Борчиня Коляденко – срібна призерка Олімпіади. Росія зруйнувала її квартиру в Ірпені, яку отримала за бронзу Токіо
Ірина пережила окупацію міста.
Українська борчиня Ірина Коляденко стала срібною призеркою Олімпіади-2024 у вільній боротьбі.
У суботу, 10 серпня, у заключному для України фіналі Парижа-2024 чинна чемпіонка Європи поступилася японці Мотокі Сакурі – але все одно покращила свій результат у Токіо у 2021-му, коли виграла бронзу.
Щоправда, з того часу Коляденко пройшла дуже складний шлях до чергових фінальних сутичок ОІ – внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Коляденко за бронзу ОІ отримала квартиру в Ірпені, яку віддала тренеру. Потім місто надало їй другу
В Японії тоді ще 21-річна Ірина стала бронзовою призеркою. Теж був вихід півфінал, у якому трапилась поразка проти Айсулуу Тинибекової з Киргизстану, однак свою сутичку за бронзу українка не віддала – перемогла Анастасію Григорьєву з Латвії.
Коляденко одразу налаштовувалася на чергову звитягу вже у Парижі:
💬 «Це був важкий шлях і рада, що я пройшла його з такою класною командою. Зараз хочу відпочити. А планувати будемо вже тоді, коли повернуся на килим. Але ціль не змінюється – олімпійське золото».
Шлях до цієї мрії видався ще складнішим, ніж дебютна медаль ОІ.
Ірина проживала в Ірпені – там отримала квартиру за бронзу Токіо. Точніше, отримала навіть дві – просто першу подарувала своєму тренеру Володимиру Яременко:
💬 «За всіма моїми перемогами стоїть ще одна людина. Це мій тренер, з яким я працюю протягом восьми років, який мене не лише тренує, а й завжди був поряд протягом усього часу.
Так, було нелегко. Ну, щоб ви розуміли, був такий час, що він купував мені одяг. Його маленька дочка Тетяна та його дружина не бачать його місяцями, бо він постійно зі мною на зборах. Знаходив кошти, щоби підтримати мене в першу чергу. Не маючи власного житла.
Я дуже ціную весь внесок свого тренера у мене. Я розумію, на які жертви він йшов заради цієї перемоги. І хоча в нашій країні, на жаль, тренерів залишають без уваги, але я все ж таки хочу сказати своєму тренеру спасибі.
І віддати подаровану мені квартиру заслуженому тренеру України Володимиру Васильовичу Яременку. Ви її заслужили. А я продовжую мріяти та працювати над втіленням своєї мрії. А ви мені, як завжди, допоможете».
Втім, мер міста Олександр Маркушин прийняв рішення таки надати Ірині другу квартиру – особисту. Її з початком повномасштабної війни знищила Росія.
Квартиру сьогодні зруйновано – а Коляденко пережила окупацію міста
Коляденко довго залишалася в Ірпені, коли туди заходили ворожі війська. Виїхати вдалося аж наприкінці березня 2022-го, про що вона повідомила у своїх соцмережах:
💬 «Я була в Ірпені до останнього, я не могла так просто покинути свій дім. Але мене змусили російські орки, ракети, танки. Але я вірю в наших хлопців, ЗСУ, територіальну оборону, лікарів, волонтерів та всіх людей, які залишилися захищати наше місто та нашу Україну. Я знаю що ми повернемось в наш рідний Ірпінь, де буде тихо. А інфраструктуру відбудуємо».
Як виявилося пізніше, невдовзі після виїзду квартира згоріла внаслідок влучання снаряда. Коляденко детальна ділилася жахливими спогадами з тих часів:
«Я проживаю понад 10 років в Ірпені: переїхала сюди у 2013 році. Десь до 10 березня 2022 року ми були в місті. У нас не було води, газу, світла і їжі.
У нас в Ірпені велика сім’я, тому намагалися допомагати одне одному. Ми постійно були в підвалі під постійними обстрілами. На вулицю вийти було складно. Крім того, з нами була бабуся, якій майже 80 років.
Були постійні прильоти поруч, тому назвати той період життям складно. Кожен рух, звук уночі сприймався вороже, адже ми думали, що до нас прийшли росіяни.
Ми жили на четвертому поверсі, тому одного разу з вікна я побачила, як до нас у ліс спускався російський десант. Це все було буквально за півтора кілометра від будинку. Саме тоді ми вирішили, що настав час виїжджати.
Ми швидко завантажили мінімум речей, 6 людей в машину і кота. Я була за кермом, але не можу повністю згадати наш шлях. Найстрашнішими були перші пів години дороги, коли я не бачила нічого навкруги.
У мене була одна мета – виїхати, тому я тисла на газ і не бачила нічого. Бабуся вже потім розповідала, що ми проїжджали повз розстріляні машини, убитих людей… Я відвезла сім’ю на Вінниччину, а сама з сестрою поїхала в Угорщину, адже там нам організували тренувальний збір.
За декілька днів мені повідомили, що моя квартира, яка була в Дмитрівці, згоріла повністю після влучання російського снаряда.
Квартири, яку я отримала в Ірпені за бронзу в Токіо, теж немає. Туди також влучив снаряд. Як наслідок, усе розірвалося всередині, тому нічого не залишилося. Добре, що ми виїхали, адже незрозуміло, які були б наслідки».
Також в Ірпені знищено ДЮСШ, де тренувалась борчиня – на кінець 2023 року повідомлялося про плани капітального ремонту, втім, наразі роботи не завершені.
Можливо, нова медаль Коляденко додасть швидкості цьому процесу.
Коляденко все одно дійшла до чергової нагороди – неймовірні сила волі та характер.
Фото: Kyiv Region Taekwondo Team, United World Wrestling
Інші пости блогу
