«Шахтарю» потрібне очищення третім місцем УПЛ – лише звільнення Пушича вже замало
Олександр Сажко – про майже найкращий «Шахтар» в історії.
Так склалося, що тільки сьогодні «Металіст 1925», який зі своїми можливостями мав виносити Першу лігу з величезним відривом, програв другий з трьох матчів Чемпіонської групи та випав навіть з топ-4. Одразу виникла думка, що харківський клуб провалив свої очищення Першою лігою та було б непогано, щоб він залишився там ще на сезон – подумати та привести себе до ладу. Бо гроші – не єдине, що потрібно в футболі.
Але що тут говорити про молодий клуб з ще більш недосвіченим власником, який в команді лише 1,5 року, коли в УПЛ є такий клуб як «Шахтар». Клуб з традиціями, досвідом та значно більшими ресурсами, який поки програє навіть боротьбу за друге місце. Несправедливо тикати носом «Металіст 1925» за локальні провали, коли маємо провал гучний та масштабний.
Черговий ганебний результат – поразка від «Колоса» – лише один серед цілої низки провалів донецького клубу всередині країни цього сезону. Не має права команда, як провели 4 трансфери за 12+ мільйони євро бути в такій позиції, коли «Олександрія» з вільними агентами його випереджає на фініші сезону.
Але якщо до Нового року ми вже неодноразово критикували головного тренера Марино Пушича, то тепер варто говорити і про більш глобальний провал – керівництва клубу. Яке не побачило вчасно те, про що кричали буквально всі – цей тренер за рік не спрогресував в команді та не може їй більше нічого дати. І з ним вона виглядає суттєво гірше не тільки свого потенціалу, а й реальних поточних можливостей.
«Шахтар» майже 30 років (!) не падав нижче другого місце УПЛ. Можливо, саме повний провал та третє місце за підсумками сезону змусить Рината Ахметова задуматися, що його талановиті менеджери намеджерили щось зовсім не те. І команді потрібне значно глибше очищення, ніж зміна головного тренера.
Падіння на зовсім незвичні позиції – це можливість переглянути всі процеси в клубі, подивитися, чи відповідаю ключові люди своїм посадам, продумати нову стратегію, привести до ладу склад, знайти дійсно якісного тренера, зрештою, оптимізувати витрати, які є неадекватними для цих результатів.
Коли не треба гнатися за грошами в єврокубках – це зробити простіше.
Зарозумілість та зверхність менеджерів гірників в оцінках рівня цієї команди впадала в очі дуже давно – з моменту слів Дарійо Срни про майже найкращий «Шахтар» в історії. Так от, цей майже найкращий «Шахтар» програє 10 очок «Динамо», в якого немає грошей на трансфери і повністю український склад, та навіть не здатен випередити «Олександрі». Срна ще й принизив сам себе та ту команду, в якій грав. Бо цей «Шахтар» далекий від неї так само, як від титулу УПЛ.
Провальний кейс непродажу Судакова з заграванням з цифрою в 150 мільйонів, коли ніхто не дасть поки й 50 – ще один приклад переоцінки своїх можливостей. Витрати десятків мільйонів на поки не визначений приблизний потенціал, коли нема кому робити результат зараз – взагалі величезний стратегічний провал. Можливо, Кевін та Марлон підуть колись за величезні гроші, проте зараз команда не може обіграти «Колос», «Карпати», «Кривбас» та «Полісся».
Тому Пушич, звичайно, має піти. Але цього недостатньо для очищення. Бо ті, хто приймає рішення, призначає тренера, обирає стратегію та планує трансфери – залишаться. І це їхній провал навіть більше, ніж Пушича.
Очищення має бути повноцінним, а не черговою зміною тренера.
Фото: «Шахтар»




















