Головна проблема «Полісся» – не в Ашурі. Обставини його звільнення це тільки підтвердили
Олександр Сажко – про підходи Геннадія Буткевича.
В понеділок «Полісся» звільнило головного тренера Імада Ашура, а в четвер оголосило про розірвання контракту, яке «дозволило сторонам розійтися з повагою та вдячністю до спільно пройденого шляху». І хоч співвідношення очікувань до реальності результатів та якості гри команди говорить, що рішення є скоріше закономірним і деякий час напрошувалося, самі обставини звільнення тільки підтверджують, що ключова проблема житомирського клубу – зовсім не в тому, хто в конкретний момент є його головним тренером.
«Події, що відбулися сьогодні в клубі, стали предметом внутрішнього аналізу керівництва. За його результатами було прийнято рішення про завершення співпраці з усім тренерським штабом першої команди», – йшлося у заяві «Полісся». Ігор Циганик пояснив рішення вимогами/запитом Ашура до Геннадія Буткевича щодо наявності окремих людей в клубі та спростування чуток в інформаційному полі. Михайло Співаковський стверджував, що зміни пов'язані з недавнім приходом В'ячеслава Шевчука на посаду спортивного директора, бо той якраз хотів повністю змінити тренерський штаб та скаутську систему в клубі.
Тобто звільнення Ашура:
1. Реакційне та імпульсивне, а не підготовлене – готової заміни тренеру не було, просто Буткевичу не сподобалися вимоги Ашура в ситуації, коли його позиції дуже хиткі.
2. Як мінімум частково є й результатом внутрішньої боротьби в клубі за увагу Буткевича, яка наклалася на благородний ґрунт – рівень результатів та якість гри, які були нижче очікуваного.
І в цьому все «Полісся».
Навколо Геннадія Буткевича буквально з перших днів його появи в футболі складається дивний інформаційний фон, коли майже всі футбольні та навколофутбольні люди (найбільші блогери країни, поточні та колишні гравці його клубу, поточні та колишні менеджери та тренери, й багато інших), відверто його вихваляють та намагаються створити образ мудрого та потужного бізнесмена, а тепер й не менш мудрого та потужного футбольного функціонера та мецената, ледь не кожне рішення якого – заплановане, продумане та ідеальне. Хоча в реальності в «Полісся» поки є аномальна для повномасштабної війни та рівня клубу кількість грошей, яка дає можливість реалізовувати масштабні проєкти (завдяки цьому клубна структура швидко рухається вперед), та неймовірні амбіції, які завищують очікування від рівня гри та результатів клубу. І ніякої стабільності та стратегії в плані розвитку команди.
Хаос та невизначеність підкреслює простий факт: Олександр Максимов з приставкою в.о. став вже четвертим головним тренером «Полісся» за два сезони в УПЛ – і якщо клуб встигне знайти нового тренера, то буде й п'ятий. Не краща ситуація й в керівництві:
– взяли спортивним директором Володимира Теслю, який не мав жодного досвіду в футболі, за кілька місяців зробили його віцепрезидентом – за рік звільнили;
– взяли спортивним директором Даріо Друді, який не мав жодного досягнення в футболі як функціонер, – за 10 місяців звільнили (при чому розмови про його звільнення почалися вже за 5 місяців після призначення, але потім Буткевич передумав);
– повністю змінили трансферну стратегію взимку, напідписували досвідчених гравців вже начебто під Ашура (бо літнє вікно все ж навряд було під нього) – не мали терпіння почекати навіть пів року, тут же призначили спортивним директором В'ячеслава Шевчука, який не має жодного досягнення, як функціонер та менеджер (хтось може взагалі зрозуміти, чим він займався в «Вересі» чи «Русі»?), та знову хоче змінити всю трансферну стратегію, скаутів (яких вже відсторонили – і незрозуміло, наскільки це пов'язано з Ашуром), тренерів.
Чотири головних тренери за два сезони та три спортивні директори за останній рік. А це посади, які якраз відповідальні за формування команди та стабільність в ній: трансферна стратегія, вибір гравців, перемовини.
Точно поява Шевчука з його планами всіх змінити ще на початку березня не вплинула на атмосферу в колективі, результати та рівень гри команди? І головне: тепер стає зрозумілим, як загалом в ці закономірності вписується 37-річний Імад Ашур, який до «Полісся» тренував лише дітей та юнаків?
Той самий симптом – призначити людину без досвіду та/чи досягнень, не дотерпіти навіть сезон та пошвидше змінити в сподіванні на миттєві результати. Що насправді лише змушує по колу починати робити те ж саме.
Реальність показала, що ані Ашур, ані один з менеджерів без досягнень не були готові до своїх посад. По-хорошому Імад не мав навіть очолювати «Полісся» – підстав для його призначення, окрім бажання власника, не було. Але очевидно, що від таких шансів не відмовляються, навіть якщо молодий тренер сам відчував, що ще не готовий до такої відповідальності.
Коли Буткевич призначав Ашура, це виглядало занадто ризикованим, але принаймні викликала повагу його сміливість та бажання діяти нешаблонно – так це виглядало минулого літа. Проте цей сезон додав інформації для оцінки: коли це не одиничне точкове рішення в сподіванні на «чуйку», а ціла низка майже однакових безпідставних призначень – це вже стає не сміливістю, а хаотичністю та безсистемністю.
При цьому, схоже, паралельно в клубі безперервно йде боротьба за те, хто та що буде радити Буткевичу, який має мінімальний досвід у футболі. Тобто боротьба за доступ до його ресурсів та рішень. І власник «Полісся» занадто швидко та легко кардинально змінює напрямок розвитку команди, якщо щось хоч трошки йде не так – бо не має терпіння та хоче швидких результатів.
Фактично зараз Буткевич досі не може знайти свого ключового менеджера, який допоможе стабілізувати справи зі стратегією розвитку команди – стиль, тренер, відповідність складу до тренера та стилю. Насправді це трохи дивно, бо дійсно не в'яжеться з особою Буткевича поза футболом.
Як би не виглядало зараз іноді кумедно «Полісся», але його власник побудував велику та успішну бізнес-імперію, яка зробила його дуже багатою людиною, що тепер може для свого задоволення витрачати величезні гроші на футбол. І, здавалося б, саме в плані якості прийняття стратегічних рішень та вміння знаходити правильних людей для їх втілення Буткевич має мати як досвід, так і «чуйку». Але в футболі це поки для нього не працює – принаймні в частині розвитку «Полісся» саме як команди, а не клубної структури (з останнім якраз все значно швидше та успішніше просувається вперед).
Все це є головною проблемою «Полісся», а не Імад Ашур чи будь-який наступний тренер, який потрапить у цю порочну систему.
Фото: «Полісся»
Інші пости блогу
