Циганков зацікавив АПЛ: 3 клуби, які б підішли Віктору
Один варіант виглядає максимально цікаво.
Попри травми та як наслідок знаходження на полі не надто велику кількість часу (трохи більше 2000 хвилин – 11-й показник у команді), можна із впевненістю говорити, що Віктор Циганков на високому рівні провів свій перший повноцінний сезон у «Жироні».
Український вінгер видав 15 балів за системою гол+пас, пропустивши вперед лише Савіо та Артема Довбика. Крім того, Циганков увійшов у топ-5 команди ще за цілим рядом показників, пов’язаних із креативом: дії, що призвели до голів та ударів, паси під удар, очікувані гольові передачі, успішні спроби дриблінгу.
Такий перфоманс не міг не підсилити інтерес, до персони Віктора зі сторони інших клубів та згенерувати нову порцію трансферних чуток напередодні відкриття літнього вікна.
За останній тиждень з інтервалом в пару днів було одразу два повідомлення про зацікавленість у Циганкові рядом клубів АПЛ. Спочатку в AS написали, що українець вже має конкретні пропозиції, а потім Фабріціо Романо повідомив, що за ним стежать «як за потенційною літньою трансферною ціллю». Крім того, сам Віктор прямим текстом сказав, що не виключає того, що вже зіграв свій останній матч за каталонський клуб.
На цьому фоні стало цікаво поглянути, куди б з англійських клубів міг перейти Циганков та де його сильні сторони могли б бути затребуваними.
Важливо одразу зазначити, що, враховуючи успіх «Жирони», українському вінгеру ледве буде цікаво переходити в АПЛ, щоб боротись за виживання. Мова має йти про амбітний проєкт, який щонайменше претендує на єврокубки. З іншого боку, в клубі має бути сприятлива обстановка для розвитку та конкуренції. Через це можна одразу відкинути усіх представників так званої великої шістки.
В «Ман Сіті» на позиції грає один з найкращих гравців сезону Філ Фоден (під яким сидить молодий Оскар Бобб), в «Ліверпулі» – Мохамед Салах, який ніби не збирається нікуди йти, в «Арсеналі» – Букайо Сака, в «Тоттенгемі» – Бреннан Джонсон та Деян Кулушевський. «Ман Юнайтед» же з «Челсі» ніби застрягли в текстурах в плані розвитку і перехід в будь-який з цих клубів виглядає просто небезпечно з точки зору кар’єрної перспективи.
Беручі до уваги ці умови, цікавими для Циганкова можуть бути три варіанти.
«Брайтон» вже згадувався в такому контексті у подібному матеріалі річної давнини.
З того моменту мало що змінилось сутнісно. Так, пішов Роберто Де Дзербі й Тоні Блум зі своєю командою вже активно шукають нового головного тренера. Втім, знаючи попередній досвід та підхід, із яким на півдні Англії відбуваються селекційні процеси, сумнівів у тому, що наступник італійця буде продовжувати його ідеологічну лінію, немає. Чутки про Кірана Макенну з «Іпсвіча» повністю вкладаються в цю логіку.
Тобто майже напевне «чайки» залишаться сучасною командою із пресингом, чіткою структурою та акцентом на володіння в атаці (хоча, ймовірно, не настільки радикальним ухилом у короткий розіграш як це було за Де Дзербі).
Разом з цим позиція правого вінгера досі під питанням. Протягом поточного сезону там переважно грали 22-річний Сімон Аденґра (2222 хвилини, 6+1) та 19-річний Факундо Буонанотте (1364 хвилини, 3+1), які безсумнівно є цікавими та перспективними, але однозначно не залізобетонними опціями. Також нікуди не подівся вже легендарний Соломон Марч, який пропустив майже весь сезон через важку травму коліна та не зрозуміло, в якому стані повернеться.
Поява ж Циганкова виглядає дуже перспективно в першу чергу з точки зору поєднання із Каору Мітомою. «Брайтон» отримає класичний варіант зі швидким дриблером на одному фланзі та більш статичним креативником із вмінням грамотно знаходити простір – на іншому. На папері, якщо обидва перебуватимуть в оптимальній формі, ця зв’язка виглядає просто вбивчо. Приблизно таким же чином це працювало у «Жироні» із Савіо.
Команда Унаї Емері стилістично принципово відрізняється від «Брайтона». Бірмінгемцям зовсім не чужий позиційний футбол, але вони куди більше уваги звертають на особливості гри суперника та злагодженість оборонної структури.
Стиль «Астон Вілли» досить непогано характеризує той факт, що команда по сезону володіла м’ячем на понад 6% в середньому менше, ніж «Брайтон» (53 та 59) і виконала на майже 6000 менше точних передач (16133 та 21810). Також «віллани» в топ-4 АПЛ за кількістю голів після контратак (7).
Виходячи з цього, Емері віддає перевагу гравцям, які виділяються своєю швидкістю, міццю та витривалістю. Так, зліва в півзахисті часто з’являвся центральний півзахисник, який зовні більше нагадує борця, Джон Макґінн, а справа – швидкий Леон Бейлі. Ці характеристики не сильно перетинаються із тим, чим виділяється Циганков. Мало того, Бейлі провів потужний сезон, відігравши понад 3100 хвилин в усіх турнірах та зробивши 28 результативних дій.
Союз Циганкова та «Астон Вілли» видається перспективним як спосіб розширити атакувальний діапазон та збільшити глибину складу перед Лігою Чемпіонів. Бірмінгемці регулярно протягом сезону стикались із проблемами, граючи проти суперників, які охоче віддають м’яч та закриваються на своїй половині поля, типу «Евертона». Циганков зі своїм умінням знаходити простір для відкривань та неочевидні лінії передач був би максимально у пригоді, коли потрібно зламувати «автобуси». Працелюбність та дисциплінованість Віктора, своєю чергою, не змушує переживати, що під керівництвом Емері він повторить шлях Євгена Коноплянки.
До того ж минулого сезону іспанський спеціаліст мав досвід успішної інтеграції гравця подібного до українського вінгера типажу. Мова про важко травмованого Еміліано Буендію, який зробив 6 результативних дій на відрізку між 18-м та 32-м турами – якраз після приходу Емері.
«Сороки» за стилем знаходяться, мабуть, ще далі від того, з чим ми звикли асоціювати Циганкова. Фундаментальною складовою футболу Едді Гау є інтенсивність, «Ньюкасл» – одна з найбільш пресингуючих команд Європи. Цей факт викликає занепокоєння, враховуючи травматичність Циганкова та серйозні кадрові проблеми, які виникли у команди в цьому сезоні із потраплянням в ЛЧ. Тобто Віктор може просто не потягнути фізично.
З іншого боку, якщо уявити, що в українця таки вийде адаптуватись, його сильні сторони у купі з дисциплінованістю виглядають чимось, що допоможе «сорокам» суттєво додати в якості атак.
Протягом останніх сезонів позицію правого вінгера закривав 30-річний Мігель Альмірон, який здебільшого виділяється власне інтенсивністю та швидкістю (на обох сторонах майданчика). З Циганковим у складі, «Ньюкасл» безумовно втратить у цих компонентах, але це буде більш ніж рівноцінний розмін, враховуючи, якість пасу, відкривань та інтелект загалом, які додасть українець. Такий крок виглядає ще більш логічним, зважаючи на вік парагвайця та його явний спад, порівняно з попереднім сезоном.
При цьому у Гау буде чудова більш прямолінійна альтернатива під окремі сценарії у вигляді Джейкоба Мерфі, який класно проявив себе саме в такій ролі, зробивши 10 результативних дій за трохи більш як 1100 хвилин.
***
Усі запропоновані варіанти мають свої очевидні обмеження, які здебільшого обертаються навколо необхідності пристосовуватись до зовсім інших ігрових умов. Саме тому найкращим варіантом для Циганкова виглядає «Брайтон», який за стилем найближче до «Жирони» та у якому Віктору має бути адоптуватись найпростіше. Тим більше, що саме в такому футболі його сильні якості мають розкритись найкраще.
Нюанс же із головним тренером не має стати фактором «проти» через, знову ж таки, селекційну історію команди та той факт, що звільнення Де Дзербі відбулось максимально вчасно й у нового головного тренера буде повноцінна передсезонка, протягом якої він в тому числі зможе адекватно інтегрувати Циганкова.
В матеріалі використовувались дані Fbref та Opta.
Фото: Girona, AFP, Imago, Brighton, Reuters, PA Media
Інші пости блогу
