Трубін повторює однакові помилки: розбираємось, чи дійсно в його грі є слабке місце
За допомогою легенди «Шахтаря» Дмитра Шуткова.
Початок 2025-го подарував привід окремо розібрати одну з якостей когось з наших топових легіонерів – у цьому випадку привід, на жаль, негативний та стосується Анатолія Трубіна.
Однак це також нагода визначити, міфом чи реальністю є та «слабка сторона», щодо якої зараз активно ведуться розмови в контексті українського голкіпера «Бенфіки».
У Трубіна невдалий відрізок – фокус критики частково зміщений в бік ударів низом
Йдеться про удари низом – саме навколо цього активізувалась критика Трубіна на тлі невдалого старту 2025 року. Факти про погану форму Анатолія ми наводили в статистичному пості за підсумком протистояння з «Монако» у Лізі чемпіонів:
Якраз у тій грі з французами Анатолій допустився двох результативних помилок після ударів низом. Спочатку нечітко поставив блок, тож м’яч від ноги влетів у ворота:
А у другому таймі взагалі пропустив м’яч під собою – хоча суперник пробив майже по центру:
Все б нічого, якби ці два епізоди не були продовженням тенденції – схожі помилки епізодично траплялися в українця й у попередніх матчах. Вогонь ще дужче розпалився через наступні події – Трубін пропустив дві гри проти «Боавішти» у чемпіонаті та проти «Браги» у Кубку.
Попередньо в інсайді видання A Bola повідомлялося, що це планова ротація. Мовляв, практика потрібна бекапу Самуелу Соарешу, а Анатолію – відпочинок перед зустріччю з «Барселоною» в 1/8 фіналу. Схожу риторику використав і головний тренер Бруну Лаже:
💬 «Це було зроблено для того, щоб дати Самуелу ігровий час. І для того, щоб дати Трубіну, який виконує фантастичну роботу, можливість відновитися, вийти з цієї серії постійних ігор». 💬
Натомість були ще інші точки зору – зокрема португальський журналіст Антоніу Бернардіну сказав наступне:
💬 «Те, що в останній зустрічі грав не він, а Соареш, це явний знак від Лаже не тільки українцю, а і його конкуренту. Ми бачили, як Анатолій демонстрував неймовірну гру в деяких матчах, а потім були речі, схожі на ті, що він зробив з «Монако».
Для такої кваліфікованої команди, як «Бенфіка», яка перебуває на дуже високому рівні та бореться за трофеї, мати воротаря з таким рівнем нестабільності – це погано та важко.
Лаже показав Соарешу, що розраховує на нього. Це була перевірка впевненості. Йому доведеться довести, що він готовий бути по-справжньому надійним варіантом, щоб замінити Трубіна протягом усього сезону.
Я знаю, що багато хто висловлювався і робив безліч критичних зауважень на адресу колишнього воротаря «Бенфіки» Одіссеаса Влаходімоса, але правда в тому, що його рівень стабільності не йде в жодне порівняння з тим, що робить Трубін».
***
Можливо, комусь теза про удари низом здадуться дивними – бо різні дослідження доводять, що небезпечнішими та складнішими є удари верхом.
Чим темніший колір, тим «вищий» шанс голкіпера впоратись з ударом:
Однак якщо враховувати контекст, то виходить набагато глибша тема. По-перше, ударів у площину загалом більше саме у нижню частину воріт, бо пробивати по дев’ятках, очевидно, складніше.
По-друге, треба враховувати різноманітність профайлів голкіперів. І ви, напевно, неодноразово чули, що високим воротарям важче складатись та тягнутись за ударами низом. Трубін з його 199 сантиметрами – чудовий об’єкт для аналізу.
Зріст воротаря – справді один з ключових факторів при ударах низом. Але не можна все списувати виключно на це
Щоб фахово пояснити специфіку ударів низом з воротарської точки зору, Tribuna.com звернулася за допомогою до Дмитра Шуткова – колишній голкіпер «Шахтаря» та збірної України, а також тренер воротарів у структурі донецького клубу з 2008 до 2021 року.
Після цього він зокрема працював у жіночій збірній України U-19, а у лютому штаб почав роботу з командою U-15.
Перш за все, Шутков підтвердив, що при ударах низом зріст дійсно має значення:
💬 «Так частково і є. Це координація. Є грубий приклад – баскетболіст 210 см і гімнаст 160 см. Легше згрупуватися, звісно, гімнасту. Таке грубе порівняння. Чи може бути воротар з ростом 200-205 см, який порається з ударами низом краще, ніж воротар з ростом 185-190 см? На мій погляд, це рідкість. Існує таке, але це поодинокі випадки». 💬
При відповіді на питання про найкращих воротарів за вмінням парирувати удари низом Дмитро вибрав опції саме невисокого росту – Олівер Кан (188 см), Марк-Андре тер Стеґен (187 см) та Кейлор Навас (185 см).
💬 «Згадується «блок» Кана. З близької дистанції голкіпер сам визначає, коли працювати на реакцію, а коли блокувати. Є така відстань, з якої ти ніяк не зреагуєш – треба ставити блок. Якомога більше своїм тілом перекривати площину воріт, щоб м’яч влучив у тебе.
Також відзначив би тер Стеґена та Наваса. Запам’яталося, як Кейлор на ЧС-2014 у збірній Коста-Рики при ближніх ударах «розкривався», гадав та часто рятував». 💬
Однак Шутков наголосив, що аж ніяк не можна вважати зріст – єдиним важливим фактором. За його словами, все залежить від комплексу речей. Це стосується як інших фізичних якостей, так і, головне, прийняття рішень в момент удару:
💬 «Є різниця та кілька типів ударів низом. Наприклад, коли м’яч стелиться по траві, і коли м’яч летить 20-30 сантиметрів над газоном. Якщо йде по траві, то дальня нога більш активна, ніж ближня. Якщо удар праворуч від голкіпера, то активніша ліва – і навпаки.
Все залежить від висоти та покриття – тобто це також і про прийняття рішення голкіпером в момент удару. Факторів багато, зокрема швидкість удару. Так, іноді немає часу, щоб обдумати все. Тоді спрацьовують інстинкти та інтуїція, на автоматі працюєш. А автоматичні дії – це наслідок довгих тренувань».
***
Щодо прийняття рішень варто відзначати два стилі гри при низьких ударах. Є голкіпери, які у більшості випадків віддають перевагу шпагату – щоб робити сейви ногами. За цим вмінням завжди виділявся Давід Де Хеа (192 см):
Другий тип воротарів – ті, хто частіше падають, намагаючись витягнути м’яч руками «з-під себе». Шутков називає це італійською школою:
💬 «Все залежить від дистанції удару. Удар з близької відстані, пару метрів – треба ногами відбивати. Коли падаєш руками – це займає більше часу. Коли воротар стоїть по центру воріт, а удар з-за меж карного – то він не складатиметься під сейв ногами». 💬
У мережі є відео, де Тібо Куртуа (гренадер 200 см) повторює ідентичну тезу – що при виходах віч-на-віч з близької відстані потрібно ставити блок та покривати площину воріт розставленими у бік ногами.
На адресу Трубіна доводилося читати багато думок, де зустрічається термін «удари під опорну ногу» – нібито в Анатолія тут теж проблеми. Однак Шутков акцентує, що цим можна апелювати виключно при виходах 1v1, бо в інших епізодах воно не є доречним:
💬 «Під опорну» – це хіба ситуації при виходах віч-на-віч, коли потрібно передбачити напрям та вгадувати, оскільки немає часу на реакцію по удару. Бо загалом термін «під опорну» більше ніде не використовується, оскільки воротар мусить стояти на двох при ударі, обидві «опорні». З середньої чи з дальньої дистанції – цього немає, голкіпер стоїть на двох ногах».
Головна проблема Трубіна прямо зараз – нестабільність, яка є наслідком прийняття рішень при ударах
Тож із загальним посилом розібрались – зріст дійсно має значення, але у високих воротарів є механізми, які допомагають компенсувати це. І вони залежать від швидкості та правильності прийняття рішень в момент ударів.
Тепер накладемо це на ситуацію Трубіна, проаналізувавши вибірку з 20 останніх ударів низом у площину воріт – сюди включені виключно ті епізоди, які підходять для належної оцінки дій голкіпера.
З головного – 7 пропущених на 20 ударів з сумарним 2.29 xG та 3.94 xGOT. Однак метрика xG тут другорядна, а ось xGOT – куди більш показова, адже вона враховує напрям удару та позицію воротаря в момент удару.
Тобто у Трубіна доволі великий андерперформанс, однак два пропущених – з рикошетами, на які важко зреагувати. Плюс є удари низької гостроти, які стали результативними або які Анатолій відбивав (а не фіксував). Окрім двох м’ячів «Монако» у плей-оф, це також гра з французами в основній стадії ЛЧ – Анатолій відбив удар, але вийшло, що на суперника, який віддав асист:
Важливо – це не можна назвати помилкою українця, бо він зробив все правильно, відбивши вбік. Але такі епізоди підкреслюють тенденцію, що Трубін попри свій зріст останнім часом частіше обирає складатися під удари для сейвів руками – і не завжди це правильний вибір.
Дмитро Шутков, наприклад, вважає, що при третьому славнозвісному голі «Монако» у плей-оф кращим варіантом був би блок чи шпагат:
💬 «Він добре користується блоком. Навіть той останній матч з «Монако» з двома помилками – перед цим за рахунку 1:0 у нього було два хороших моменти, коли він ногами відбивав.
Зараз так, трошечки є нестабільність. Третій пропущений гол – на мій погляд, ногою було б краще відбивати, а не складатися під сейв руками.
Буває таке, що м’яч летить з такої відстані, що можна і ногою, і впасти. Можливо, у нього думки 50/50 були – тому так вийшло. Ви ж самі розумієте, що там навіть секунди немає на вибір, дуже швидко спрацьовує реакція.
Цей гол підтверджує, що проблема ударів низом – не лише через те, що голкіпер високий. Просто в момент удару прийняте неправильне рішення. Я б навіть наголосив, що у рослого воротаря інколи може бути перевага – бо він може відбити ногами в шпагаті, вони у нього довші, щоб дотягнутися до м’яча».
Прикладів хороших блоків в Анатолія дійсно немало – ось один зі згаданих Шутковим сейвів проти «Монако»:
Однак, ймовірно, на тлі нестабільності та невпевненості блоки тимчасово стали менш чіткими – призводять до таких ситуаціях, як перша помилка з «Монако» чи наведений нижче сейв з гострого кута (не зафіксований). І, можливо, тому Трубін почав плутатись у рішеннях.
Серед вибірки ударів є й пропущений низом під блок при виході 1v1 – але навряд у подібних випадках є сенс шукати провину голкіпера.
Навіть у топворотарів високого росту є проблеми з ударами низом – різниця лише у формі та впевненості
Станом на сьогодні, напевно, ідеалом високого воротаря в плані ударів низом варто називати Куртуа – бельгієць часто змушує дивуватись, яким чином він при своїй фактурі дотягується до м’ячів.
І це при тому, що раніше у нього виникали величезні труднощі – дійшло навіть до мемності, коли Ліонель Мессі в одному матчі оформив дубль ударами поміж ніг Тібо (і за пару років до того мав ще один подібний гол):
Однак з досвідом Куртуа прокачав найголовніше – прийняття рішень. Якщо поглянути на його 20 останніх ударів низом у площину, то так, перевага над Трубіним помітна:
Проте андерперформанс нехай і менший, але все одно присутній. А рішення, схожі до рішень Анатолія, теж є. Наприклад, в цьому епізоді Тібо цілком міг відбивати ногами удар по центру, але вирішив скластись під сейв руками та небезпечно перевів на кутовий (кілька сантиметрів над перекладиною):
З огляду на антропометрію труднощі з ударами низом у Трубіна будуть завжди, як і в будь-якого високого воротаря. Головне – як вони це компенсують правильними рішення. В останні тижні в Анатолія більше помилок – але не через зріст/фізичні дані/слабку сторону, а через загальний спад форми в усіх сенсах (а не лише при ударах низом).
Шутков підсумовує тему наступним чином:
💬 «Зараз є нестабільність. Біла-чорна смуга. Не може гравець усю свою кар’єру бути на піку. Є і спади, і хороші серії. Вони є у кожного. В когось яма велика, а в когось маленька. Взяти навіть Лоріса Каріуса – помилки у фіналі ЛЧ, і вже про нього не чутно після цього.
З того, що було у «Шахтарі»… Я Трубіна ще у 6 років бачив, коли малі бігали купкою – він був безстрашним, кидався на цей м’яч. Травми, ніс зламали – хтось після такого боїться, а Анатолій далі кидався на м’ячі. Чисто футбольна людина, тому впевнений, що він ментально залишить цю невдалу серію позаду». 💬
***
Наприкінці ми додатково запитали у Дмитра про актуальну конкуренцію в збірній України на тлі того, що у Трубіна спад, Андрій Лунін мало грає за «Реал», Георгій Бущан поїхав у Саудівську Аравію, а у Дмитра Різника тепер залишилась тільки УПЛ, де низький рівень тиску/спротиву:
💬 «На мій погляд, будуть збори – і там тренерський штаб все побачить на тренуваннях. Хто впевнено діє, хто допускає більше помилок. Коли усі воротарі приблизно на одному рівні, то працює якась інтуїція. Не можемо базувати оцінку виключно на виступах в клубах.
І ще залежить від того, з яким суперником треба грати. Якщо там шотландський стиль з постійними навісами, то потрібен воротар, який добре грає на виходах. Якщо команда комбінує та входить у штрафний, як Іспанія – то воротар, який добре грає на лінії та добре страхує. Треба бачити наживо, хто як виглядає та хто в якому психологічному стані».
Фото: інфографіка Tribuna.com, Roberto Zacarias/DiaEsportivo, glorioso1904.pt
Інші пости блогу
