Зниклі футбольні клуби України. ФК "Ігросервіс" (Сімферополь)

Я давно розмірковував над цим, і нарешті з’явилася можливість перекласти старі публікації українською. Тож, якщо вам цікаво перечитати захопливі історії українського футболу рідною мовою – ласкаво прошу!

ФК “Ігросервіс” (Сімферополь)

Дата заснування: 1936р; 2000р (відродження)

Кольори клубу: біло-сині

Дата розформування: 2009р

Колишні назви: “Динамо”; “Динамо - Ігросервіс”

Стадіон: "Фіолент", м. Сімферополь. Вміщує 5000 глядачів

Я вирішив розпочати історію про зниклі футбольні клуби України саме з цього клубу. У вас, напевно, виникає питання: «Чому саме “Ігросервіс”?». І я згоден, це не той клуб, що мав велику історію, армію вболівальників або визначні досягнення. Я навіть не впевнений, що хтось за межами Сімферополя пам’ятає про нього. Оскільки я з Сімферополя, мені захотілося розпочати з клубу з рідного міста і про який у мене залишилися теплі спогади (хоча вже майже 25 років я вболіваю за «Таврію»). На момент написання цього тексту “Таврія” ще існувала, тому стаття не про неї.

«Ігросервіс» був єдиним професійним клубом із Сімферополя поза Вищою лігою. Пам’ятаю, як хотілося побачити сімферопольське дербі у Вищій лізі. Але, на жаль, бажанням сімферопольських вболівальників не судилося здійснитися. 

ФК «Ігросервіс» став спадкоємцем традицій сімферопольського «Динамо». Цікаво, що «Динамо» було засноване на 22 роки раніше, ніж перший чемпіон України – «Таврія» -  у 1936 році і брало участь у чемпіонатах Криму. У 1940 році динамівці зробили «дубль», вигравши і чемпіонат, і Кубок Криму. Однак через рік, як ми знаємо, в СРСР почалася війна. Багато гравців загинули на фронтах Другої світової війни. Після її завершення «Динамо» продовжило існування, але вже не мало колишньої сили, навіть за мірками чемпіонату Криму. Лише одного разу команді вдалося виграти чемпіонат і Кубок Криму. До 1954 року команда грала у чемпіонатах Криму та нижчих зональних лігах СРСР. У другій половині 50-х років настав спад, і команда надовго припинила своє існування.

Перенесемся приблизно на 40 років уперед – у 2000 рік. Сімферополь. Місцевий тренер Михайло Сачко та підприємець Микола Пашкульський відроджують сімферопольське «Динамо». Михайло Сачко народився 1 лютого 1959 року в Івано-Франківській області. Його кар’єра гравця не відзначалася високим рівнем. З 1993 по 1998 рік він тренував аматорський ФК «Пищевик» із Сімферополя. Саме на базі цього клубу й було відроджено «Динамо». Команда почала виступати в чемпіонаті Криму. Однак уже через рік, у 2001 році, «Динамо» привернуло увагу керівництва МВС України в Криму, а також різних спонсорів. У липні 2001 року, рішенням Ради ПФЛ, сімферопольці були прийняті до Другої ліги чемпіонату України. Команда проводила свої матчі на стадіоні «Фіолент» у Сімферополі. Варто зазначити, що стан стадіону на той момент залишав бажати кращого, тому у 2002 році його закрили на реконструкцію. На цей період сімферопольці приймали суперників у Саках, с. Фрунзе (Сакський район), с. Молодіжне (Сімферопольський район) і кілька матчів провели на стадіоні «Локомотив» у Сімферополі.

У першому ж сезоні команда добре себе показала, посівши 3-тє місце у своїй групі – непоганий результат для дебюту. У сезоні 2002/2003 суперники вже більш серйозно налаштовувалися на «Динамо». Попри це, сімферопольці змогли піднятися на 2-ге місце. У третьому сезоні у Другій лізі керівництво клубу поставило завдання вийти до Першої ліги. Того ж сезону спонсором «Динамо» стала корпорація «Ігросервіс», що займалася виробництвом ігрових автоматів. Клуб отримав назву «Динамо – Ігросервіс», а президентом став голова корпорації Володимир Яновський. З перших турів нового сезону сімферопольці захопили лідерство і за 4 тури до завершення чемпіонату гарантували собі 1-ше місце та підвищення у класі.

Перший сезон у Першій лізі команда провела слабко – кримчани посіли 14-те місце з 18-ти команд. Від зони вильоту їх відділяло лише 4 очки. У другому колі команда повернулася на рідний стадіон.

У сезоні 2005/2006 «Динамо – Ігросервіс» очолив Олег Лутков. Було проведено селекційну роботу, проте результати покращилися незначно – 13-те місце.

Наступний, XVI чемпіонат, сімферопольці розпочали значно краще і навіть певний час були серед лідерів. У підсумку – 9-те місце. Після першого кола, 19 грудня 2006 року, «Динамо – Ігросервіс» змінив назву на «Ігросервіс» через претензії київського «Динамо». Киян не влаштовувало, що емблема кримчан майже ідентична їхній. Також виникли питання щодо використання бренду «Динамо». Конфлікт вдалося вирішити у позасудовому порядку. Кияни дозволили кримському клубу дограти перше коло, після чого він змінив назву та емблему – у кружку замість літери «Д» з’явилася емблема корпорації «Ігросервіс».

У другому колі, після серії поразок, 7 квітня 2007 року замість Олега Луткова головним тренером став Ростислав Лисенко. Проте він протримався лише 4 місяці. Спочатку команда демонструвала непогані результати і завершила сезон на 10-му місці.

Через нестабільність у грі, 30 серпня 2007 року керівництво «Ігросервісу» звільнило Лисенка. Перемоги чергувалися з поразками, що для середняка чемпіонату було звичним, але керівництво очікувало більшого. Новим тренером став Сергій Шевченко, той самий, хто з 2016 по 2020 рік очолював відроджену в Україні «Таврію», а після повномасштабного вторгнення очолив створений росіянами в Херсоні ФК “Фрегат”. Він помер 23 березня 2024 року в Криму.

Шевченко став останнім тренером в історії “Ігросервіса”. Керманич намагався змінити стиль гри команди, і деякі футболісти заграли на нових позиціях. У підсумку сімферопольці посіли 6-те місце – їхнє найвище досягнення. А нападник Матвій Бобаль став найкращим бомбардиром сезону, забивши 23 м’ячі.

В своєму останньому сезоні симферопольці виступали не гірше, ніж у попередньому. Однак, 25 червня 2009 року в Україні набрав чинності «Закон про заборону грального бізнесу», що стало причиною занепаду клубу з Симферополя. 12 травня керівництво кримчан оголосило, що корпорація «Ігросервіс» більше не може фінансувати клуб. Проте футболісти та тренери вирішили дограти цей сезон. За останні 6 турів сімферопольці здобули 1 перемогу (2:1 у дербі проти «Кримтеплиці» на переповненому «Фіоленті»), 1 раз зіграли внічию (1:1 з «Сталлю» з Алчевська) і 4 рази програли (1:2 від «Олександрії», 1:3 від «Волині», 0:3 від «Олкома», 1:2 від «Енергетика»). У своєму останньому сезоні симферопольці посіли 7 місце. На жаль, на цьому історія ФК «Ігросервіс» завершилась.

Цікавий факт. Деякий час клуб був тісно пов'язаний із МВС. Через це у заявці команди було два генерали міліції – Микола Пихтін та Микола Паламарчук. Вони не лише числилися у складі, а й виходили на поле. Саме вони були найстаршими гравцями в історії професійного футболу України до недавнього часу. Їхній рекорд торік побив президент одеської «Реал Фарми» Микола Ліховідов. Станом на 2003 рік Пихтіну було 45 років, а Паламарчуку — 49. Генерали зазвичай виходили на останніх хвилинах матчів і навіть забивали з пенальті. Згодом Паламарчука перевели в інше місто, а Пихтін провів ще близько десяти матчів у Першій лізі. Він навіть виходив на заміну в кубковому матчі проти «Дніпра».

ТОП-3 рекордсмени за кількістю матчів.

Володимир Симончук (Півзахисник) - 219 матчів; 12 голів

Сергій Мамонов (Нападник) - 135 матчів; 42 голи

Євген Парубін (Півзахисник) - 119 матчів; 6 голів

ТОП-3 бомбардири.

Матвій Бобаль (Нападник) - 97 матчів; 56 голів

Сергій Мамонов (Нападник) - 135 матчів; 42 голів

Олексій Грищенко (Півзахисник) - 118 матчів; 40 голів

Відомі гравці.

Роман Войнаровський - автор найшвидшого голу (3.5 сек) в професійному футболі, Олексій Осипов, Олександр Бойцан, Олексій Антюхін, Олександр Гайдаш, Гоча Трапаїдзе, Олександр Мітрофанов.

Підписуйтесь на інстаграм "Історії українського футболу". Буде цікаво!