Tribuna/Гімнастика/Блоги/Український спорт I Олімпіада/Хто з українських гімнастів змінював громадянство до Ковтуна: допінгові скандали, били дітей та поверталися назад

Хто з українських гімнастів змінював громадянство до Ковтуна: допінгові скандали, били дітей та поверталися назад

Згадали історії останніх років.

Хто з українських гімнастів змінював громадянство до Ковтуна: допінгові скандали, били дітей та поверталися назад

Скандали та зміна громадянства - звична історія для збірної України зі спортивної гімнастики.

Срібний призер Олімпіади-2024 Ілля Ковтун не перший і точно не останній з тих, хто вирішив змінити країну, яку представляє.

Ми вирішили згадати найскандальніші прецеденти в історії української гімнастики.

Микола Куксенков (Україна - росія)

Микола Куксенков першим з титулованих українських спортивних гімнастів останніх олімпійських циклів вирішив змінити збірну.

Спортсмен прийняв рішення про перехід до росії наприкінці 2012-го - після невдалого виступу на Олімпіаді. Батько гімнаста, Юлій Куксенков, який очолював чоловічу збірну України, також переїхав та став працювати тренером у збірній росії.

У Лондоні Куксенков був одним із претендентів на медаль у багатоборстві, але фінішував четвертим. У командній першості Україна тоді втратила можливу бронзу через сумнівне суддівство та задоволений протест японців.

Під новим прапором Кусенков тричі виграв Універсіаду-2013, двічі став чемпіоном Європи та срібним призером ЧС-2018 у команді, а також здобув командне срібло Олімпіади-2016.

Після переходу ексукраїнець у інтервʼю пропагандистським російським ЗМІ розповідав, що «завжди вважав себе росіянином» і як радий був, що отримав паспорт, де замість «Микола» було написано «Николай». А у дитинстві Куксенков разом із сімʼєю жив у Бельгії та написав листа Володимиру Путіну про те, як у європейській країні всі «погано ставляться до росіян».

Зауважимо, що сестра Миколи, Ірина Куксенкова, відома російська пропагандистка, яка у тому числі працювала на українських окупованих територіях.

У 2016-му Куксенков потрапив до допінгового скандалу - у його пробі знайшли мілдронат, який напередодні внесли до списку заборонених речовин.

Гімнаст отримав тимчасове відсторонення, але пізніше було встановлено, що речовина потрапила до організму до заборони препарату. Тож Куксенков зміг виступити на Олімпіаді.

Зараз ексукраїнець тренує юніорську збірну росії.

Олег Степко (Україна -Азербайджан -росія) 

Олега Степка називали найталановитішим українським гімнастом покоління. Свого часу він регулярно перемагав Олега Верняєва, який старший за нього на рік. Але, здається, що зміна громадянства не пішла на користь талановитому спортсмену.

На перших в історії юнацьких Олімпійських іграх, що у 2010-му пройшли в Сінгапурі, українець став чемпіонах у вправах на коні та паралельних брусах та здобув срібні нагороди у багатоборстві та на вільних вправах.

У 2012 році, вже на дорослій Олімпіаді, Степко став четвертим у командному фіналі. А у 2013-му українець виграв срібло і бронзу Універсіади та став чемпіоном Європи у вправах на паралельних брусах - тоді Степку було всього 19 років.

На початку 2014 року Олег разом зі своїм тренером Павлом Нетребою перейшли до збірної Азербайджану.

«Якщо людина не підписала договір з міністерством і федерацією і хоче змінити громадянство, не будемо йому заважати. Даємо відкріплення, щоправда, за матеріальну компенсацію від Федерації гімнастики Азербайджану», - прокоментував тодішній віцепрезидент ФГУ Ігор Коробчинський.

Виступаючи під новим прапором Степко зумів вибороти 5 нагород Європейських ігор-2015 та бронзу ЧС-2015 у вправах на паралельних брусах. На Олімпіаді-2016 гімнаст відібрався лише до фіналу багатоборства, де посів 22-ге місце.

Після Ріо «новостворена» чоловіча збірна Азербайджану розпалася - Нетреба поїхав тренувати до Туреччини, а Степко обрав для себе росію. 

Тоді активно ширилися чутки про проблеми з алкоголем у Степка, через які гімнаст і припинив співпрацю з Азербайджаном.

У 2018-му Олег отримав громадянство росії та навіть виступив на чемпіонаті країни, але до складу збірної, яка могла стати вже третьою у його карʼєрі, так і не зміг.

Зараз гімнаст живе у Новосибірську. У 2022-му потрапив до скандалу через побиття хлопчика, якого тренував у місцевій спортшколі - тоді історія набрала розголосу, але Степко продовжує свою діяльність з дітьми і зараз.

Петро Пахнюк (Україна - Азербайджан - Україна)

Історія Петра Пахнюка також не закінчилася на одній зміні громадянства, адже через декілька років... він знову повернувся до України.

У 2013-му Пахнюк здобув командне срібло Універсіади-2013, а вже у травні 2014-го вирішив перейти до збірної Азербайджану.

Виступи за нову країну не стали для українця занадто успішними. Попри дуже хороші умови тренувань, найкращим результатом Пахнюка стала командна бронза Європейських ігор-2015, які проходили в Баку.

Гімнаст не зміг напряму відібратися на Олімпіаду-2016, але все ж здобув ліцензію на додатковому тестовому турнірі. На Іграх Петро виступив невдало - посів 34-те місце у кваліфікації багатоборства та завершив виступи.

А вже у 2017-му Пахнюк знову повернувся до України. Достеменно невідомо, що тоді сталося і чому «українська діаспора» у складі Степка, Пахюка та тренера Павла Нетреби поїхала з Азербайджану. Але у 2017-му абсолютно всі вони змінили країни.

Друге пришестя Петра до збірної України стало доволі успішним - він став чемпіоном Європи у команді, двічі виграв срібло ЧЄ на паралельних брусах та став бронзовим призером Європейських ігор на вільних вправах. Також у 2020-му він виконав два нові елементи на брусах, які було названо на його честь.

На Олімпіаді-2021 гімнаст став 19-м у багатоборстві та 7-м на паралельних брусах.

У жовтні 2022 року Пахнюк попросив виключити його зі збірної через непотрапляння до складу команди на ЧС.

Фото: інстаграм Миколи Куксенкова, інстаграм Петра Пахнюка, фейсбук Олега Степка, Федерація спортивної гімнастики росії, інстаграм Віталія Клюєва

Mykola Yurchenko
Я не розумію приколу їхати в Росію саме спортсменом. Ок, хтось хоче там жити, розділяє цінності. Ладно. Але тоді треба чомусь іншому вчитись. Ну вже скільки ж було історій таких. Змінив збірну, 2-3 роки повиступав, тренував збірну дітей Хімбомбінату, спився. І ці помилки завжди закінчуються однаково
Відповісти
6
відповів на коментар користувача Mykola Yurchenko
подібне тягнеться до подібного
Відповісти
3
Ivan Kh.
відповів на коментар користувача Mykola Yurchenko
чому? саме спортсменам платять бабосики за зміну прапора. тож очевидно, що частина обертає гроші. а те що вони їх тринькають чи пропивають, то інша історія
Відповісти
0
Mykola Yurchenko
відповів на коментар користувача Ivan Kh.
Так я ж і пишу. Це перші 2-3 роки. Поки він сам якісь гроші може виграти. Потім по програмі запихають десь в Іркутськ. І все.
Відповісти
1
Показати ще 1
Юрий Иванков
Печальний список
Відповісти
0
Spinosa
Ще є Артем Долгоп‘ят, який народився в Україні, але ще підлітком репатріювався до Ізраїлю і виграв за Ізраїль золото.
Відповісти
-1
відповів на коментар користувача Spinosa
він за збірну України не виступав. а так у нас є ще й син Нетреби, і Сергій Онбиш та і точно ще хтось
Відповісти
13