10 гравців УПЛ, яких Ребров міг би вперше спробувати в збірній України
Якщо не на товариському турнірі, то де?
На початку червня збірна України відправиться на товариський турнір у Канаду – 7 та 10 числа зіграє проти господарів та Нової Зеландії відповідно. А це означає, що дуже скоро головний тренер Сергій Ребров оголосить список викликаних футболістів.
Цей турнір – фактично перше та єдине вікно, де взагалі не вирішуватимуться жодні завдання. Тобто це ледь не виняткова можливість, аби нарешті провести масштабні експерименти. Ну, або хоча б якісь експерименти. Щоб, наприклад, наступного разу уникати схожої фрази про невиклик когось з кандидатів: «Мені подобається [підставте будь-яке прізвище], але він жодної гри не зіграв на рівні національної збірної».
Ми склали список з 10 футболістів, які ще ніколи не виходили на поле у матчі за збірну. Коротко опишемо вибір та чекаємо на ваші думки у коментарях – кому б дали шанс та кого б ще згадали у цьому контексті.
Так, топових воротарів вистачає – і не завжди їм всім знаходиться місце. Проте Єрмаков, здається, заслужив на те, щоб хоча б бути в орбіті збірної у боротьбі за умовний слот четвертого екстреного варіанту.
Поточний сезон в «Олександрії» показав величезний прогрес голкіпера з Ротанем – окрім непоганої гри на лінії додався шалений вплив на команду в роботі з м‘ячем, що сильно виділяє Георгія серед інших воротарів чемпіонату.
Власне, саме Крупського стосувалася наведена в ліді цитата Реброва. Його довиклик напрошувався ще у березні, а зараз ігнорування стане дивним, не менше.
Особливо враховуючи, що Конопля через травми та стосунки з клубом на тлі історії з контрактом взагалі не грає за «Шахтар» – хоча за рівнем заслужено вважається номером один у збірній на позиції. Плюс не забуваємо, що інший конкурент Сич також довгий час лікується.
Якщо ж є заперечення, мовляв, Крупський ще не готовий, то на правий фланг є варіант з досвідченішим фулбеком – найкращий асистент сезону УПЛ Кравченко (8 результативних передач). З грою у захисті в Микити є певні проблеми, але як атакувальна опція цілком може розглядатись у розширених списках.
Один з головних претендентів. Важко буде зрозуміти невиклик Дубінчака після того, що він продемонстрував у «Динамо» навесні – зокрема скільки виконав ключових асистів/флангових навісів, чим серйозно допоміг киянам у боротьбі за золото. Ба більше, зліва сталого бекапу у Миколенка досі немає.
Шанси у Мартинюка, напевно, менші, але саме він минулого разу потрапив у резервний список збірної як лівий фулбек. Це означає, що його під національну команду принаймні розглядають.
На цьому місці насправді повинен бути Арсеній Батагов, адже він досвідченіший та не такий «сирий», як 19-річний Михавко.
Але оскільки Батагов недавно травмувався у фіналі Кубка Туреччини за «Трабзонспор», то серед інших ймовірних дебютантів на позицію центрбека виділяється саме Тарас. Передусім своєю перспективою на майбутнє. А раз є можливість надати йому досвід у збірній при абсолютно спокійних умовах товариського турніру, то чому б цього не зробити?
Одне з відкриттів весняної частини УПЛ. Крушинський – неймовірно універсальний футболіст, який у «Поліссі» встиг закрити позиції опорника, «вісімки», десятки, лівого вінгера та навіть лівого захисника. Перш за все виділяється своїми атлетичними та фізичними даними, проте відкрився з іншої сторони й у плані грамотної роботи в пресингу та у зонах завершення.
Тобто перетворився на вкрай цікавого гравця, за чиїм прогресом хочеться стежити надалі.
Враховуючи стан інших українських опорників, Михайленко прямо зараз є головним конкурентом для Калюжного за формою та рівнем гри. І також не забуваємо про універсальність, адже якщо Шовковський бачить у Миколі чисту «шістку», то ось Ротань раніше сильно хвалив його за розуміння гри у ролі «вісімки».
Не варто дивуватися – Бондаренко дійсно ще жодного разу не грав за збірну попри вже кількарічний статус основного хавбека у «Шахтарі». Причини відносно зрозумілі: під футбол Реброва настільки інертний (але при цьому доволі технічний та креативний) півзахисник навряд підходить.
Але повертаємося до тези про «А коли ж випробувати його у справі, як не на товариському турнірі?».
Безсумнівно найменш реалістичний варіант (бонусний), але просто неможливо не відзначити фантастичний сезон 31-річного Чачуа у «Карпатах». Абсолютний лідер та одна з головних причин, чому за тур до фінішу «леви» досі претендують на єврокубкову четверту позицію.
Амбросій ключовий гравець для команди в усіх фазах гри: з м‘ячем, без м‘яча, немає різниці. Та й 10+3 за «гол+пас» для центрхава є хорошим додатковим аргументом.
***
Проте зазначимо, що на плани може вплинути Євро U-21, який пройде одразу після товариського турніру в Канаді – а туди зі списку можуть поїхати Єрмаков, Михавко, Крушинський та Крупський.
На ваші версії чекаємо у коментарях 👇👇👇
Фото: «Динамо»
Інші пости блогу
