Історія для Німеччини, камбек сербів з «-24» та нарешті нормальний Ембід. Найголовніше про 1/4-ту ОІ в баскетболі
Розповідаємо і показуємо.
У вівторок, 6 серпня, на паризькій Олімпіаді були зіграні усі чвертьфінальні матчі чоловічого баскетбольного турніру – претендентів на нагороди залишилось лише чотири.
Один з призерів Токіо-2020 склав свої повноваження – збірна Австралії припинила виступ на Іграх на стадії 1/4 фіналу (і сама у цьому винна). Американці та французи продовжують боротьбу – і теоретично можуть зустрітись у фіналі вдруге поспіль.
Але про все по порядку.
Новий хайлайт для Німеччини – дійшли до півфіналу ОІ вперше в історії
Фантастичний стрік команди Горді Герберта триває – після бронзи Євробаскета-2022 і перемоги на ЧС-2023 німці пробились в четвірку найкращих команд баскетбольного турніру Олімпіади. Зробили це вперше у власній історії – раніше найкращим результатом був чвертьфінал (доходили до цієї стадії тричі, зокрема, й у Токіо-2020), і все виглядає так, що у Парижі німці – дійсно найкраща команда, що не називається збірною США.
Чвертьфінал із греками вийшов не надто видовищним: німці довго шукали свою гру (цілком можливо, через ранній старт поєдинку – на майданчик вийшли вже о 12:00), поступалися з двозначною різницею у першій половині, але потім спокійно забрали своє. Можна, звісно, відзначити Франца Вагнера з його 18 очками, але насправді матч Німеччина виграла захистом – глибока та якісна лінійка важких форвардів і центрових Герберта (Тайс, Мо Вагнер, Фогтманн, Тіманн – тут є, з кого обирати) за допомогою Айзека Бонги ефективно лімітували Янніса і його найкращі чесноти, забравши в зіркового грека простір.
Свої 22 бали Адетокумбо здобув і, скоріш за все, так і залишиться найкращим скорером олімпійського турніру, але, обмеживши його можливості, німці змусили Вассіліса Спануліса робити більший акцент на менш статусних виконавців. З цим вималювалась серйозна проблема – Георгіос Папаянніс взагалі не міг залишатись на майданчику (кинув 0/3 з поля і пропускав через себе все у фарбі – «-14» за менш ніж десять хвилин кажуть самі за себе), а захисники не влучили. Складно на щось розраховувати в плей-оф Олімпіади, маючи 6/22 з периметра – і це ще Томас Вокап забив дуже пристойні за власними стандартами 2/5.
У підсумку німці пропустили лише 63 очки – і тільки 27 після великої перерви. Тож щоб гарантувати собі історичний півфінал, не знадобився навіть якийсь героїзм від Денніса Шрьодера: у нього непогані, але точно не якісь унікальні 13+8.
Головна драма дня трапилась у другому чвертьфіналі: австралійці буквально знищували віце-чемпіонів світу сербів у першій половині, к середині другої чверті відірвавшись аж на 24 бали. Петті Міллз давав один зі своїх вантажних перформансів (пішов на велику перерву із 20 набраними очками), Богдан Богданович десь загубився і навіть Ніколі Йокичу було дуже некомфортно – чинний MVP НБА довго не міг пристосуватись до рівня агресії та енергії, з яким команда Браяна Гурджана вийшла на важливий матч.
Однак австралійцям банально не вистачило якості для того, щоб довести справу до логічного завершення. У третій чверті в них трапився справжній колапс (програли 11:25), і в якийсь момент навіть люди з НБА перестали розуміти, що робити із м’ячем. Джош Гідді зробив сім втрат, більшість з яких прийшлись якраз на третю десятихвилинку, Міллз – чотири, і серби повернулися у гру. Ба більше – якби не класні відрізки від Данте Екзама, який використовував простір і бодай якось створював для партнерів, та влучання Джека Маквея (13 очок і 5/8 з поля – на цього хлопця точно буде цікаво подивитись у новому сезоні у «Х’юстоні», з яким він уклав двосторонню угоду), європейці виграли б ще в основний час.
Не сталося – без тижня 36-річний Міллз забив свій, можливо, останній великий кидок за збірну, середньою спробою через Йокича на останніх секундах основного часу перевівши поєдинок в овертайм. Там австралійцям знову довелося рятуватися, але вийшло геть кепсько: Гідді спочатку не зміг нормально ввести м’яч в гру після тайм-ауту (ключове перехоплення зробив Філіп Петрушев), а потім ще й травмувався, полізши в натовп забивати у проході і невдало приземлившись на ногу Огнєна Добрича.
Нестабільність Джоша, в якого геніальні рішення змінювались катастрофічно поганими, і провал Джока Лендейла (спочатку просто не увійшов у матч, а потім ще і відфолився – всього 5+6 в одного з лідерів збірної) – напевно, головні причини сербського камбеку, найбільшого в історії олімпійських турнірів. Однак команда Светіслава Пешича теж поступово вчиться бодай якось захищатись із Йокичем на майданчику. Це точно не рівень минулорічного ЧС, де серби без Ніколи випалювали все живе, але вже й не так погано, як було на старті олімпійського турніру – побачимо, чи буде ще краще у медальних матчах.
Після поразки від Німеччини на фініші групового раунду та публічної критики на власну адресу з боку одного з ветеранів збірної Евана Фурньє головний тренер Франції Венсан Колле вдався до радикальної перебудови складу – випустив аж трьох нових стартерів (єдиним, хто зберіг свої місце та позицію в основі, був Ніколя Батюм) і залишив Віктора Вембаньяму єдиним номінальним бігменом на майданчику.
Пізніше з’ясувалося, що чотири хвилини ігрового часу Руді Гобера – а це його найменший показник за всю кар’єру у фінальній частині будь-якого турніру національних команд, – пов’язані не лише із тренерським рішенням, а й з проблемами самого центрового «Міннесоти» (після гри з німцями йому зробили якусь процедуру на пальці). Однак саме кадрові перестановки стали ключовими у чвертьфіналі з Канадою: французи нокаутували суперника за стартові п’ять хвилин, оформивши ривок 16:5 і завівши арену у Берсі.
Головними дійовими особами стартового спурту – і матчу загалом – стали двоє баскетболістів з Євроліги. Гершон Ябузеле здобув 22 очки, забивши 6/9 кидків з поля, Айзея Кордіньє настріляв двадцятку (10 прийшлись якраз на ривок на початку матчу), Матіас Лессор додав 13+5 – на глибину складу господарів Олімпіади після такого матчу точно можна починати дивитись по-новому.
А що ж Канада? Шей Гілджес-Александер, як завжди, зібрав прекрасну статистику (27 + 5 підбирань + 4 передачі), кілька якісних влучань було в Ар Джей Барретта, Діллон Брукс цілком собі колоритно намагався захищатись проти Вембаньями – але загалом, як і на попередньому чемпіонаті світу, команді Жорді Фернандеса не вистачило ані ідей, ані виконання. Перша ж більш-менш організована європейська команда зупинила їх на шляху до нагород – нічого дивного, враховуючи, що канадцям так і не вдалося інтегрувати в команду Джамала Мюррея (6,0 очка і 29% реалізації з поля в олімпійському турнірі), та й відсутність габаритів у передній лінії точно не допомогла.
На підході у Канади Зак Іді – найкращий гравець NCAA двох попередніх сезонів і лотерейний пік «Мемфіса», якого команда з Теннессі точно планує розігрувати. Але це історія про «колись»: у боротьбі за олімпійські нагороди залишаються французи, зігравши саме у чвертьфіналі свій, напевно, перший матч у цьому році, після якого команду Коллє хочеться хвалити, а не критикувати.
Американці знову не відчули проблем – на цій Олімпіаді їх все ще ніхто серйозно не перевіряв
Збірна Бразилії, яка пробилась в плей-оф з третього місця у групі за різницею набраних та пропущених очок – точно не та команда, за матчем з якою можна було б оцінювати готовність США до медальних викликів. Американці не поставились до чвертьфінального матчу занадто серйозно – десь дозволяли собі не забивати відкриті данки, шукати складні рішення замість простих і пропускати невеличкі ривки. Однак їхня перевага у всьому була занадто великою, щоб це бодай якось впливало на результат. А на тих проміжках часу, коли суперзірки з НБА ще й вмикались у захисті, це виглядало як побиття дитини – були відрізки, коли впродовж декількох хвилин бразильці, чий досвід навряд чи міг їм чимось допомогти у такому матчапі, не могли створити собі бодай один нормальний кидок.
Тож все очікувано завершилось погромом – Південний Судан залишається єдиною командою, що на цій Олімпіаді програла американцям менше 20. Навряд чи у медальних матчах США буде настільки ж легко, але, забиваючи по 30+ очок у кожній чверті та домінуючи на підбираннях, не схоже, що вони матимуть якісь проблеми.
По персоналіях в американців якщо когось і варто відзначати, то точно Леброна (він цілком міг би зібрати тріпл-дабл, якби матч був бодай трохи конкурентнішим – мав 10+3+8 ще у першій половині, але майже не виходив у другій) та, напевно, Джоела Ембіда. Не те, щоб хороша гра проти бразильців була б чимось супервидатним для баскетболіста його статусу, проте він нарешті виглядав серйозною людиною – був впливовим в атаці, контролював підбирання (14+7 за 12 хвилин) і навіть стрибав за нічийними м’ячами. Це теж хороший сигнал для США – і погані новини для усіх, хто пробуватиме створити апсет.
У півфіналах зустрінуться команди, що вже грали між собою на Олімпіадах – це робить матчі ще цікавішими
Жодна з команд пулу А, який перед початком Парижа-2024 виглядав як група смерті, не пробилась у медальні поєдинки – у грі залишились лише по два найкращих представники груп В та С. Тож у півфіналах ми побачимо одразу два рімейки: французи знову спробують бодай щось вдіяти із німцями, а збірна США перевірить, наскільки значним є прогрес сербської команди по турніру.
На груповому етапі фаворити без проблем перемогли – ми побачили впевнені 85:71 на користь Німеччини та 26-очковий розгром сербів американцями (110:84). Це, звісно, ще не гарантує фінальний поєдинок Німеччини та США (ці команди грали між собою рік тому у півфіналі чемпіонату світу і видали одну з найяскравіших перестрілок в історії баскетболу збірних), але ми точно стали до нього на одну стадію олімпійського турніру ближчими. Хоча і серби, і французи можуть мати на цей рахунок зовсім іншу думку.
Півфінали Олімпіади у Парижі будуть зіграні у четвер, 8 серпня. В Україні вони транслюватимуться на каналі Eurosport 6 за підпискою на стрімінговий сервіс MEGOGO.
Фото: ФІБА
Інші пости блогу
