Битва за Мультивсесвіти

Тор, Фтор, Ворон, Бойовий Лепрекон, Людина Суперлюдина, якийсь Кентавр в золотій короні, Велетень, Флеш, Синтія Ротрок.. - невеликий майданчик перед порталом намагався вмістити десятки легендарних істот і героїв. Натовп гудів звуками і розмовами.

Слово взяв МультиЗевс.

- Герої, настав час смертельної битви за Мультивсесвіти. На тому боці порталу більшість з вас загине безглуздою смертю, але якщо вціліє хоч один герой, а монстр загине, то Мультивсесвіти продовжать існувати.. - МультиЗевс запнувся. - Так, не зрозумів, хто там відригнув? Ти хто взагалі такий?

Натовп зашарудів, забряцав, застукотів, обертаючись.

- Я?.. Футболіст..

- Воу.. Футболіст? Народ, шо ми всі знаєм про футбол? - МультиЗевс повернувся до натовпу, посміхаючись.

Через мить тиші весь майданчик вибухнув фанатським чантом:

- У Нічого не було домівки!

У Нічого не було домівки!

У Нічого не було домівки!

Поки воно не знайшло трофейний шкаф Тотенхема!

- Та мені пох, я не Гарі Лінекер - сплюнув Футболіст і присотався до живого крафтового хмільного чернігівсько-тернопільского.

- Гарі Лінекер посрав на полі!

Гарі Лінекер посрав на полі!

Гарі Лінекер посрав на полі!

Стандартний підпис гравця Тотенхема!

- Харе, народ. - засміявся МультиЗевс. - Шкода, що не він, до речі. Гаразд, добре хоч не в халаті. Сподіваюсь, що ти найкращий. Рушаймо.

І МультиЗевс першим рушив через портал.

Майданчик швидко пустішав. Футболіст з сумом подивився на останній ковток пива, допив його і рушив крайнім. Перед порталом він озирнувся, ніби до останнього сподіваючись побачити хоч якийсь ларьок чи що.. потім присів, розбив бутилку об каміння, піднявся і з такою нехитрою зброєю зробив крок у портал.

...

З іншої сторони вже розпочалася битва. Їх зустріла якась незрозуміла, але меганебезпечна хрінь, проти якої незрозуміло було як діяти.

Герої заважали один одному і, треба сказати, багато з них дійсно одразу загинули доволі безглуздо, як і пророкував МультиЗевс.

Футболіст не поспішав втручатися. Розбита пляшка в руці перетворилася на нову, повну пива, і він, посміхнувшись, став спостерігати. Треба трохи часу, дещо вкрай необхідно було перевірити.

Хвилин за десять Футболіст прикінчив нову пляшку. Він присів, рішуче розбив бутилку, а піднявшись.. ступив назад у портал.

Одразу після переходу футболіст глянув у руку. Пляшка знов була ціла і повна.

- Ха! А це зручно! Магічні місця прикольні! - вигукнув футболіст, засміявся і навіть трохи потанцював.

Десь після півпляшки його осяяло.

Розбивати ж мабуть і непотрібно!

Здогадка терміново потребувала перевірки. Видудливши залишки за пару ковтків, Футболіст рушив у портал не розбиваючи пляшку.

Чудово, тара знов була ціла і повна.

...

Задоволений Футболіст сидів на зручному камені, який він підтягнув майже до самого порталу. Його експерименти швидко призвели до простого розуміння - не треба нікуди ходити, достатньо простягнути руку з пляшкою крізь портал.

Спостерігаючи епічну битву, він вигуками і порадами підбадьорював героїв.

Але потроху ставало нудно.

Герої Мультивсесвітів потроху перемагали, втім живих залишалося все менше і менше, а Чудовисько все ніяк не конало.

В якийсь момент Футболісту стало вкрай нудно. Щоб не заснути остаточно, він вирішив таки скористатись своєю суперздатнісю.

Перетворившись на муху, він полетів в сторону битви.

Ще навіть не долетівши, його почало тягнути у різні боки. Чорт! Всюди розкидане лайно Короля Єдинорога! Муха не може протистояти такому поклику! І він майже не опираючись кинувся до найближчої купи.

Що ж, добре хоч не кентаврське чи мінотаврське. Навіть корисно, єдиноріг все ж таки.

Поки футболіст порпався у лайні битва ніби закінчилась.

Стало майже тихо.

Футболіст знов перетворився з мухи на людину. Прямо навпроти нього з'явився жахливий монстр, смертельно поранений, але живий. Чудовисько. Воно повзло до нього.

І невловимо швидко опинилося вже прямо поруч.. Футболіст, машинально спльовуючи з рота залишки єдинорогово лайна, сплюнув як раз в морду Чудовиську.

Монстр миттєво завмер і через кілька секунд розчинився легким туманом.

Поруч з'явився тяжко поранений МультиЗевс. Він втомлено, втім здивовано, дивився на футболіста.

- Ти диви.. лайно єдинорога, я мав би здогадатись і сам. Недооцінив тебе, визнаю. Ти певне дійсно найкращий.. але, вибач, кхе-кхе.. чому ротом? Втім, неважливо. Радий, що ти вцілів. Виходить, ми все ж перемогли. Що ж, я осьо вмираю.. кхе-кхе.. розкажи там всім про цю легендарну битву..

...

- Саня, Саня, прокидайся!

Футболіст відчув як чиясь рука трясе його за плече.

- Саня, ска! Прокидайся! Ох, бл*ть..

Футболіст на автоматі спробував відмахнутись і трохи відсунутись. Простір вмить перевернуло, тіло полетіло вниз, десь ніби згори встигло долинути:

- Пацани, бл*..! Рикун у вікно йобнувся..