Смерть Джонні Годро – найтрагічніша подія року в НХЛ. Історія хлопця, який став зіркою, перемагаючи скептиків

Цей пост написаний користувачем сайту Tribuna.com в рамках флешмобу «Головна спортивна подія 2024-го: підбиваємо підсумки насиченого року разом!».

Підтримайте його плюсами і коментарями і долучайтесь до нашого ком’юніті, щоб цікавого контенту про спорт на «Трибуні» ставало ще більше!

***

19 травня 2024 року. Нападник «Коламбус Блю Джекетс» та збірної США з хокею Джонні Годро став найрезультативнішим гравцем в історії своєї збірної на чемпіонатах світу. Попри виліт у чвертьфіналі, Джонні вірив, що наступного року поверне золото до США. Проте доля вирішила інакше.

29 серпня 2024 року. Джонні Годро разом зі своїм братом Меттью каталися на велосипедах у містечку Олдманс-Тауншип, штат Нью-Джерсі. Можливо, вони обговорювали майбутнє весілля своєї сестри та захоплювалися тим, як вона виглядає у весільній сукні, в якій завтра мала вийти заміж. Та близько 20:00 п’яний водій обірвав їхні мрії та сподівання. Наступного дня стало відомо офіційно – Джонні Годро більше немає.

2024 рік подарував НХЛ чимало захопливих моментів, але водночас відібрав у неї Джонні «Хокея». Йому часто казали, що хокей – не для нього. Та, попри все, він став зіркою.

«Так, я збирався стати хокеїстом»

13 серпня 1993 року в місті Сейлем, штат Нью-Джерсі, у родині хокейного тренера Гая Годро та його дружини Джейн народився хлопчик, якого назвали Джоном. Та всі його будуть кликати Джонні. Родина Годро була багатодітною: Джонні мав двох сестер, а невдовзі народився брат Меттью, з яким вони будуть дуже близькі та в майбутньому гратимуть за одну команду.

Спортивний стиль життя батька передавався його дітям. Гай Годро постійно брав їх на свої тренування, а найбільше це подобалося малому Джонні. Та спочатку батько сумнівався, що у сина є хист до хокею. «Джейн, я дуже нервую через Джонні. Я хвилююся за нього. Він не стане хокеїстом. Я не думаю, що він має це в собі», – сказав Гай одного разу своїй дружині. Натомість Джейн дала йому коротку відповідь: «Йому лише три роки. Дайте трохи часу».

Гай прислухався до її слів, адже точив перші ковзани сина, коли той ще був в утробі матері. Тому чоловік вирішив наполегливіше тренувати Джонні. Згодом родина Годро переїхала до міста Карніс-Пойнт, що знаходиться за пів години їзди від Філадельфії. Споглядаючи матчі «Філадельфія Флаєрс», Джонні ще більше закохався у хокей та мріяв стати зіркою НХЛ, як його кумир Джон ЛеКлер. «У дитинстві я мав лід, коли забажав. Я точно зловживав цим привілеєм. У роки свого становлення я, ймовірно, проводив більше часу в ковзанах, ніж у взутті». Окрім цього, Джонні багато часу приділяв бейсболу та навіть спробував свої сили у шкільній команді. Та потім він зрозумів, що його майбутнє – це хокей.

Після 10 років Джонні швидко почав набиратися хокейної майстерності. Проте була одна проблема – його зріст. Хлопець вважався одним із найменших гравців шкільних команд, і багато хто вважав, що для такого агресивного та силового спорту, як хокей, комплекція Джонні стане йому на заваді. Але юний Годро не зважав на ці слова та використовував свої габарити для кращої мобільності та грації на льоду. Він постійно брав участь у різних місцевих та регіональних турнірах, також їздив на матчі до Канади. Талант Джонні відзначали багато фахівців, і його запрошували грати за команди з Коннектикуту, Філадельфії та Нью-Джерсі.

У 2010 році 17-річний Джонні Годро переїздить до міста Дебюк, штат Айова. Тут він закінчував старшу середню школу та продовжив своє становлення як хокеїст. Він грав за команду «Дебюк Файтінг Сейнтс» у USHL – найвищій юніорській лізі США.

Джонні не просто грав. Він «блищав» на льоду.

Перемога у Кубку Кларка та драфт-2011

Нинішній тренер «Сент-Луїс Блюз» Джим Монтгомері, який у 2010–2014 роках тренував «Дебюк Файтінг Сейнтс», з любов’ю та посмішкою згадує тріумфальний сезон 2010/11. Особливо тепло він говорить про головну зірку тієї команди – Джонні Годро.

Хоча спочатку Джиму було складно повірити, що такий щуплий хлопець створить так багато проблем захисникам суперників. «Для такого маленького хлопця Джонні має дивовижну здатність часто володіти шайбою, як Патрік Кейн. Все тому, що він завжди виводить вас з рівноваги, і він добре читає стопи та стегна гравців суперника», – розповідає Монтгомері. Він також відзначає, що Джонні завжди був максимально сконцентрований перед будь-якою грою та був одним із лідерів у роздягальні.

Сезон 2010/11 у USHL став неймовірним проривом для Годро. У кожному матчі регулярного чемпіонату він заробляв більше одного очка за гру. Джонні був нестримним. За 60 матчів він набрав 72 очки (36 голів та 36 асистів), що дозволило команді взяти перше місце в конференції та вийти до плей-оф Кубка Кларка.

Під час плей-оф Джонні не збавив темпу та відзначався гольовою дією майже в кожному матчі. У фінальній серії вони зійшлися із «Грін-Бей Гемблерс». Попри поразку у першому матчі, «Дебюк Файтінг Сейнтс» вирвали перемогу із загальним рахунком 3:1 та здійняли над головою Кубок Кларка. Джонні закинув 5 шайб та віддав 6 асистів в 11 матчах плей-оф і отримав звання «Найкращого новачка сезону».

Такий успіх не залишили поза увагою тренери збірної США U-18, і вони викликали Годро для участі у Меморіалі Івана Глінки. На ньому Джонні зіграв п’ять матчів, набрав чотири очки (2+2) та разом із командою взяв срібло турніру.

Настав час драфту-2011. Але малогабаритний хлопець, хоч і з відмінною статистикою в USHL, не привертав увагу агентів та тренерів клубів НХЛ. Він чув десятки відмов під час своєї юнацької кар’єри, але Джонні вірив, що знайде клуб, який у нього повірить. І надії підтвердилися. Скаути «Калгарі Флеймз» Роб Пулфорд та Дуейн Саттер разом зі своїм керівником Тодом Баттоном вирішили ризикнути і зробити ставку на низькорослого, але талановитого нападника з «Дебюк Файтінг Сейнтс».

Джонні Годро був обраний «Калгарі» під 104 номером у четвертому раунді драфту. Під час оголошення багато людей у залі дивувалися: «Джонні Годро? Хто це?». Та скаутів «Флеймз», як і Джонні з його родиною, це не надто хвилювало. «Все його життя йому казали, що він занадто малий і ніколи не буде грати в хокей на високому рівні. Джонні досягнув усього, чого мав, тому що ніколи не зупинявся», – сказав його батько.

Починалась нова історія з життя Джонні.

Джонні «Хокей» – суперзірка студентського хокею США

Зрозуміло, що відразу після драфту ні про які арени НХЛ не йшлося. Для початку Джонні, перед сезоном 2011/12, вирушив до тренувального табору «Калгарі Флеймз». Після нього нападник відправився грати у найвищу студентську лігу США NCAA, де виступав за Бостонський коледж.

Його технічна майстерність відразу зробила його одним із лідерів команди. У своєму дебютному сезоні Джонні набрав 44 очки (21+23) у 44 матчах, допомігши «Орлам» здобути національний чемпіонат NCAA. Його вміння контролювати шайбу та швидкість на льоду стали запорукою успіху команди. Також Джонні отримав «Нагороду Білла Флінна» як найцінніший гравець Східної конференції NCAA. Окрім цього, Бостонський університет виграв щорічний Кубок Бінпот, за який борються чотири університети з Бостона, а Годро став MVP турніру.

У другому сезоні (2012/2013) Джонні продовжив вражати, набравши 51 очко (21+30) у 35 матчах. Його гра принесла йому місце в першій команді всіх зірок Hockey East та номінацію на премію Гобі Бейкера, яка вручається найкращому гравцеві студентського хокею США. Хоч він і не став її лауреатом, але успіх Джонні допоміг йому потрапити до збірної США U-20 та зіграти на чемпіонаті світу, де американці завоювали золоті медалі. Джонні був одним із найпомітніших гравців турніру. Зокрема, його хет-трик у чвертьфіналі з чехами та дубль у півфіналі з канадцями допомогли прибрати основних конкурентів на шляху до чемпіонства:

Перед третім сезоном у NCAA ширилися чутки, що Годро повертається до табору «Калгарі», але нападник вирішив ще рік відіграти за Бостонський університет. Тим більше, до команди приєднався його молодший брат Меттью, і Джонні хотів допомогти йому з кар’єрою. Цей сезон став піком студентської кар’єри Годро. Він набрав вражаючі 80 очок (36+44) у 40 матчах, очоливши всі національні рейтинги. Джонні виступав у зв'язці з Біллом Арнольдом і Кевіном Хейзом, і це тріо стало однією з найпотужніших ланок студентського хокею США.

Хоч це і не допомогло Бостонському університету виграти чемпіонство NCAA, Годро знову зібрав майже всі індивідуальні нагороди та нарешті став лауреатом премії Гобі Бейкера. Третій сезон за Бостонський університет назавжди прославить його як справжню суперзірку студентського хокею.

Саме в цей момент фанати дарують йому прізвисько Джонні «Хокей». Отримав він його не лише за видовищну гру на льоду та бомбардирську майстерність. В іншій студентській лізі США, щоправда з американського футболу, справжньою зіркою був Джонні Менсон, якого фанати називали Джонні «Футбол». Тому вболівальники Бостонського університету вирішили, що Годро відмінно підходить прізвисько Джонні «Хокей». У 2015 році нападник запатентує своє прізвисько.

Тим часом після запальної студентської кар’єри на Джонні чекав виклик, до якого він готувався все своє життя – НХЛ.

Епоха Годро: як Джонні став диспетчером «Калгарі»

13 квітня 2014 року. «Калгарі» грає останній матч регулярного чемпіонату проти «Ванкувера». Вперше на лід у формі «вогників» виходить Джонні Годро і відразу, першим дотиком, закидає шайбу у ворота господарів. Хоч матч закінчився розгромом «Калгарі» – 5:1, їхній новачок одразу продемонстрував свій природний талант і готовність до великої сцени НХЛ:

Відразу після свого дебюту Годро був викликаний до дорослої збірної США для участі в чемпіонаті світу 2014 року. Джонні був одним із лідерів команди, набравши 10 очок (8+2) у 8 матчах. Хоча США не змогли піднятися на п'єдестал, гра Джонні отримала схвальні відгуки від експертів та вболівальників, тому від його першого повноцінного сезону в НХЛ було багато очікувань.

Та початок був дещо складним – у перших шести матчах Годро не заробив жодного очка. Зате потім Джонні спіймав кураж. За наступні 37 матчів він набрав 30 очок (12+18). 22 грудня 2014 року «Калгарі» здійснив неймовірний камбек у матчі з «Лос-Анджелес Кінгз», вигравши 4:3, а Джонні зробив свій перший хет-трик. Такий прорив допоміг йому потрапити на Матч усіх зірок НХЛ 2015 року. І виступ Джонні запам’ятався надовго.

Він брав участь у конкурсі навичок. До нього підійшов гравець «Філадельфії» Якуб Ворачек і запропонував розважити публіку. Перед цим гравець «Коламбуса» виконував буліт разом із семирічним сином свого тренера, і це сподобалося фанатам. Ворачек «допоміг» Годро реалізувати вихід сам на сам так само, як і попередня пара, кепкуючи з розміру та молодості Джонні, оскільки його маленький зріст у порівнянні з іншими гравцями НХЛ спонукав деяких вважати, що він виглядає як дитина. Їхня витівка розвеселила всіх і стала вірусним відео в мережі:

Також Годро взяв участь у самому Матчі всіх зірок замість травмованого Сідні Кросбі та відзначився двома асистами. Загалом сезон 2014/15 він закінчив із 64 очками (24+40) за 80 матчів, поділивши перше місце серед новачків НХЛ за кількістю очок із Марком Стоуном. Також Джонні був номінований на Трофей Колдера, який вручається найкращому новачкові ліги, де посів третє місце.

Динамічна гра та вміння створювати моменти з нічого одразу зробили Годро улюбленцем уболівальників у Калгарі. Фанати «вогників» вважали, що з появою Джонні «Хокея» почалася нова епоха для їхньої команди. І Годро повністю підтверджував цю тезу. Протягом наступних років Джонні продовжував вдосконалювати свою гру, стаючи ключовим гравцем «Калгарі». У сезоні 2017/2018 він досяг позначки в 60 результативних передач, ставши першим гравцем «Флеймз» за 25 років, кому це вдалося. Це досягнення підкреслило здатність Джонні не лише забивати, а й створювати можливості для партнерів.

У «Калгарі» завжди вистачало крутих гравців: Меттью Ткачук, Дагі Гамільтон, Шон Монахан та багато інших, але справжньою зіркою та лідером команди завжди залишався Джонні «Хокей». Спочатку вважали, що йому буде важко витримувати високий темп НХЛ та уникати серйозних травм через низький зріст. Та Годро це не зупиняло. Швидкістю та майстерністю він компенсував недоліки своїх габаритів, стаючи серйозною проблемою для захисників. Він відмінно бачив гру, мав швидкі руки та неймовірну техніку ковзання. Під час конкурсу проходження смуги перешкод на Матчі всіх зірок – 2018 він показав неймовірну техніку, залишивши позаду навіть Патріка Кейна, з яким його раніше порівнювали:

Перед початком сезону 2018/19 він поїхав разом зі збірною США на чемпіонат світу, де його 9 очок (1+8) у 10 матчах допомогли американцям здобути бронзові медалі. А сам сезон 2018/19 став знаковим для Джонні. Він набрав 99 очок (36+63) у 82 матчах, посівши четверте місце в НХЛ за результативністю. Його виступи допомогли «Калгарі» посісти перше місце в Західній конференції. Хоч «вогники» і вилетіли в першому раунді плей-оф від «Колорадо», сам Джонні був номінований на Трофей Харта, який вручається найціннішому гравцеві ліги. Щоправда, він посів лише четверте місце.

Годро не лише вражав статистикою, але й був душею команди. Його партнери та тренери часто відзначали його працелюбність, скромність і бажання постійно вдосконалюватися. Фанати цінували його за видовищну гру та відданість клубу, а його прізвисько Джонні «Хокей» стало символом надії та натхнення для багатьох молодих хокеїстів. Попри те, що «ковідні» сезони 2019/20 та 2020/21 видалися для нього малорезультативними, він продовжував запалювати «Калгарі».

У квітні 2022 року Годро досяг чергового історичного рубежу, ставши п'ятим гравцем в історії «Флеймз», який набрав 600 очок у НХЛ. Він досяг цієї позначки за 596 матчів – швидше за нього це робили лише Тео Флері та Джо Нуїндайк. Також сезон 2021/22 він закінчив із неймовірною статистикою – 115 очок (40+75) у 82 матчах. Вище нього у рейтингу був лише капітан «Едмонтона» Коннор Макдевід.

Разом із Ткачуком та Лідхольмом вони сформували одну з кращих трійок того сезону НХЛ. Однак цей сезон став останнім для Джонні «Хокея» у складі «вогників».

«Коламбус» – останній клуб у кар’єрі Годро

Влітку 2022 року контракт Годро з «Калгарі» закінчився. Звичайно, клуб не мав наміру втрачати свою головну зірку та запропонував йому новий контракт на покращених умовах. Та за 8 років у Канаді він зрозумів, що хоче бути ближче до своєї родини. Його дружина — відомий педіатр, а в штаті Огайо знаходиться одна з найкращих дитячих лікарень США, а також клуб НХЛ «Коламбус Блю-Джекетс».

13 липня 2022 року він підписав з «мундирами» семирічний контракт на суму $68,25 мільйона, що стало однією з найгучніших подій міжсезоння.

Перехід до «Коламбуса» став новим викликом для Годро, оскільки команда прагнула піднятися на вищий рівень у НХЛ. Водночас таке рішення Джонні шокувало багатьох, адже клуб набув репутації небажаного місця для вільних агентів. Генеральний менеджер «Коламбуса» Ярмо Кекяляйнен після підписання Годро заявив: «Сподіваюся, що нарешті ми зможемо позбутися нісенітниці про те, що це погане місце призначення, погане місто, що завгодно. Тому що це ніколи не було правдою».

У сезоні 2022/2023 років Джонні швидко адаптувався до нової обстановки, демонструючи свою майстерність та лідерські якості. Його присутність на льоду значно підвищила атакувальний потенціал «мундирів». Годро не лише забивав важливі голи, а й створював численні можливості для своїх партнерів, що сприяло покращенню загальної гри команди.

24 січня 2023 року «Коламбус» прибув на матч до Калгарі. Це була перша зустріч Джонні з колишнім клубом. Хоч екс-партнери та представники «Флеймз» раді були його бачити (навіть увімкнули перед початком матчу відео «Back to home» з його найкращими моментами), багато фанатів не змогли йому пробачити перехід до «Коламбуса»:

Він став найкращим бомбардиром команди у сезоні, набравши 72 очки (21+51) у 80 матчах. Щоправда, через постійні травми провідних гравців та відсутність рівноцінної заміни «Коламбус» фінішував на передостанньому місці регулярного чемпіонату. Незважаючи на невтішний сезон, Джонні наполягав: «У мене немає жодних поганих думок. Мені тут подобається».

У сезоні 2023–24 років результативність Годро знизилася з 74 до 60 (12+48) очок, хоча він знову був лідером «мундирів». Видання The Hockey News частково пояснило цей спад нестабільністю його партнерів по ланці. Водночас «Коламбус» фінішував на останньому місці в Східній конференції, розділивши цю позицію з «Монреалем», а також посів четверте місце з кінця в загальній таблиці НХЛ.

У липні 2024 року «Коламбус» підписав Шона Монахана, давнього товариша Джонні по «Калгарі». Можливо, в наступному сезоні їхній дует допоміг би «мундирам» покращити свої результати. Та, на жаль, ми цього ніколи не дізнаємося.

23 травня 2024 року. На «О2 Арені» в матчі чвертьфіналу чемпіонату світу збірна Чехії перемогла збірну США з рахунком 1:0. Для Джонні це був 43-й матч на чемпіонатах світу, за які він заробив 47 очок (15+32), ставши рекордсменом своєї збірної.

Він ще не знав, що матч проти чехів стане для нього останнім у житті.

«Наші серця розбиті цією жахливою втратою»

Вранці 30 серпня хокейний інсайдер і колишній арбітр НХЛ Тім Піл опублікував повідомлення в соціальній мережі X, що ввечері попереднього дня в штаті Нью-Джерсі п’яний водій насмерть збив Джонні та Меттью Годро. Зважаючи на скандальність Тіма, спочатку йому мало хто повірив. Однак інформація насторожила фанатів хокею, особливо тому, що Джонні перестав виходити на зв’язок.

Уже за кілька годин «Коламбус» опублікував трагічну новину: Джонні «Хокея» та його брата Меттью більше немає.

Ця звістка шокувала всіх. Усі 32 клуби НХЛ висловили співчуття родині Годро. Зірка баскетболу Леброн Джеймс написав у соціальних мережах: «Це божевілля. Після цієї новини я глибоко засмутився. Мої думки і молитви з сім’єю Годро. Нехай Джонні та Меттью ширяють високо, оберігаючи і благословляючи своїх рідних із небес». Також на смерть Джонні та його брата відреагував прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо: «Джонні Годро, хоч і приїхав із Сполучених Штатів, назавжди залишиться в серцях хокейних уболівальників Калгарі й усієї Канади. Сьогодні наші думки з його товаришами по команді, друзями та рідними».

Водій, який позбавив життя братів Годро – Шон М. Хіггінс із Вудстауна. Поліція затримала його одразу на місці трагедії. Хіггінс зізнався, що випив п’ять-шість бокалів пива, а також вживав алкоголь під час керування автомобілем. 13 вересня йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 11 грудня висунуто офіційне звинувачення.

Суд над Шоном М. Хіггінсом призначено на 7 січня 2025 року. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі.

У Джонні залишилася дружина Мередіт, із якою вони виховували двох дітей – сина Джонні та доньку Ноа. Під час похорону Мередіт повідомила, що очікує на третю дитину.

Джонні Годро та його брат Меттью були поховані 9 вересня 2024 року в їхньому рідному місті Медіа, штат Пенсільванія. Церемонія прощання відбулася в католицькій церкві Святої Марії Магдалини, де зібралися родичі, друзі та численні шанувальники, щоб ушанувати пам’ять братів. Труну Джонні несли його товариші по «Калгарі» – Шон Монахан і Ендрю Манжіпані, а також колишній товариш по команді з Бостонського коледжу Кевін Гейс.

Пам’ять про Джонні «Хокея»

Смерть Джонні Годро стала потрясінням для всього хокейного світу. Хокеїст, який був уособленням майстерності та харизми, раптово залишив цей світ, але його пам'ять назавжди залишиться в серцях уболівальників, гравців і всіх, хто його знав. Після трагедії клуби НХЛ, його родина та фанати об’єдналися, щоб вшанувати пам’ять про Джонні та його брата Меттью.

Імпровізовані меморіали виникли біля «Нейшнвайд-арени» та «Скоушабенк-Седдлдоум», домашніх арен «Коламбуса» та «Калгарі» відповідно, а також на місці трагедії та в місцевих спільнотах, пов’язаних із сім’єю Годро.

3 вересня гравець «Монреаля» та товариш Джонні по національній збірній США Коул Кофілд оголосив, що змінить номер на джерсі з 22 на 13, починаючи із сезону 2024/2025, на честь Годро, назвавши його джерелом натхнення на ранніх етапах своєї хокейної кар’єри.

4 вересня «Коламбус» і «Калгарі» провели свічкові жалобні церемонії на своїх аренах. На «Нейшнвайд-арені» присутні вшанували пам'ять 13 хвилинами та 21 секундою мовчання, що символізувало номер 13 на джерсі Джонні та номер 21 на джерсі Меттью. На жалобній церемонії в «Калгарі» також відбулася 13-хвилинна хвилина мовчання, що започаткувала 13-денну жалобу біля імпровізованого меморіалу на «Скоушабенк-Седдлдоум». Виступили капітан «Флеймз» Мікаель Баклунд та член Зали слави хокею Ленні Макдональд:

15 жовтня, під час першої домашньої гри «Коламбуса» в сезоні, команда «залишила місце для Джонні», використавши формацію «зниклого гравця»: вони почали гру без лівого вінгера, передаючи шайбу на порожнє місце, та вшанували пам’ять 13 секундами мовчання. Гра також включала благодійний збір коштів, триб’ют-відео, підняття меморіального банера з номером 13 на арені та публічне оголошення проти керування у стані алкогольного сп’яніння.

4 грудня «Коламбус» і «Калгарі» зійшлися в матчі регулярного чемпіонату НХЛ. Команди присвятили гру пам’яті братів Годро та запросили його родину. Батько Гай, мати Джейн, дружина Мередіт і двоє дітей, а також сестри Крістен і Кеті вийшли в центр майданчика для символічного вкидання шайби, в якому взяли участь Шон Монахан і Мікаель Баклунд:

Джонні Годро залишив по собі не лише незабутню спадщину на льоду, а й глибокий слід у серцях мільйонів шанувальників. Його життєвий шлях був сповнений викликів, але він завжди відповідав на них невтомною працею, неймовірною майстерністю й скромністю. Його трагедія – це болісне нагадування про крихкість життя, але водночас спонука замислитися над важливістю спадщини, яку залишає кожна людина. Джонні «Хокей» був більше, ніж просто хокеїстом; він був натхненням, другом, братом і зіркою, що сяяла надто яскраво, щоб згаснути в серцях уболівальників.

Фото: ESPN, AP News, Eagles Daily, SB Nation College Hockey, Fox News, US Weekly, The New York Times, Hockey IQ Newsletter