Блогер Tribuna.com склав рейтинг стадіонів, на яких йому вдалося побувати: а які арени відвідували ви?
Багато приємної ностальгії.
Від редакції: цей пост написаний користувачем Tribuna.com. Підтримайте його плюсами, а також напишіть в коментарях або у власному пості, які арени в Україні ви вважаєте найкращими та які враження від них для вас найяскравіші.
Ми живемо в такий час, коли важко щось загадувати на майбутнє, адже немає ніякої впевненості, що буде через місяць, тиждень чи декілька днів. Натомість я зловив себе на думці, що якось підсвідомо починаєш інколи підбивати підсумки свого життя, думати, чи достатньо встиг побачити, відчути. Згадуєш різні хороші місця, перебираєш в пам'яті приємні емоції, якісь особисті здобутки, різний життєвий досвід.
Вибачте за такий ліричний відступ. Цього року мені вдалося двічі побувати у Рівному на футболі: в травні на фіналі Кубка України та декілька днів тому на грі чемпіонату «Верес» - «Шахтар». «Авангард» вже став дванадцятим стадіоном, на якому я був як глядач.
Це були мої перші походи на професійний футбол з початку повномасштабного вторгнення. В студентські роки, навчаючись в Києві, я багато подорожував нашими топовими стадіонами, користуючись досить дешевими залізничними квитками та зручністю столичного сполучення «Укрзалізниці» з іншими великими містами. Інколи їздив з другом, любителем футболу, інколи з дівчиною, а інколи взагалі сам. В цьому була своя романтика.
Однак, розпочну зі свого рідного містечка – Млинова. Можете сприймати це як бонус. Тут кілька років грав рівненський «Верес», спочатку в другій лізі, потім у першій та Кубку України. А в сезоні 2003/04 місцева команда «Іква» мала статус професійного клубу – і грала також в другій лізі. Саме тоді стадіон набув сучасного вигляду.
12 місце: «Колос», Млинів
Видимість, звичайно ж, там хороша, оскільки трибун за воротами просто немає, лише центральна. Газон майже завжди в хорошому стані, хоча й без підігріву. Трибуни під накриттям, поряд мальовнича річка, пляж, парк, місця для відпочинку. З позитиву – мабуть, все, але як для маленького містечка – це й так дуже хороший рівень.
11 місце: «Авангард», Луцьк
Вперше я поїхав у Луцьк на футбол ще бувши школярем. Добратися туди можна без проблем, позаяк Млинів, хоча й відноситься адміністративно до Рівненської області, але географічно ближчим є до Луцька (40 проти 50 км). Це класичний радянський стадіон з біговими доріжками та поганим оглядом на місцях за воротами (1 фото – прим. авт.)
В період з 2002 по 2017 рік, коли я був там вперше та востаннє, «Авангард», таке враження, не змінився зовсім. Відверто кажучи, морально – це вже застаріла арена. З плюсів можна відмітити зручне розташування неподалік центру та вокзалів. Ну і центральні місця є доволі комфортними для перегляду.
10 місце: «Оболонь», Київ
На жаль, це єдиний стадіон, з якого у мене не залишилося жодної фотографії. Всі фото в цьому пості тільки мої, тому не хотів робити виключення і вставляти картинку завантажену з мережі. Був тут одного разу на матчі «Оболонь» – «Шахтар». Запам'яталася гра тим, що в ній Фернандіньо зламали ногу.
Що стосується самого стадіону, то він зручний, затишний з чудовим оглядом – те, що треба для спального мікрорайону. З мінусів: невелика місткість, розташований далеко від центру, досить важко знайти.
9 місце: «Україна», Львів
Тут був також лише одного разу. Стадіон, сміливо можна сказати, вже легендарний. На ньому багато разів грала наша збірна. Колоритна арена зі своїм олдскульним вайбом.
Знаходиться вона ніби в ямі, через що має хорошу акустику. Доволі містка. З негативу: не дуже зручне розташування та застарілість.
8 місце: «Динамо ім. В. Лобановського», Київ
Чимось схожий стадіон на «Україну», також вже досить старенький, але зі своєю атмосферою, шармом. Місцеві вболівальники його люблять, згадують із ніжністю. Коли я вчився, «Олімпійський» якраз був на реконструкції перед Євро, тому тут бував частенько. В тому числі на українському «Класичному» Динамо – Шахтар. Спогади з того матчу залишилися не дуже приємні, кияни впевнено перемогли 3-0, а Шева поклав красень гол.
7 місце: «Авангард», Рівне
Вперше після оновлення багатостраждального рівненського «Авангарду» я потрапив туди на фінал Кубка України. Приємно було знову відвідати гру на стадіоні, знову відчути живі емоції, тим паче на такій статусній грі. Колись давно вже був тут, одного разу як учасник обласних шкільних змагань, а наступного – як вболівальник на грі Другої ліги «Іква» - «Верес».
Тоді, ще до реконструкції, стадіон виглядав відверто жахливо. Ще зараз, як відлуння старого «Колізею», впадають в очі руїни бокових трибун. Через це виникає відчуття деякої незавершеності. Проте в цілому арена цілком комфортна, трибуни мають хороший огляд. Розташування стадіону вигідне, майже в центрі міста.
6 місце: «Арена Львів», Львів
На «Арені Львів» був чотири рази: ЧУ «Карпати» - «Таврія», ЛЧ «Шахтар» - «БАТЕ», ЧУ «Шахтар» - «Динамо» та фінал Кубка «Зоря» - «Шахтар». Стадіон відносно новий, спроєктований за сучасними, чисто футбольними стандартами, без бігових доріжок.
Всередині все дуже зручно, огляд чудовий з будь-якої точки. Недоліки: місцезнаходження за межами міста, добиратися складно, особливо після топматчів. Фасад – надто сірий, без якоїсь родзинки, яка б врізалася в пам'ять.
5 місце: «Дніпро Арена», Дніпро
Зазвичай я намагаюсь їздити в інші міста на матчі «Шахтаря», але в Дніпрі так склались обставини, що відвідав матч за участі «Зорі». Поки гуляв містом, мене помітили місцеві хули, якщо не помиляюсь, з угруповання «МиД», вирішили підійти, поцікавитись, хто я і звідки.
З дніпрянами на той час, до фанатського перемир'я, жарти могли погано закінчитися, але обійшлося нормально, сказав як є, що приїхав з Рівного – і це їх влаштувало. Стадіон сподобався. Та й, мабуть, було б дивно, якби не сподобався, адже він також чисто футбольний, а це вже дуже великий плюс. Зовнішній вигляд не вражає, але поставив його вище «Арени-Львів» через краще розташування.
4 місце: «Чорноморець», Одеса
Футбол в Одесі я поєднував з відпочинком на морі. Що може бути краще, ще й коли поряд дівчина (майбутня дружина), а про війну ми знаємо тільки з фільмів або книжок. Стадіон, як і саме місто, дуже гарні. Згодом там почались якісь проблеми з газоном, але тоді він виглядав чудово як зовні, так і всередині.
Дзеркальний фасад виглядає цікавіше порівняно з аренами Львову та Дніпра. Розташування також хороше. В парку Шевченка є оглядове колесо, звідки можна зробити круті світлини стадіону та моря.
3 місце: «Металіст» Харків
В Харкові я бував декілька разів, а одного разу ціленаправлено поїхав на футбол. Люблю це місто, в нього є своя душа, свій колорит. Стадіон великий, місткий, гарний зовні, зручно розташований, одразу на виході зі станції метро «Спортивна».
Чув відгуки, що не всі місця там із хорошим оглядом, якщо й так, підтвердити не можу, оскільки за воротами я не сидів. Припускаю, що це може бути цілком ймовірно бігові доріжки все ж трішки псують загальне враження.
2 місце: НСК «Олімпійський» Київ
На Олімпійському я був і до реконструкції й після. Перший в житті матч Ліги чемпіонів побачив з трибун саме там. «Динамо» перемогло московський Локомотив завдяки дублю Рінкона! Емоції зашкалюють, я ледве не пищав від радості. Тоді ще, пам'ятаю, була дуже велика мода на дудки, і я, зараз соромно зізнатись, також не був винятком. Потім були матчі вже у більш зрілому віці: збірна України, «Арсенал» Київ - «Шахтар» в чемпіонаті (не всі квиточки вдалося зберегти), коли тодішній власник Рабінович робив безкоштовний вхід і на «Арсенал» збиралося по 40 тисяч.
Після оновлення стадіону приїжджав на фінал кубка «Шахтар» - «Металург», гру ЧУ «Динамо» - «Металіст», а також на матч ЛЧ «Шахтар» - «Реал». Дуже багато спогадів, пов'язаних з цим місцем. Безперечно – це найвідоміша, найбільш легендарна і статусна арена нашої країни. Вона найбільша, розташована в самому серці столиці. Однак має вона один дуже важливий недолік – бігові доріжки і, як наслідок, поганий огляд з деяких місць на трибунах.
1 місце: «Донбас Арена», Донецьк
На «Донбас Арені» вдалося побувати двічі, у 2009-му та 2011 роках. Матч проти «Оболоні» взагалі став першим офіційним поєдинком на цьому стадіоні. Обидва рази за моєї участі гірники перемагали вдома 4:0, хоча суперники були далеко не найсильніші - «Оболонь» та «Волинь». Але приїжджали ми тоді не заради них, а в першу чергу заради стадіону.
Нехай не ображаються вболівальники інших команд, я намагався складати цей рейтинг об'єктивно, не керуючись власними клубними вподобаннями. Дійсно такого вау-ефекту, заходячи на трибуни, я більше не відчував ніде.
Огляд прекрасний з будь-якого місця. Зовнішній вигляд також зачаровує, розташування хороше, майже в центрі міста. Хто бував в мирні часи на «Олімпійському» та на «ДА», мабуть, злукавить, якщо скаже, що київський стадіон гарніший. Звичайно, я розумію, що зараз це вже мало актуально, але радий, що свого часу мені випала можливість там побувати. Маю надію, що ще колись вдасться повернутися в український Донецьк.
Від редакції: цей пост написаний користувачем Tribuna.com. Підтримайте його плюсами, а також напишіть в коментарях або у власному пості, які арени в Україні ви вважаєте найкращими та які враження від них для вас найяскравіші.
Як створити пост в блозі, читайте тут:
Інші пости блогу
