Tribuna/Футбол/Блоги/Український футбол/Україна – єдина збірна Євро без обличчя: 5 речей, які треба змінити Реброву

Україна – єдина збірна Євро без обличчя: 5 речей, які треба змінити Реброву

Основні ігрові претензії до команди.

21 червня, 14:40
119
Україна – єдина збірна Євро без обличчя: 5 речей, які треба змінити Реброву

Завтра збірна України проведе свій наступний матч на Євро-2024 – проти Словаччини.

Не сказати, що емоції після 0:3 з Румунією стихли. Швидше навпаки, оскільки перегляд інших ігор турніру наштовхує на висновок, що наша команда залишається єдиною без власного обличчя. Навіть ті, хто теж нічим не запам‘ятався у першому турі, встигли виправитися у другому: хорвати попри 2:2 з Албанією показали характер, швидко забивши два голи, а шотландці сподобались проти швейцарців.

Хочеться вірити, що й Україна скористається своїм другим шансом. Однак для цього потрібно спочатку виправити помилки, яких назбиралось немало. Власне, як тепер і претензій до Сергія Реброва, які спробуємо озвучити.

Втім, важливо зазначити, що не йдеться про тотальний негатив чи критику. Раніше неодноразово також відзначали й позитив у роботі коуча: ефективна вертикальна гра, правильна реакція на події по ходу матчів, вміння стримувати фаворитів.

Проте погром від румунів зараз перекрив усі плюси актуальними мінусами. Їх і виділимо, сподіваючись на іншу картину у п‘ятницю.

Україна стабільно погано починає матчі проти співставних суперників – це, ймовірно, проблеми з підготовкою плану «А»

Всі ми прекрасно знаємо, як Україна вміє перевертати матчі під керівництвом Реброва. Встановлений впродовж року рекорд за камбеками – яскравий тому доказ.

Північна Македонія, обидві гри плей-оф з боснійцями та ісландцями – так, це дійсно було круто в плані характеру та швидких змін. З іншого ж боку, це неприємна тенденція – команда регулярно погано проводить перші тайми. Зустріч з Румунією не стала винятком, адже попри міфічну «перевагу» не створила абсолютно нічого та у підсумку посипалась.

Україна стабільно погано починає матчі проти співставних суперників – це, ймовірно, проблеми з підготовкою плану «А»

Перше, що у таких випадках спадає на думку – сумніви щодо належної підготовки до опонентів та ефективності плану «А». На гравців це не спишеш – якщо провалюються усі разом, то зазвичай передумовою є нерозуміння «Що ж робити на полі?!». Як з Румунією.

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

Далеко не секрет, що сьогоднішня збірна значно комфортніше почувається на просторі та у вертикальних атаках. Причому робить це настільки вміло, що навіть проти закритих суперників примудряється десь ловити помилки та вибігати у швидкі випади.

Приклад – обидва матчі плей-оф, адже тоді суперник забивав першим та сідав у глибоку оборону, але усі 4 голи ми якимось чином забили на контратаках. Але не завжди ж опоненти даруватимуть ці можливості. Як з Румунією (х2).

Відповідно простежується, що збірна не знає, як конвертувати володіння м‘ячем у моменти. Ймовірні причини:

❌ відсутність динаміки у діях, контроль здається «стерильним»;

❌ відсутність напрацьованих комбінацій/механізмів, часто доводиться сподіватися банально на індивідуальну майстерність гравців;

❌ налаштування у центрі поля.

На останньому аспекті зупинимось детальніше на основі поразки від Румунії. По-перше, Георгій Судаков та Микола Шапаренко діяли занизько. І це не припущення, а факт, оскільки Бражко після гри заявив, що тренерський штаб просив хавбеків підійматися вище.

По-друге, вони просто дублювали функції один одного. Взяти хоча б перший пропущений гол. Питання – навіщо після подачі за м‘ячем до Луніна так глибоко опускається «десятка» Судаков?

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів
Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів
Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

Що це дає:

❌ перевантаження зони, адже поруч вже є Шапаренко, Матвієнко, Степаненко, Зінченко та Мудрик на фланзі.

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

❌ Георгій за собою стягує додаткового гравця до воріт.

❌ це опускання означає, що попереду не залишається людини (того ж таки Судакова), яка відкриється між лініями/у простір. Арбітр не рахується, якби що.

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

Що більше дивує, так це наступне рішення хавбека «Шахтаря» – віддати просту передачу на фланг.

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

Аж хочеться сказати іронічне «Справді?». Тобто Судаков опустився не для того, аби завдяки своїм унікальним скілам допомогти команді нестандартним рішенням у перехідній фазі, а для того, щоб коротко відпасувати направо.

Невже з таким легким технічним елементом не впорався б Степаненко? Чи не знайшов би пасом Георгія вперед, якби він залишився вище?

Україні важко атакувати першим номером – контроль м‘яча стерильний та не динамічний. Причина – схоже, робота центрхавів

Це не проблема особисто Судакова – це проблема системи, бо таке відбувається з усіма центрхавами на постійній основі. Звідси мала кількість атак з просуванням, звідси мала кількість входжень у карний, звідси мала кількість ударів (хоча б дальніх – на Євро їхня реалізація зашкалює).

Україна зовсім не пресингує високо – а це роблять майже всі

Якщо зайти на WyScout та подивитись цифри без контексту, то можна сходу відповісти, що цей пункт – некоректний. Мовляв, за підсумками першого туру Україна була одним з лідерів за показником інтенсивності пресингу (PPDA).

Отже, треба дещо прояснити:

➡️ PPDA – це кількісна метрика, а не якісна. Вона показує скільки передач команда дозволяє зробити супернику, перш ніж здійснить спробу відбору. Ключове слово тут «спроба» – спроба, а не успішний відбір;

➡️ Через PPDA неможливо передати організованість пресингу, бо рішення окремого футболіста у нелогічній ситуації вибігти на суперника теж вважатиметься спробою;

➡️ Через PPDA неможливо передати зміни по ходу матчу – очевидно, що після 0:3 та з появою пасивності румунів статистика покращувалася;

➡️ Через PPDA неможливо передати зони, у яких пресингує команда.

Останнє пояснення у випадку збірної є ключовим. Вона дійсно могла багато вмикатися у певних моментах, але епізодично (рвано) та не у високих позиціях. Саме високий ефективний пресинг відсутній, точніше загалом бажання у нього вступати.

Два приклади з матчу у Мюнхені:

1. 5 хвилин тому Україна пропустила від аутсайдера, начебто контролюючи ситуацію. Футболісти зустрічають румунів у середньому блоці та не тиснуть на гравця з м‘ячем, дозволяючи спокійно приймати рішення:

Україна зовсім не пресингує високо – а це роблять майже всі
Україна зовсім не пресингує високо – а це роблять майже всі
Україна зовсім не пресингує високо – а це роблять майже всі

2. 3 хвилини тому Україна пропустила другий гол – і відступає назад разом з висуваннями румунів, що створює ідеальні умови для тягучої боротьби попереду після виносу голкіпера:

Україна зовсім не пресингує високо – а це роблять майже всі

Звичайно, це не винайдення панацеї, а лише про стиль і бачення тренерів. Тільки ніхто б не звертав увагу на пресинг України, якби працювали інші механізми. А так маємо разючу різницю – левова частка учасників Євро агресивно забирає м‘ячі у високих позиціях та виходить на удари.

До речі, про агресивність.

Збірній бракує агресії гравців. 0:3 – багато у чому наслідок й емоційної переваги румунів

Доволі коротко, бо це найпростіша та найочевидніша річ. Напевно, якщо заморочитись та детально передивитись матч з Румунією, то можна на цілу дипломну наробити скрінів з прикладами, де гравці не добігали/не втикались/вимикались/не до кінця боролись.

Статистика єдиноборств, де в нас все добре і перевага – окей, круто, але ключові дуелі програні, а попереду внаслідок «ефективності у боротьбі в атаці» нічого не створено.

Ба більше, є ще одна цифра. Згідно з офіційним сайтом УЄФА, гравці збірної України у першому турі пробігли 109 кілометрів. Це один з найгірших показників.

Збірній бракує агресії гравців. 0:3 – багато у чому наслідок й емоційної переваги румунів

У збірної явно погіршились стандарти у захисті

Кілька тижнів тому у перерві спарингу з Польщею журналіст Пйотр Слонка написав наступне у твіттері:

💬 «Вчора я розмовляв з тренером по стандартах, який працює в Польському футбольному союзі. Він сказав мені, що Україна була найгіршою командою на Євро у захисті стандартних дій (речення передано дослівно згідно з оригіналом – прим.). Двоє покривають зони, решта грають індивідуально. На вбіганнях та в напрямку атаки ніхто не обороняється. Вони погано діють 1 в 1. Їх розгромлять на Євро в цьому аспекті».

Нагадаємо, що тоді поляки двічі забили нам з кутового у першому таймі.

Факт-чекінг спочатку не виявив підтвердження – у перших 10 зустрічах з Ребровим (спаринг з Німеччиною у 2023-му + 7 матчів групі відбору + 2 гри плей-оф) збірна допустила лише 11 ударів з кутових у 10 матчах. Враховуючи, що нам протистояли німці, італійці та англійці – навпаки солідний показник.

Однак все змінилося напередодні Євро – Німеччина пробивала 5 разів, Польща забивала, Молдова свої хороші шанси мала виключно після стандартів. Продовження відбулося з румунами – неготовність голкіпера та захисників до того, що Станчу ризикне закручувати у ворота зі стандартів, та втрата концентрації при третьому пропущеному голі з кутового.

Тривожні дзвіночки, чи не так?

***

Черговий важливий акцент – перераховані речі стосуються як гравців, так і тренерського штабу, бо неправильно було б якось розділяти. У такому провалі не може бути винен хтось один.

Це колективна відповідальність. Тому трохи насторожило, коли Ребров у коментарі після матчу публічно не взяв хоча б частину цієї відповідальності на себе.

Проте це всі забудуть, якщо збірна виправиться. Словаччина теж закриється у захисті та сподіватиметься на контратаки, їм це вигідно з огляду на турнірне становище – тож усі 5 перечислених факторів завтра будуть актуальними.

Фото: УАФ, ddp media GmbH/Alamy Live News

Інші пости блогу

Всі пости