Кубок Кубків 1998/99. Єврокубковий похід київського ЦСКА

Пропоную сьогодні перенестися у далекий 1998 рік. Тривав сьомий рік української незалежності. Парламентські вибори, випуск оновленої “Таврії-Нова”, запуск Нового каналу, потужна економічна криза та інші події визначали життя країни. Але нас передусім цікавить, що відбувалося в українському футболі.

У внутрішньому чемпіонаті «Динамо» традиційно та передбачувано стало чемпіоном. Вже відчувалося дихання «Шахтаря» у спину киянам — «гірники» посіли друге місце, відставши всього на 5 очок. Це було друге срібло в історії для донецького клубу. Бронзу ж того сезону сенсаційно здобули львівські «Карпати», які, до речі, зуміли перемогти «Динамо» і у Львові, і в Києві.

Трохи більше інтриги було в Кубку України. Його, звісно, теж виграло «Динамо». Але команда, яка виходила до фіналу й програвала його, все одно отримувала путівку в Кубок кубків, а після його розформування — до Кубка УЄФА. Це ставалося, якщо переможець Кубка України потрапляв до Ліги чемпіонів. І ось у сезоні 1997/98 Україна побачила київське дербі у фіналі — «Динамо» проти ЦСКА. Як уже згадувалося, незалежно від результату, армійці автоматично отримували місце в єврокубках. Саме про їхній виступ у Кубку кубків я й пропоную згадати.

Але для початку — коротко про шлях ЦСКА до фіналу. В 1/16 армійці здолали свою другу команду ЦСКА-2 (так, тоді, очевидно, основа могла грати з дублем у кубку): 4:2 і 1:2. У 1/8 — пройшли «Таврію» (2:0, 0:1), у чвертьфіналі — «Дніпро» (1:0, 1:1), а в півфіналі — донецький «Металург» (1:1, 3:1). У фіналі ЦСКА поступився «Динамо» — 1:2 (дубль Шевченка та гол Новохацького). В чемпіонаті ж команда фінішувала на 13-й позиції, ледве врятувавшись від вильоту.

У 1998 році у ЦСКА з’явився новий керівник — Віктор Тополов. У нового спонсора було бажання гідно виступити в Європі, тож вирішили серйозно підсилити склад. Із «Динамо» були запрошені Сергій Беженар (який перед тим встиг зіграти матч за «Ворсклу»), Павло Шкапенко та Віктор Леоненко. Із донецького «Металурга» перейшов Валентин Грегуль, із «Нафтовика» — Дмитро Корєнєв, а з запорізького «Металурга» — Андрій Каряка (той самий, який згодом прийняв російське громадянство). Також уже проявили себе Віталій Рева, Сергій Закарлюка, Руслан Костишин та Едуард Цихмейструк. Тренував команду Володимир Безсонов.

ЦСКА розпочав шлях у Кубку кубків із кваліфікації. Суперником став ірландський «Корк Сіті». Здавалося, це буде легка прогулянка. Можливо, ірландці думали так само. Матч відбувся 13 серпня й зібрав аншлаг — 5000 глядачів.

«Корк Сіті» навісами створював небезпеку, а ЦСКА не міг цьому зарадити. На 18-й хвилині Сергій Беженар сфолив на Браяні Мерфі — пенальті реалізував Келвін Фланаган. Здавалося, кияни мали прокинутись, але ні. На 30-й хвилині Кахіл пройшов флангом і навісив, а Кохлен подвоїв рахунок. Можна припустити, що в перерві Безсонов нагадав гравцям: «Корк Сіті» — не «Баварія». І вже у другому таймі ЦСКА заграв активніше, але зумів забити лише один м’яч. На 90-й хвилині Олійник подав кутовий на Беженара, той пробив головою, м’яч влучив у Шкапенка, а Ревут добив — 2:1 на користь ірландців у першому матчі.

Після гри керівники киян почали виправдовуватись — мовляв, у «Корк Сіті» більше єврокубкового досвіду. Але ж екс-гравці «Динамо» мали досвіду не менше.

Матч-відповідь пройшов 27 серпня в Києві на стадіоні «Динамо». 6000 уболівальників підтримували армійців. Кияни одразу пішли вперед. Грегуль промчав флангом і навісив, Цихмейструк із другої спроби відкрив рахунок. Віктор Леоненко виглядав яскраво й подвоїв перевагу на 56-й хвилині. На жаль, у цьому епізоді він зазнав травми і залишив поле. Його замінив Віталій Дараселія.

Ірландці дещо активізувалися, але нічого серйозного не створили. Підсумок — 3:2 за сумою двох матчів. ЦСКА проходить до 1/16 фіналу, де на нього чекав московський «Локомотив».

На той момент цей клуб був серйозним клубом. Мало хто вірив, що ЦСКА зможе пройти росіян.

Перший матч у Києві перетворився на болісний сеанс безпорадності. «Локомотив» з перших хвилин захопив ініціативу, тримав м’яч, створював моменти. І зрештою Харлачов, обігравшись із Джанашією, відкрив рахунок. Заміни Безсонова нічого не змінили. Джанашія забив ще один — з офсайду, але навіть це не змусило киян прокинутись. До перерви Рева кілька разів рятував.

У другому таймі Джанашія оформив дубль — ударом здалеку. «Локомотив» віддав ініціативу, але ЦСКА не мав жодної ідеї в атаці. Грегуль, Цихмейструк, Олексієнко — лише удари відчаю. Підсумок — 0:2.

Матч-відповідь був формальністю. Беженар швидко відкрив рахунок зі штрафного, але Буликін зрівняв, а вилучення Левченка зруйнувало останні надії. У другому таймі — ще два голи: дубль Буликіна й крапка від Джанашії. Догравали без емоцій: ЦСКА не міг, суперник — не хотів.

До речі, «Локомотив» того сезону дійшов до півфіналу, де поступився «Лаціо».

Таким вийшов дебют ЦСКА у єврокубках. Шкода, що згодом власники втратили інтерес до клубу. А команда ж мала стадіон, уболівальників, історію. Зараз ЦСКА намагається відродитись. І я щиро бажаю успіху. За цю команду я б уболівав — поки в українському футболі немає «Таврії».