Брутальний поєдинок потенційних новачків Першої ліги та чи зможе сіверський футбол повернутися у ТОПи
Побувавши на матчі цих команд, враження як від сільського махача: кров, перевʼязані голови, матюки та колхоз.
У неділю, в останньому матчі групового етапу Другої ліги в Чернігові зустрічалися друге та перше місце групи «Б» — ФК «Чернігів» та «Колос-2» («Штурм»). Цей матч вже не мав турнірного значення, оскільки ковалівці підходили до поєдинку з чотирма балами переваги над чернігівцями, а господарі, у свою чергу, також мали чотириочковий відрив від суперника, який перебував нижче в турнірній таблиці. Попри це, команди продемонстрували цікавий футбол із стиками та боротьбою.
Поза межами поля та відлуння російського тероризму
Що це!? Тренувальна база «Борусії Дортмунд» у стилі «Зігналь Ідуна парк»? Ніі, це рідненька «Чернігів-Арена»!
Рухаючись до місця проведення матчу, на клубній базі ФК «Чернігів» добре помітні сліди війни, які зʼявилися тут у березні 2022-го через загрозу окупації міста. Тоді кацапи обстрілювали та бомбардували цивільні обʼєкти, зокрема і спортивні — головний стадіон міста імені Ю. Гагаріна(знак для перейменування?), домашній стадіон «Десни», а його молодша сестра по нещастю — «Чернігів-Арена» — була обстріляна «Градами», які пошкодили всю інфраструктуру клубу, який готувався до виступів у Першій лізі.Але місто-герой Чернігів не здався, завдяки героям ЗСУ. Не здався і ФК...
Коли російські війська відступили, команда почала шукати рішення для продовження свого існування. У сезоні 2023–2024 клуб уже виступав у Першій лізі (в результаті — знову виліт у Другу лігу), на єдиному вцілілому стадіоні міста — ДЮСШ «Юність», у якій навчалися такі легенди, як Кирило Фесюн та Павло Полегенько, а також молодий і амбітний нападник «Динамо» — Андрій Миколайович Ярмоленко.
Через три роки команда все ж повернулася на рідну базу, але на поле, яке було добудоване біля основного — пошкодженого. Матч проти «Колоса» став лише третім на новій арені, тому вболівальників та футболістів можна вважати випробувачами. За «інсайдерською» інформацією з мого Вацап, команда може повернутися на основне поле за умови, що вийде до Першої ліги, а нині там триває реконструкція.
Навколофутбольна атмосфера
Поки відновлюють сіверський «Камп ноу», чернігівці за короткий термін створили свою «Манжуїку». Поставлені декілька маленьких трибун приблизно на 200 місць, які розтягнуті вздовж усього флангу та знаходяться за два метри від кромки поля — британський стиль, що дає змогу почути, як партнери «пихають» одне одному слова підтримки у вигляді матів та перевіряють витримку суддів у суперечках. На арені, що нині є тимчасовою заміною основного поля, майже не було вільних сидячих місць. Помітно, що чернігівці скучили за футболом професійного (і не дуже) рівня. Цікаво чи буде більша відвідуваність на фінальному стиковому матчу та як клуб з цим впорається.
Вболівальницька «інфраструктура», як і всюди, мінімалістична: туалети (і дякую) та вагончик-буфет, у якому продають мінімальну клубну атрибутику (типу «пахучок» для авто), програмки до матчу, розливають теплі напої та сітро, ні сосисок в тісті, ні чебуреків(є куди рости). Цей стадіон оминула навіть головна футбольна атрибутика — пиво, хоча саме цим напоєм українцям стереотипно відоме місто Чернігів. Відсутність алкоголю в асортименті можна пояснити великою кількістю дітей у чорно-жовтому екіпіруванні — вихованців академії, які завжди займають левову частку місць на трибунах та спостерігають за виступами головної команди, намагаючись узяти підпис свого улюбленого гравця. І це круто, що дітей долучають до професійного футболу та виховують пліч-о-пліч із дорослою командою, бо академія досить масштабна, має багато вікових категорій і потенціал стати гарним фундаментом для основної команди.
Також додаю фото прейскуранта та цим ж початкую для себе рубрику, якою надихнувся у телеграм каналі Волочая (Хочу відчути себе справжнім експертом).
Поєдинок
Тепер, після досить детального опису всього, що оточувало цей матч (це для кращого вашого уявлення), можна братися за сам поєдинок. У ньому, як я вже казав декілька десятків рядків тому, зустрічалися два потенційні учасники Першої ліги наступного сезону — ФК «Чернігів» та «Колос-2». Команда ковалівців підходила до цього поєдинку як фаворит, зважаючи на турнірне становище, але сталося не так, як гадалося.
Перший тайм
Початок матчу був досить зразковим для українського футболу: обидві команди обережно займалися «розвідкою» — володіннями та тактикою суперників, граючи без воріт, але з боротьбою. До другої половини першого тайму у складах команд уже було троє гравців із перев’язаними бинтами головами, які вони розбивали у стиках, що рефері навіть не вважав за фоли. Загалом арбітр давав грати та зробив цей тайм хоч трохи цікавим, тому що гравці у першій половині матчу так і не показали цікавої та атакувальної гри. На перерву футболісти пішли з одним ударом по воротах на обидві команди. Перший тайм можна підсумувати як рівний, без гольових моментів для обох сторін.
Футбольна мова чи ненормативна лексика
Одним із найцікавіших моментів тайму став конфлікт між гравцем «Колоса-2» Димничем та вболівальником на трибуні. Півзахисник грав саме на фланзі біля глядачів та традиційно був незадоволений діями свого партнера по команді - і голосно це висловлював нецензурною лексикою. Аж тут чоловікові з дитиною на трибуні не сподобалися викрики гравця і він у подібному тоні сповістив Димнича, що на стадіоні присутні діти, і попросив «фільтрувати базар». За гравця заступився представник з тренерського штабу гостей, який закликав вболівальника «охолонути». На трибуні жартома дійшли висновку, що «Колос-2» — це футбольний клуб із сільської місцевості — з «колхозу», а там по-іншому і не розмовляють. Чи може існувати футбол без матів та необмежених емоцій — кожен вирішує сам для себе.
Другий тайм
Чорні джокери
Матч відновився із замін у складі господарів, які мали покращити гру в нападі та освіжити фланги швидкими гравцями (на поле вийшли Кулік та Шалфєєв). Так і сталося — поєдинок ставав цікавішим, а поле наче нахилялося в бік воріт гостей. У першій половині тайму господарі мали перевагу як у володінні м’ячем, так і в атаках, які вже не зупинялися на підступах до штрафного майданчика, а доходили безпосередньо до воріт. Здавалося, що гол назрівав: на 65-й хвилині після вертикального закидання центрального захисника Фатєєва на фланг, яким він перерізав увесь півзахист «Колоса», м’яч опинився у Картушова — чернігівського улюбленця публіки завдяки його виступам у складі «Десни». Картушов виконав простріл з флангу на вбігання Шалфєєва у штрафний майданчик , який, обминаючи захисника, виконав точний навіс на дальню штангу, яку головою замкнув форвард «Тигрів» Новіков.
Історична сіверська паралель та результативність
Заміни тренера господарів Чорного спрацювали: Шалфєєв виконав асист, і загалом команда почала діяти сміливіше та швидше пересувати мʼяч. До речі, цікаве співпадіння — головний тренер ФК «Чернігів» є однофамільцем засновника міста Чернігів — князя Чорного. Можливо, коуч із роду «обраних» — на те, щоб керувати Черніговом: чи то містом, чи то командою.
Після цікавого факту повертаємося до матчу. Через дві хвилини, ще не оговтавшись від першого пропущеного голу, захисники «Колоса-2», не розібравшись, пропускають забігання того ж Новікова, який приймає ідеальну вертикальну «закидушку» вже від іншого захисника господарів — Зенченка, та блискучим, дальнім ударом з дотику забиває свій другий мʼяч у матчі. Ось вам відео швидкого дубля форварда.
Після другого взяття воріт характер гри знову став схожим на перший тайм: боротьба в центрі поля з намаганнями обох команд провести атаки. «Колос» намагався грати навісами з флангів, але подачі не знаходили адресатів. Команди провели кілька замін, «Тигри» завдали ще кілька ударів по воротах, які не несли великої загрози, а «Колоски» поставили жирну крапку своїм першим ударом у матчі — прямо в руки воротареві.
Фінальний свисток та емоції чернігівців
Цим матч і закінчився — «колоритною» боротьбою нижчої ліги України та перемогою господарів. Можливо, гравці «Колоса» були недостатньо фізично підготовлені до матчу, бо під завісу протистояння команда почала помітно просідати, пропустивши два м’ячі за дві хвилини. Або ж винна бездоганна форма господарів, які не програють уже сім матчів поспіль після зимового трансферного вікна, на якому чернігівці підписали п’ятьох ключових гравців: Павло Шушко, Фатєєв (обоє — вихованці «Шахтаря»), Картушов, Шалфєєв, Новіков. Про важливість зимової перерви та трансферів Чорний нагадав у післяматчевому інтервʼю: «Якби з початку сезону була така якість складу, як зараз, то однозначно зайняли б перше місце».
Підсумки та сподівання на майбутнє
Поєдинок дав зрозуміти, що обидві команди заслуговують на місце у Першій лізі. Навіть враховуючи те, що матч не грав турнірної ролі для обох команд, вони провели досить цікавий, результативний, автентичний поєдинок із контактною боротьбою та стиками, гарним голом і колоритними ситуаціями — як на полі, так і за його межами. По самому матчу можна помітити, що чернігівці мали перевагу над командою з Ковалівки, хоча, дивлячись на підсумкову турнірну таблицю, так і не скажеш.
Вболівальники, велика частина яких є родичами або друзями гравців, були піднесені перемогою своїх улюбленців та розділяли емоції разом із командою. Поки у господарів немає активних фанатів, які нині мають гарну тенденцію повертатися до вищих ліг України та навіть пробивати виїзди, але, можливо, з досягненням нового рівня ліги (а відповідно — й більшого стадіону), все зміниться, і ми побачимо абсолютно новий рух футбольних уболівальників (молоді, звісно) з символічною назвою — «Тигри».
Сам блог вийшов якийсь «граундхопперський», але мені його написання сподобалося — мабуть, через колоритний матч, особливу історію стадіону та кількість гарних фото звідти (не всі потрапили у блог).
Дякую за увагу! Буду вдячний за плюси. До зустрічі! Слава Україні!
На кінець хочу залишити геніальну цитату захисника ФК «Чернігова» Дмитра Фатєєва та рекомендую використовувати її , як головне кредо у своєму житті)))
Інші пости блогу
