Tribuna/Футбол/Блоги/Український футбол/В якому стані збірна України їде на Євро: неідеальний графік спарингів, але є цінна інформація та позитив

В якому стані збірна України їде на Євро: неідеальний графік спарингів, але є цінна інформація та позитив

Зіграли всі товарняки та визначилися з пулом гравців.

12 червня, 19:40
23
В якому стані збірна України їде на Євро: неідеальний графік спарингів, але є цінна інформація та позитив

Збірна України провела заключний спаринг та завершила свою підготовку на Євро-2024 шляхом товариських зустрічей. Попереду – тренувальний процес впродовж тижня перед грою з Румунією у першому турі.

Пройдений етап вийшов доволі заплутаним – усі матчі були дуже різними. З Німеччиною збірна спробувала стару/нову схему 5-4-1 з Олександром Зінченком у гібридній ролі та зіграла від захисту:

З Польщею тренерський штаб не зовсім вдало в плані результату перевірив резерв:

А Молдову розгромили 4:0, переважаючи значно слабшого суперника основним складом, але з новими напрацюваннями:

Проте спробуємо знайти тенденції та оцінити підготовку команди, а також виділити головні позитивні/негативні моменти.

Вибір спарингів став неоптимальним з точки зору плану – навряд тренерський штаб відмовився б поміняти місцями дві останні гри

Багато дискусій викликала стратегія проведення спарингів, зокрема чому резерв випустили з Польщею, а не з Молдовою. І, здається, тут швидше підлаштовувались під таймінг та план підготовки, а не під суперників. Логіка наступна:

▪️ якби основа вийшла проти поляків, то для них це був би другий поспіль матч за 4 дні після важкої зустрічі з Німеччиною – це і форсування набору фізичних кондицій, і підвищена ймовірність травм на тлі навантажень у неофіційних іграх (на Євро ризик відійде у бік);

▪️ якби основа вийшла проти поляків, то після цього ключові гравці перебували б без серйозного змагального тонусу аж 10 днів до матчу з Румунією – бо не зіграли/мало зіграли б з Молдовою.

Вибір спарингів став неоптимальним з точки зору плану – навряд тренерський штаб відмовився б поміняти місцями дві останні гри

Однак річ у тому, що це тоді означає проблему оптимальності графіку. Навряд тренерський штаб відмовився б поміняти місцями спаринги з Польщею та Молдовою – тоді все лягло б ідеально. Але не факт, що такий варіант взагалі існував, що це було реальним у виконанні і що подібний сценарій не враховували у перемовинах з іншими збірними.

У підсумку вийшло, що і запасні (а головне – не зіграні) виконавці потрапили на сильнішого опонента, і лідери збірної були вимушені грати з молдаванами у доволі грубий футбол та на гіршому газоні.

Звідси постала наступна дилема – а чи був взагалі сенс у цій грі з Молдовою? Аргументи «проти» трьох спарингів, звісно, знайдуться.. Чи можна було знайти іншого суперника або домовитись про проведення гри на іншому стадіоні – невідомо, але питання точно не безпідставне.

І треба наголосити, що не варто пов‘язувати вище описані моменти з травмою Віталія Миколенка. По-перше, у фулбека «Евертона» не рецидив, він пошкодив гомілкостоп на іншій нозі, тож чисто випадкова історія. По-друге, план підведення Миколенка до оптимальної форми теж виглядав правильним – йому дали 45 хвилин з Польщею, щоб не ризикувати, а з Молдовою поставили поруч з основним складом, аби хоч трохи награти комбінації перед Євро (і цілком ймовірно, що Віталію попередньо планували дати 60-70 хвилин).

Збірна лише раз змоделювала потенційний сценарій матчу групиі Євро – але встигла остаточно визначитись з основним пулом гравців

Наслідок попереднього пункту також у тому, що збірна лише раз змоделювала гру проти одного з суперників по групі – проти Німеччини, яка за кількома принципами дуже нагадує Бельгію. Як мінімум високим агресивним тиском, з чим українці непогано впоралися у Нюрнбергу, спробувавши гідридну роль Зінченка та схему 5-4-1, які при володінні м‘ячем трансформується у 4-3-3.

Збірна лише раз змоделювала потенційний сценарій матчу групиі Євро – але встигла остаточно визначитись з основним пулом гравців

Повторити те саме крізь призму майбутніх протистоянь зі Словаччиною та Румунією не вдалося. Тестовою могла бути зустріч з поляками (відносно співставною за рівнем командою), але там довелося випускати запасних з огляду на вищевказаний недолік планування спарингів.

А 4:0 з Молдовою навряд можна вважати показовим у контексті моделювання офіційних ігор на Євро – попри те, що ця збірна непогано виступила у відборі та ледь не обійшла ту ж Польщу, за рівнем спротиву вона все одно не дотягує до румунів чи словаків. З іншого боку, розгромна перемога у Кишиневі має багато позитивних похідних – підняття моралі перед турніром, набуття впевненості та змога потренувати гру першим номером з володінням м‘ячем.

Спаринги також дозволили Реброву визначитися з основним пулом гравців на Євро. Багато у чому допомогли невдалі перформанси окремих футболістів проти Польщі, тож з Молдовою ми побачили якраз тих, хто й використовуватиметься у Німеччині найбільше:

▪️ Лунін, Миколенко (Зінченко 30), Матвієнко, Забарний, Конопля, Мудрик (Зубков 69), Степаненко (Бражко 68), Шапаренко (Маліновський 78), Циганков (Ярмоленко 68), Судаков, Яремчук (Довбик 46).

Сюди хіба що варто додати Сергія Сидорчука, який був одним з найкращих на полі у Варшаві.

Єдине закрите кадрове питання – опорна зона. Бражко не буде основним на старті

Натомість залишився приємний головний біль та невизначеність щодо кількох позицій у стартовому складі:

🔁 Воротар. Зрозуміло, що поул-позишн в Андрія Луніна, який у рівній боротьбі виграв конкуренцію у березні на стики відбору, а з того часу не дав приводів сумніватись у своїй кандидатурі. Якщо враховувати виступи за клуб, то навпаки додав собі цінності, згадуючи матч-відповідь з «Манчестер Сіті» у чвертьфіналі Ліги чемпіонів (що може бути складнішим за рівнем тиску і відповідальності?).

Однак Анатолій Трубін теж перебуває у непоганій формі, а з Німеччиною видав чудовий за надійністю спаринг – тож допоки Ребров конкретно не назве основного голкіпера або допоки не побачимо склад на Румунію, то ця історія буде відкритою для суперечок.

🔁 Лівий захисник. Нове пошкодження Миколенка знову актуалізувало проблему на фланзі оборони. За відсутності Віталія існують або варіант з переведеннями Зінченка/Миколи Матвієнка, що несе за собою зміну формації (або функцій фулбека), або хід з неочікуваною довірою до Богдана Михайліченка.

Єдине закрите кадрове питання – опорна зона. Бражко не буде основним на старті

🔁 Форвард. Ребров у 2024-му дав майже однакову кількість шансів Роману Яремчуку та Артему Довбику – і вони обидва ними скористалися. Чимось схожа до воротарської ситуація – у старті наче й має бути «Пічічі» Ла Ліги, але тенденція рішень тренерського штабу не дає повної впевненості.

Показовий факт: Яремчук з основними вінгерами (Мудрик і Циганков одночасно) зіграв 110 хвилин (65 з німцями та 45 з молдаванами), а Довбик 30 хвилин (6 з поляками та 24 з молдаванами).

🔁 Центр поля. Хто зайвий? Микола Шапаренко записав спаринги собі в актив та змусив сумніватися щодо «очевидної» трійки хавбеків, а це відчуття підсилює й не найкраща форма Зінченка. Гарантоване місце у старті має один півзахисник атакувального спрямування – Георгій Судаков.

Єдине закрите кадрове питання – опорна зона. Бражко не буде основним на старті

Єдина зона, де вдалося все остаточно вирішити – опорна. Попри оптимістичні прогнози про статус Володимира Бражка на тлі його хорошого дебюту у березні, Ребров все ж більше довіряє досвідченому Тарасу Степаненку. Динамівець, до речі, жодного разу не вийшов у старті та відіграв 50 хвилин – можливо, мав якісь проблеми зі здоров‘ям.

Степаненко продемонстрував, що перебуває у непоганих кондиціях – трохи випадає у роботі з м‘ячем, але до захисних дій серйозних претензій не виникало.

У збірної заготовлено багато різних варіацій гри/комбінацій футболістів – їх перевірили у спарингах

Хай там що, але товариські матчі дали дуже багато інформації – як індивідуально по гравцях, так і по певних напрацюваннях, які випробовував тренерський штаб. Головні з них:

❓ Як футболісти почуватимуться у 5-4-1 зі зміщеннями Зінченка – гра з німцями довела, що це робочий варіант. Ніхто сильно не плутався, а організованість захисту була якісної до 60-70-ї хвилини, коли пішли перші заміни. Під Бельгію – успішний експеримент.

Сюди ж індивідуальні підсумки – чи готовий у сьогоднішньому стані до цього рівня Олександр Сваток (так), чи здатна дисципліновано повертатися в оборону атакувальна трійка (так, навіть Мудрик).

У збірної заготовлено багато різних варіацій гри/комбінацій футболістів – їх перевірили у спарингах

❓ Як взаємодіятиме зв‘язка Шапаренко-Судаков. Цей експеримент залишив виключно позитивні враження: динаміка, швидкість, збалансованість (обсяг чорнової роботи Миколи, яка трохи розв‘язує руки Георгію, щоб бути небезпечнішим попереду), якість контролю м‘яча тощо.

Одним словом, готове рішення на випадок неготовності Зінченка чи необхідності змін по ходу матчу.

❓ Як Зінченко почуватиметься лівим фулбеком у четвірці позаду (як проти Польщі у другому таймі впродовж 25 хвилин). Збірна України – не «Арсенал», який менше обороняється на тлі інших команд АПЛ. Олександр, ставлення до захисних дій якого іноді занадто критичне, все ж грав в основі «канонірів» не завдяки своїм скілам в обороні, а всупереч – бо компенсував це шаленим впливом у фазі володіння.

***

Варіативність присутня – за усіма можливими варіантами ми мали змогу поспостерігати у дії. Що ще хотілося б побачити, так це запасний план на випадок невдалих перформансів Михайла Мудрика. Він зовсім не яскраво провів спаринги, особливо останній з Молдовою, а вихід Олександра Зубкова зліва у жодному з трьох матчів кардинально не покращував ситуацію.

Тому це єдина позиція, де треба просто сподіватися, що вінгер «Челсі» буде близький до своєї найкращої версії на Євро – хоча б такої, як у другому таймі з Польщею, коли Мудрик став основним постачальником гостроти та креативу.

Фото: УАФ

Найкраще у блогахБільше цікавих постів у блогах

Інші пости блогу

Всі пости