна з найбільших загадок останніх півтора року у збірній України – як молодий гравець з майже 50 виходами в АПЛ (49) досі навіть не дебютував?

Завжди були певні причини, які залишали Єгора Ярмолюка з «Брентфорда» поза вибором: важливість для молодіжки U-21 (суб‘єктивно дивний пріоритет), шалена конкуренція у центрі поля та відсутність досвіду для важливих матчів (теж сумнівно через статус Ліги націй).

21-річний центрхав нарешті дебютував в плей-оф з Бельгією, але поки що лише з заміни. Пояснюємо, чому Ярмолюк має грати в стартовому складі.

1. Ярмолюк прямо зараз у кращому стані, ніж усі (!) конкуренти

Почнемо з мінусів та контраргументів, яких небагато. Точніше лише один – Єгор досі залишається найменш інтегрованим у команду гравцем, бо за спиною один виклик, та й той без ігрової практики. Однак це перекреслюється його поточним тонусом на тлі тонусу абсолютно всіх конкурентів.

• Микола Шапаренко переборов вкрай складний відрізок взимку. Олександр Шовковський розповів, що динамівець двічі хворів, а під час другого випадку три дні пролежав у лікарні з температурою до 39 та втратив понад три кілограми ваги. Форму почав набирати аж наприкінці зборів, а по 80+ хвилин зіграв тільки у двох останніх матчах УПЛ. Тобто є великі сумніви, чи готовий він дати високу інтенсивність проти Бельгії впродовж більшої частини гри. А це з таким суперником ледь не найголовніше.

• Олександр Зінченко нібито став регулярніше виходити за «Арсенал», але це насправді або ілюзія, або гіперболізація. Так, звісно, це краще, ніж нічого, але з 22 січня українець 5 матчів поспіль сидів у запасі, а потім вийшов у 4 з 6 ігор на тлі травм – але зі старту всього один (79 хвилин), а зі замін не назбирав навіть 90 хвилин (85). Показова історія, що на важливі зустрічі Мікель Артета Алекса зазвичай досі не випускає – зокрема з «МЮ» та «Челсі».

Статистика кожного гравця доступна у його тегу на Tribuna.com

• Георгій Судаков – так, він теж у цьому списку, бо як і Шапаренко мучився з підготовкою до весняної частини сезону. У лідера «Шахтаря» було пошкодження, а відновлення взагалі форсували під матч з «Олександрією». Згодом з «Кривбасом» та «Карпатами» помічалось, що форму до кінця таки ще не набрав.

• Віталій Буяльський, напевно, єдиний, хто не має схожих проблем та регулярно грає, але навіть за таких умов виглядає сумнівним конкурентом для Ярмолюка.

2. Ярмолюк закриє будь-яку потребу по позиції в центрі поля

Єгора попри його номінальну позицію «вісімки»/«десятки» цілком тепер можна прирівнювати й до опорників чи просто півзахисників оборонного плану. Все через стиль «Брентфорда» та те, як українця використовує Томас Франк.

Ярмолюк розквітає в АПЛ: вже грає більше за Зінченка, а тренер від нього кайфує

Достатньо поглянути хоча б на позиції у поточному сезоні шляхом візуалізації Opta:

Майже 40% ігрового часу в АПЛ – ледь не у ролі «шістки» поруч з іншими центрхавами, переважно при формації 5-3-2. Серед них була і зустріч з «Ліверпулем», де Ярмолюк грав радше лівого півзахисника, але зі завданням стримувати Трента/Салаха на фланзі.

Рикошет змазав топову гру Ярмолюка проти «Ліверпуля» – але Єгор все одно пройшов тест Салахом і Трентом

Додаткова графіка від Opta: зліва теплова карта сезону, а справа радар за розподілом функцій та обсягом роботи у різних фазах гри. Як не дивно, на радарі переважають захисні показники. За поверненнями м‘яча взагалі індикатор 100.

ЗБІЛЬШИТИ

Тобто теоретично для Єгора знайдеться місце у складі збірної при будь-якій конфігурації гравців в центрі поля. Враховуючи стан конкурентів, це стосується й сценарію з двома центрхавами у схемі 5-3-2.

3. Ярмолюк дивує обсягом роботи у «Брентфорді» – один з найкращих, якщо не найкращий

На жаль, у відкритому доступі відсутні дані щодо бігової роботи гравців в АПЛ, але все одно є можливість підтвердити часто використовувану тезу про двожильність Ярмолюка. У цьому знову допомагає Opta, яка здивувала статистикою Єгора у порівнянні з партнерами по «Брентфорду».

Наприклад, якщо не враховувати тих, хто отримав мінімальну кількість ігрового часу в АПЛ (<120 хвилин) від Франка, то серед футболістів основної обойми українець має лідерство в команді за наступними пунктами:

Знову ж, ми звикли сприймати його як креативного півзахисника з ухилом на атаку – проте в Англії Ярмолюка неначе трансформували у набагато універсальнішого виконавця, використовуючи його природні фізичні дані.

4. На тлі АПЛ Єгор теж виділяється чорновою роботою

Якщо ж брати масштабніше на рівні всієї АПЛ, а не лише «Брентфорда», то тут теж несподівані цифри у порівнянні з іншими центральними півзахисниками ліги.

Fbref показує, що українець входить до 2% найкращих хавбеків ліги за поверненнями м‘яча та блоками, до 6% найкращих за відборами в ситуаціях 1v1 та виносами м‘яча, а також до 1% (!) за точністю довгих передач, яких виконує немало.

Так, це наслідки особливостей вертикального стилю «Брентфорда», але завдяки наведеним вище факторам підходимо до найголовнішого.

5. Такий типаж – ідеал на Бельгію

Власне, з урахуванням статусу збірної України у матчах з Бельгією Ярмолюк здається чудовою опцією для центру поля – в другому матчі команді майже напевно доведеться страждати та багато працювати, а попередні пункти свідчать, як добре до цього готовий Єгор.

Жодного схожого профайлу гравця у Сергія Реброва з поєднанням техніки та фізики банально немає – складно уявити, щоб суто за обсягом Судаков чи Шапаренко перевершили б легіонера «Брентфорда». Ба більше, всі ми пам‘ятаємо проблеми, які виникають при одночасному використанні цієї пари – дублювання функцій, брак якісної роботи проти м‘яча, реакція на втрати. Якщо з суперниками іншого рівня це не настільки критично, то з бельгійцями цілком може бути навпаки.

Це той випадок, коли крок вперед має зробити якраз Ярмолюк. Попри усі «але» в плані досвіду.

Збірну Бельгії роздирає конфлікт перед матчами з Україною: що відбувається

Фото: інфографіка Tribuna.com, «Динамо», Izzy Poles/News Images