Цей сезон — лайно. Хочеться здати абонемент на перегляд єврофутболу

Втомлений і гнівний маніфест звичайного вболівальника.

Слава Богу, це лайно майже закінчилось. Кожен сезон я починаю дивитись футбольний сезон з надією, що щось зміниться. Що тепер точно буде красиво, видовищно, потужно. Буде гра, але крім гри буде ще сенс. 

А замість цього — купа матчів, під час перегляду яких хочеться виколоти собі очі. Гравці, які грають не просто погано, а як посміховиська. Погані суддівські рішення. Невміння користуватись VARом. Скандали, інтриги, розслідування. І безкінечний популізм. 

Зає#ало.

Якщо ви думаєте, що мова тільки про УПЛ — помиляєтесь. Подивіться, скільки тупих і відверто шкідливих рішень у цьому сезоні прийняли судді проти Арсенала. Подивіться, як Манчестер Сіті вчергове крутив на своєму челсі фінансовий фейр-плей. Подивіться, як позорився Реал, погрожуючи бойкотувати матчі. Про Манчестер Юнайтед і Тоттенгем Готспур я навіть не згадую.

Перші — досі займають місце у ТОП-10 за кількістю проданих джерсі у світі. Щоправда, я навіть уявити не міг, що свого часу футболок з написом Парк Джі Сун надрукували на десятиліття вперед. І тим не менш, ось ці перші не вилетіли з АПЛ лише тому, що комусь стрельнула геніальна думка, що Рууд Ван Ністелрой — хороший тренер. 

Другі — оу, ну я навіть не знаю. Може, вистачить того факту, що вони заборонили називати свій футбольний клуб Тоттенгем? Я б пішов далі і заборонив цьому півнячому куточку використовувати слово “футбольний” у назві. Еко-парк, еко-ферма, еко-курник. Виберіть щось.

Найсмішніше, звісно, що хтось з цих двох гратиме у наступному сезоні Ліги Чемпіонів. Кайф для пересічного вболівальника. 

Яке ж ує#анське слово “пересічний”. 

До речі, про ЛЧ. Як вам реформочка? Швейцарська система — наче тобі батя подарував перший складаний ніж. Ти намагаєшся відкрити лезо, але у твоїх слабеньких пальчиках замало сил, тому ти задовольняєшся тим, що розглядаєш намальовану на ножі машинку. Не вловили аналогію? У цій ЛЧ ти не дивившся ЛЧ. Ти сидиш перед Excel-таблицею і думаєш: “Прикольно я увечері відпочиваю від перегляду Excel-таблиць на роботі, дивлячись Excel-таблицю у футболі”. Матчі рандомні, їх стало більше, але тепер це просто більше випадкових матчів між Брестом та ПСВ.

Ця ЛЧ перетворилась на черговий недолугий серіал Netflix. Хіба фанати про таке просили? 

Хіба бодай когось є#е, про що там просять фанати?

І ми знову і знову розплачуємось своїм часом замість того, щоб сказати УЄФА: “Зупиніться, імбецили. Ця корова вже й так задр#чена”.

Корова? У чат заходить Михайло Мудрик, злодійкувато озирається, підскакує до рогатої худоби і жадібно присмоктується до вимені. Напившись вдосталь, забанений баночник Челсі тікає у невідомому напрямку. Корова сумно зітхає, її очі сповнені надії. Завтра вона знову на нього чекатиме.

Не хочеться бути дідом, який оцінює цей текст (закреслено) каже: “От у мої часи було краще”, але, бляха, я дуже близько до цього. У мої часи Шахтар не посідав третє місце. У мої часи Шахтар не рятував дупу у матчах з суперниками рівня Лівого берега чи Оболоні. У мої часи у клубі був один спортивний директор —  і цього вистачало. У мої часи клуб тренував тренер, а не підставка під планшет Арне Слотта. У мої часи в клубі грали Коля Іщенко і Льоша Полянський, і навіть вони ставали чемпіонами України. 

Але окей, ета футболь.

Без бажання, без натхнення, без ідеї. Я не вимагаю вогню в очах, не питаю, де ваш гірницький характер. Бо розплачетесь і побаните в усіх соціальних мережах. Бо з кожним роком і кожним поколінням футбол стає ще більш інфантильним і порожнім. Те, що колись було віддушиною і можливістю випустити пару, перетворилось на айс-латте на банановому. 

Раніше на полі 20 мужиків визначали, хто сильніший і вправніший у копанні м'яча. Зараз сильнішого визначають в Інстаграмі.

Ви не зрозуміли, це ми просто так тролили, сміялись з бразильців Шахтаря, іди нах#й, якщо не поняв прікол, е5.

І кожного сезону я думаю, що буде краще. Потужніше, сильніше, видовищніше. На характері, на боротьбі, на майстерності. Що футболісти дійсно гратимуть, а не відбуватимуть номер. Що буде віддача і будуть емоції.

Проте гірка правда у тому, що ці футболісти вже давно не грають для звичайних вболівальників.

А якщо придивитись, то можна помітити, що вони й для себе не грають.

То навіщо мені продовжувати цей абонемент на перегляд лайна ще на сезон?