Стеф та Леброн врятували Америку: США ледь не програли сербам, але дивом камбекнули з «-17»
Зіграють за золото Олімпіади з французами.
У Парижі-2024 визначились учасники фіналу чоловічого баскетбольного турніру – і це було епічно. Один з двох півфіналів завершився апсетом, а у другому ледь не сталася головна сенсація Ігор – американці знаходились у чотирьох хвилинах від поразки від віцечемпіонів світу з Сербії.
Розповідаємо, як це було.
Історичний забіг команди Горді Герберта у дебютний фінал Олімпіади завершився найбільш несподіваним чином – у півфіналі проти господарів Ігор, яких Німеччина спокійно та впевнено долала у груповому раунді (85:71). Ніщо не передбачало проблем і цього разу: чинні чемпіони світу відкрили поєдинок ривком 12:2, змусивши Венсана Колле брати тайм-аут вже на третій хвилині – і саме такий вибуховий початок, схоже, і зіграв з Бундестім злий жарт.
Німці чомусь збавили оберти, давши французам час та можливість перебудуватись – знову навколо гравців з Євроліги (Гершон Ябузеле вдруге поспіль став найкращим скорером Ле Бле, накидавши 17 очок за 26 хвилин). Чемпіон Євроліги Маттіас Лессор додавав енергії у своїх змінах разом з Віктором Вембаньямою, а самого суперталанта «Сан-Антоніо» Колле почав розумніше використовувати вже по ходу матчу – чим, напевно, порадував Грегга Поповича, який у першій чверті на трибунах арени у Берсі дивився баскетбол з ось таким виразом обличчя:
Під велику перерву Франція відіграла двозначне відставання у рахунку і очевидно зупинила німецький напад – той не генерував достатню кількість якісних спроб і через спротив французів, і через власний невдалий вечір. Це було дуже схоже на чвертьфінал минулорічного ЧС проти латвійців, який провалив Денніс Шрьодер (у півфіналі Олімпіади він здобув 18 очок, але кинув тільки 6/18 з поля і віддав лише чотири асисти), але цього разу врятувати Німеччину було нікому.
Вирівнявши матч, у другій половині французи банально зробили більше вдалих плеїв у важливі моменти, аніж суперник. Десь побалував шикарним захистом Вембаньяма (його блок, виписаний Шрьодеру на триочковому кидку, став одним з головних хайлайтів поєдинку), десь несподівано класні хвилини дав плеймейкер з глибокого запасу Ендрю Албісі, який грає навіть не у Євролізі, а у Єврокубку – розставивши партнерів у позиційному нападі і загравши Віктора в тих позиціях, з яких він просто не міг промахнутись.
Ну і судді також пристойно допомогли у кінцівці, коли Німеччина намагалась врятувати матч на прапорці – не зафіксувавши, зокрема, фол проти Франца Вагнера після підбирання на власному кошику при «-2» для німців. Який мав би привести до двох штрафних кидків на користь Німеччини за 10 секунд до завершення основного часу – і, цілком можливо, овертайму.
Хай там як, французи прорвались у фінал Олімпіади вдруге поспіль – це аж ніяк не випливало з їхнього баскетболу в груповому раунді, але виглядає достатньо заслуженим після того, що вони показали в плей-оф. Майже прибравши з ротації Руді Гобера (чи то дійсно через травму, чи то тому, що він просто проводить поганий турнір – це ми якщо і дізнаємось, то тільки постфактум) і Нандо де Коло, який через вік просто не встигає в нападі згенерувати більше, ніж пропускає у захисті, наддосвідчений Колле знайшов рецепт успіху. Знову ж, навколо гравців з європейських клубів і неймовірного таланту Вембаньями – від якого тренер, як іноді здається, вимагає забагато, але головний талант покоління у баскетболі тримається.
Американці виявились неготовими до серйозної бійки – від провалу врятували Стеф та Леброн
Суперзіркові заокеанські «Месники» ледь не провалили першу ж серйозну перевірку на цій Олімпіаді – вийшли на півфінал проти сербів командою, настільки впевненою у власній перевазі, що для її підтвердження начебто і не потрібно було нічого робити. Светіслав Пешич, своєю чергою, отримавши на горіхи у групі (тоді балканців ще у першій половині поховав Кевін Дюрент, забивши абсолютно все, що мав), зробив правильні висновки після першої поразки від США – ну і травма Ніколи Йовича йому також у цьому частково допомогла.
Серби відіграли півфінал великими лайнапами – поруч з Ніколою Йокичем, який не йшов з майданчика, навіть маючи проблеми з перебором персональних зауважень, постійно знаходився ще один номінальний центр, Філіп Петрушев або Нікола Милутинов. Це допомогло європейцям не поступатись габаритами в захисті і у боротьбі за підбирання – а попереду вони взагалі не мали проблем.
Вайлуватий захист американців, який критикували ще після виставкового матчу з Південним Суданом (кілька тижнів тому США отримали сотню від африканських дебютантів Олімпіади), дав Сербії розкидатись у першій половині – вже до великої перерви головні фаворити Парижа-2024 отримали у свій кошик 54 очки та десять дальніх кидків. Причому якщо проти лідерів суперника на кшталт Йокича чи Богдана Богдановича підопічні Стіва Керра ще бодай епізодично намагалися грати в обороні серйозно, то про рольовиків, здається, взагалі не чули, як про Андреаса Обста рік тому – насипали США, у першу чергу, Огнєн Добрич та Алекса Аврамович, у яких іноді було по 2-3 секунди для того, щоб підготувати та виконати спробу.
Американці програли б цей поєдинок з нищівною різницею у рахунку (по ходу поступались «-17»), якби не Стеф Каррі – один з найкращих снайперів світу весь матч намагався відповідати Богдановичу і компанії, зазіхнувши на рекорд усіх часів за кількістю влучних дальніх спроб у матчі фінальної частини олімпійського турніру (10 в Кармело Ентоні у 2012-му). Він власноруч тримав команду у грі до початку заключної чверті, чекаючи, доки прокинуться інші – зокрема, Джоел Ембід.
На трьох Стеф, Джоел та Леброн Джеймс – за допомогою Дюрента, який забив надважливий середній кидок на останній хвилині – і організували рятівний ривок у четвертій чверті (її, єдину з усіх чотирьох, Америка виграла 32:15). Вперше зрівняли трохи менше ніж за чотири хвилини до фінальної сирени, а потім і дотиснули сербів після того, як Добрич не забив неймовірно важливу триочкову спробу, а потім втратив Каррі у захисті. Програючи підбирання, все ще пропускаючи очки від Богдановича – однак банально забиваючи більше.
Стеф у підсумку настріляв 36 балів – це не рекорд ані збірної США, ані плей-оф олімпійських турнірів, але точно його найважливіший перформанс за американську збірну. Леброн оформив тріпл-дабл 16+12+10, Ембід (ось заради цього вечора його і варто було натуралізувати) дав 19 балів за 26 хвилин – і на трьох у них рівно 75% усіх результативних дій команди. Найстатусніша збірна світу вижила завдяки своїм головним зіркам – і, як у Токіо-2020, боротиметься за золото з французами.
Фото: ФІБА