"Мрії проти цілей": Данило Каневцев про свій футбольний шлях та зустріч з "Динамо”

–Даниле , згадай той момент, коли футбол перестав бути просто грою на подвір'ї — коли ти вперше відчув, що це може стати твоїм життям. Що тоді було в твоїй голові, і чи хтось із близьких вірив у тебе більше, ніж ти сам?

–Насправді для мене футбол ніколи не був просто грою на подвір'ї. У 6 років мама відвела мене до знайомого тренера в команду, і з того дня це було дещо більше для мене, ніж просто гра для задоволення.

–Чи пам’ятаєш свою першу футбольну форму, перше тренування? Які емоції пов’язані з цими спогадами, і що вони для тебе зараз означають?

–Зараз важко згадати, які емоції були, та й взагалі перше тренування. Пам’ятаю, що бігали ми всією командою за тим м’ячем. А форму добре пам’ятаю, у мене була форма Буффона.

–Коли ти дивишся на себе малого, який тільки починав, — що тобі в ньому найбільше імпонує? Впертість? Любов до гри? Мрії?

–Напевно, це жага до перемоги, бажання грати й насолоджуватися грою.

–Часто за кар’єрою футболіста стоїть ціла сім’я. Яку роль зіграли твої рідні в тому, що ти зараз тут, у професійному спорті?

–Рідні зіграли дуже важливу роль насправді, насамперед у моєму становленні як людини. Пригадую, скільки мама возила мене з тренування до школи і навпаки!

–Бути воротарем — це не лише про сейви, це окрема психологія. Як ти навчився жити з тим, що одна помилка може коштувати всього? Що допомагає залишатися холоднокровним у найнапруженіші моменти?

–Мені здається, навчитися цьому важко, треба народитися трохи «відмороженим». Що стосується помилок, то вони завжди будуть, до цього треба ставитися нормально, проаналізувати й іти далі.

–Ти, як воротар, завжди один проти всього світу в моменті пенальті. Що ти відчуваєш у ці секунди — страх, азарт, концентрацію? Який настрій вмикаєш у собі в такі моменти?

–Що стосується саме пенальті, то особисто для мене це найлегше в плані психології, бо воротар завжди «андердог». Ти відбив — герой, якщо ні, то граємо далі.

–Твоя позиція — це не лише робота, а ще й велика відповідальність перед командою. Чи відчуваєш ти, що твій характер за воротами впливає на те, як почуваються твої партнери на полі?

–Ну, звісно, бо не даремно кажуть, що воротар — пів команди. Коли партнери відчувають, що позаду надійність, то й легше вперед бігти.

–Чи маєш ти футбольну мрію, яку ніколи публічно не озвучував? Можливо, вона здається занадто великою або особистою — але вона є. Поділишся?

–Я б із задоволенням з вами поділився, але якось так повелося, що не дуже я люблю мріяти, а замість мрій у мене цілі.

–Коли ти озираєшся на пройдений шлях — що тебе найбільше вражає: де ти починав чи як змінився за цей час як людина?

–Озираючись назад, мене вражає, як швидко летить час.

–Кубок України для вас — це не просто турнір, а ціла історія цього сезону. Коли ви вийшли на перший матч, чи було відчуття, що можете зайти так далеко? Чи цей шлях став несподіванкою навіть для вас самих?

–На матчі Кубка ми завжди виходимо як на свято. Це окрема історія, яка триває лише один матч. Тому й настрій відповідний: вийти й перемогти за будь-яку ціну. Від матчу до матчу ми так і йшли. Вихід в 1/2 — це наша казка, сподіваюся, вона буде продовжуватися

–Кожен раунд Кубка — це нова драма. Чи можеш згадати якийсь момент, який був поворотним — або для команди загалом, або для тебе особисто? Можливо, сейв, слова тренера чи реакція трибун?... Чи відчував ти, що з кожною перемогою команда починає вірити у щось більше? Як змінювався ваш настрій і внутрішній тонус після кожного етапу?

–Ну, напевно, запам’яталася остання перемога, бо ми грали в рідному місті, рідні вболівальники, такої шаленої підтримки давно не відчував, це було неймовірно.

–Коли ви дізналися, що наступний суперник — «Динамо», що сталося перше: хвиля адреналіну чи стратегічне обговорення в голові, як підходити до такого опонента?

-Ну, треба зазначити, що три команди, які могли потрапити нам, усі дуже сильні, гранди нашого футболу. Коли дізналися, що саме «Динамо» буде нашим суперником, то дуже зрадів, бо це команда дуже сильна, амбітна, з історією. Завжди цікаво грати з такими командами, сподіваюся, вдасться гідно виглядати на тлі такого суперника.

–У кожного гравця є особисте ставлення до великих матчів. Для тебе ця зустріч — це виклик, можливість заявити про себе чи, можливо, ще щось глибше?

–Для мене це гра з топовим суперником, можливість перевірити свої сили.

–Чи є в «Динамо» гравець, з яким тобі особисто цікаво зійтися на полі? Не в сенсі змагання, а як певний маркер твого рівня — перевірка себе?

–У «Динамо» всі гравці дуже високого рівня, зібрані всі топові гравці нашої країни, тому виділяти когось не бачу сенсу.

–Як ти вважаєш, що ця гра може дати «Буковині» навіть у випадку поразки? Яку внутрішню перемогу ви можете здобути незалежно від результату?

–Насамперед це історична гра для клубу, для міста. Що стосується команди, то це великий суперник, на тлі якого, я сподіваюся, ми будемо виглядати гідно.

–Після фінального свистка — що ти робиш першим? Кому телефонуєш, про що думаєш, де твій перший емоційний порив?

–Як правило, після свистка залишається мало емоцій, вони залишаються на полі під час матчу. Після матчу найчастіше проходжу в роздягальню й хвилин 10 сиджу й обмірковую гру.

–Якщо б був шанс пережити один момент ще раз — будь-який з усього цього шляху — що б ти обрав і чому?

–Хотів би, напевно, зіграти на рідному стадіоні в Харкові за заповнених вщент трибун.

–Що ти хочеш сказати собі після цього сезону? Без камер, без зайвих слів — тільки ти й твої думки.

–Ну, поки що нічого, бо сезон ще не закінчився, а навпаки, тільки почався.

–Якби ти міг на мить повернути час і поговорити з собою маленьким — тим, хто тільки мріяв про великі матчі, але ще нічого не знав про реальність футболу, — що б ти йому сказав?

–Цікаве й важке питання. Напевно, я б сказав, щоб він більше цінував усі миті свого футбольного шляху.

–Даниле, щиро дякуємо тобі за час, який ти виділив для нашого інтерв'ю. Твоя відкритість та щирість вразили нас, а твої розповіді про футбольний шлях були надзвичайно цікавими та надихаючими. Ми впевнені, що твої слова знайдуть відгук у серцях багатьох шанувальників футболу. Бажаємо тобі невичерпної енергії, нових перемог та досягнень на футбольному полі!

Данило Каневцев

inst: kanevtsev12

Журналіст

inst: viki.eq_